
- •14. Вплив осіннього вирівнювання ґрунту і наступного щілювання на врожайність цукрових буряків
- •15. Вплив літньо-осіннього обробітку грунту, проміжної культури і волого зарядки на врожайність цукрових буряків (Ушкаренко в. О., Бабич л. А.)
- •16. Система обробітку ґрунту в зрошувальній сівозміні на темно-каштанових ґрунтах і чорноземах південних
- •17. Ефективність гербігації при вирощуванні кукурудзи (Ківер в. Ф., Куниця в. М., 1981)
- •1) Фізико-механічні й технологічні властивості грунту.
- •2) Технологічні операції при обробітку грунту.
- •3) Класифікація механічного обробітку грунту.
16. Система обробітку ґрунту в зрошувальній сівозміні на темно-каштанових ґрунтах і чорноземах південних
Культура |
Обробіток ґрунту |
||
основний |
передпосівний |
при догляді за посівами |
|
Озима пшениця |
Дискування вздовж і впоперек поля на 10-12, оранка на 25-27 см. Після поливу – дискування або культивація з боронуванням |
Культивація на 6-8 см з боронуванням |
Боронування навесні у два сліди |
Кукурудза післяжнивно |
Оранка на 20-22 см, боронування після поливу або сівба стерньовою сівалкою СЗС-2,1 без оранки |
Культивація на 8-10 см з боронуванням. При сівбі стерньовою сівалкою – без обробітку |
Боронування до і після з'явлення сходів. Міжрядні культивації. При звичайній рядковій сівбі стерньовою сівалкою – без обробітку |
Кукурудза на зерно |
Зяблева оранка на 28-30 см |
Боронування навесні в два сліди, культивація на 12-14, а на важких ґрунтах – до 14-16 або чизелювання па 16-18 см з коткуванням, передпосівна культивація на 8-10 см з боронуванням |
Боронування до і після сходів, культивація міжрядь перед поливом з нарізуванням щілин-борозен |
Ячмінь з підсіванням люцерни |
Зяблева оранка на 25-27 см, експлуатаційне планування |
Боронування навесні в два сліди, культивація на 6-8 см з боронуванням або коткуванням |
Боронування після збирання покривної культури |
Люцерна |
— |
— |
Боронування в два сліди або розпушування культиваторами з долотами рано навесні і після кожного скошування + нарізування щілин перед поливами (див. розділ «Люцерна») |
Озима пшениця |
Лущення на 5-6 см за 7-10 днів до оранки. Оранка на 28-30 см після двох скошувань, на 20-22 см після трьох скошувань; культивація з боронуванням після поливу |
Культивація па 6-8 см з боронуванням |
Боронування навесні в два сліди |
Вико-вівсяно-горохова сумішка післяжнивне |
Оранка на 20-22 см, боронування після поливу або сівба сівалкою СЗС-2,1 без оранки |
Культивація на 6-8 см з боронуванням, при сівбі сівалкою СЗС-2,1 – без обробітку |
— |
Кукурудза на силос |
Зяблева оранка на 28-30 см |
Боронування навесні в два сліди, культивація на 12-14, на важких ґрунтах – чизелювання на 16-18 см з боронуванням і коткуванням. Передпосівна культивація на 8‑10 см зборонуванням |
Боронування до і після сходів, міжрядні культивації; перед першим поливом – нарізування щілин-борозен |
Озима пшениця |
Дискування вздовж і впоперек поля на 10-12, оранка на 25-27 см; після волого-зарядки культивація або дискування с боронуванням |
Культивація на 6‑8 см з боронуванням |
Боронування весною в два сліди |
Вико-вівся-но-горохова сумішка |
Оранка на 20-22 см. Після поливу боронування або сівба сівалкою СЗС-2,1 без оранки |
Культивація на 6-8 см з боронуванням, при сівбі сівалкою СЗС-2,1 – без обробітку |
— |
післяжнивно Кукурудза на силос |
Зяблева оранка на 28-30 см |
Боронування весною в два сліди, культивація на 12-14, а на важких ґрунтах – чизелювання на 16-18 см з боронуванням і коткуванням |
Боронування до і після сходів, міжрядні культивації з нарізуванням борозен-щілин перед першим поливом |
Систему обробітку ґрунту уточнюють з врахуванням проведення вологозарядкових поливів, потреби робіт по поточному плануванню, стану ґрунту навесні та після сівби. Залежно від ступеня ущільнення і вологості ґрунту треба проводити звичайне або поглиблене розпушення, обмежуватися після нього боронуванням чи коткуванням. До обробітку ґрунту на широкорядних посівах належить також нарізування поливних борозен або щілин.
Боротьба з бур'янами у зрошуваному землеробстві. Бур'яни, які швидко ростуть і розмножуються на поливних землях, забирають з ґрунту велику кількість води і поживних речовин. Поглинаючи листками вуглекислий газ і притінюючи культурні рослини, вони знижують продуктивність їх фотосинтезу. Прямим результатом цього є підвищення транспіраційного коефіцієнта сільськогосподарських рослин, а також збільшення показників водоспоживання, що припадає на одиницю площі і на одиницю врожаю.
Бур'яни перешкоджають нормальній течії води в зрошувальних каналах, підвищують її втрати на фільтрацію, а в дренажній мережі викликають застій води і заболочування.
Погіршення водного режиму, умов живлення і освітлення на полях з підвищеною засміченістю призводить до зниження врожаю і його якості, нераціональної витрати зрошувальної води, зниженню економічних показників виробництва.
У багатьох випадках бур'яни є розсадниками шкідників і хвороб, що викликає необхідність безперервної боротьби з бур'янами на зрошувальних землях.
Зміна видового складу бур'янів. В умовах зрошення відбувається поступова закономірна зміна видового складу бур'янів – зникають або рідіють ксерофіти, з'являються гіпрофіти, на ділянках затоплення – гідрофіти.
У польових сівозмінах переважають вологолюбні рослини, пристосовані до тимчасового перезволоження. Серед них з малорічни-ків особливо поширені просянки, в степових районах часто зустрічаються щириця звичайна, біла і жминовидна, мишій сизий і зелений, лобода, вівсюг та ін.
З багаторічних коренепаросткових бур'янів найбільш шкідливі на зрошуваних землях осот рожевий, молокан татарський, берізка польова, гірчак рожевий, а з кореневищних – гумай.
На рисових чеках і в місцях тривалого перезволоження злісними засмічувачами посівів є бульбокомиш, очерет, рогіз, просянки.
Шляхи поширення бур'янів на зрошуваних землях. Бур'яни здатні давати дуже багато насіння, яке поширюється на далекі відстані різними шляхами, в тому числі й з поливною водою. З 1 м3 зрошувальної води може бути занесено на поля до 2 тис. насіння бур'янів. При поливній нормі 600 м3/га це становить 120 насінин на 1 м2. Зрошувальна вода нерідко приносить насіння бур'янів, яких на полі раніше не було. Небезпечним джерелом засмічення е бур'яни, що розвиваються на обочинах каналів.
Зрошення сприяє вегетативному розмноженню бур'янів. Посилюється регенерація ряду багаторічних рослин. Наприклад, осот рожевий розмножується не тільки частинами коріння, але й відрізками підземних стебел. У вологолюбних злакових рослин збільшується кущистість, а при підрізанні вони легко приживляються у вологому ґрунті (куряче просо).
Запобіжні заходи боротьби з бур'янами. Поряд із загальноприйнятими профілактичними заходами ‑ очищенням посівного насіння від насіння бур'янів, строгим дотриманням технології підготовки гною, який вносять у ґрунт як добриво і який є при неправильній підготовці одним з основних джерел засмічення полів, знищенням бур'янів на межниках, обочинах доріг, у лісосмугах до сівби, виконанням вимог по карантину – в умовах зрошення виникає необхідність у додаткових заходах, що запобігають засміченню полів. До них належить: очищення поливної води від насіння бур'янів, знищення бур'янів на каналах, очищення каналів від мулу, який містить насіння і вегетативні зачатки бур'янів. Для очищення поливної води від насіння бур'янів застосовують щити, запони. Корисне влаштування на каналах (розподільних і внутрішньогосподарських зрошувачах) відстійників-котлованів, у яких затримується насіння бур'янів. Для виловлювання насіння бур'янів у каналах встановлюють дротяні ящики, заповнені дрібним вугіллям. При поливі дощуванням вегетативні зачатки бур'янів затримують сіткою водозаборного пристрою, а насіння – встановленою спереду перетинкою.
Бур'яни на каналах необхідно знищувати до цвітіння, щоб не допустити їх осипання. Протягом сезону 1‑3 рази бур'яни скошують напівначіпною роторною косаркою.
Для знищення бур'янів на каналах застосовують також хімічні засоби – восени або рано навесні до початку активного росту рослини обприскують атразином. Суцільне зниження сходів бур'янів досягається при ранньовесняному обприскуванні розчином полідиму. Вегетуючі злакові й бобові рослини до їх цвітіння знищують розчином далапону. Після його застосування хімічний склад води не погіршується, а концентрація гербіциду не виходить за межі допустимих залишкових кількостей як у місці внесення, так і нижче за течією. Під дією ультрафіолетових променів препарат швидко інактивується.
При використанні симазину слід враховувати, на які посіви з каналу подається вода, щоб уникнути пошкодження культурних рослин (пшениця, буряки та ін.). На каналах рисових систем ефективні суміші гербіцидів симазину і далапону з бутиловим ефіром 2,4-Д.
На схилах постійних зрошувальних каналів бур'яни знищують екскаваторами, землечерпалками, каналоочисними машинами, широкозахватними скребачками та іншими пристроями.
Треба враховувати, що в мулі, який викидають при очищенні дна каналів, відстійників і ставків, може міститися життєздатне насіння бур'янів, оскільки в деяких їх видів життєздатність його у воді зберігається до 3‑4 років.
До профілактичних заходів можна також віднести залуження схилів каналів і прилеглих до них смуг. Багаторічні злакові трави утворюють стійкий травостій, заглушуючи бур'яни.
Придатні в цьому відношенні як багатокомпонентні травосумішки, так і сіяні окремі види рослин. Густий і тривалої дії травостій утворює стоколос. Добре захищають канали від бур'янів сильно розвинуті деревні насадження.
Комплекс винищувальних заходів по боротьбі з бур'янами на поливних землях. Для ефективної боротьби з бур'янами в умовах зрошення небохідна система заходів, яка поєднує поливи і обробіток ґрунту, агротехнічні, хімічні й біологічні заходи боротьби.
Головне в боротьбі з бур'янами – підвищення загального рівня культури землеробства, впровадження правильних сівозмін, підбір культур і сортів, пристосованих до місцевих умов, створення для їх вирощування оптимальних умов. Висока ефективність у боротьбі з бур'янами досягається в полі сівозміни, де вирощують 2‑3 врожаї за рік. Послідовна зміна поливів і обробітку ґрунту сприяють очищенню ґрунту від бур'янів, а потужний загущений травостій культурних рослин глушить бур'яни, які залишилися.
Надійною основою боротьби з бур'янами в польових сівозмінах є поєднання поливів із заходами по знищенню їх паростків і сходів. Такі поливи називають провокаційними, їх функції також поєднують передорні, вологозарядкові, передпосівні й вегетаційні поливи. Кожний полив сприяє проростанню насіння бур'янів, які є в ґрунті. Важливо своєчасно знищити паростки і сходи бур'янів, не даючи їм закріпитися.
До сівби найкраще знищувати бур'яни, коли в ґрунті спостерігається масова поява білих ниток паростків, а на поверхні є тільки поодинокі сходи бур'янів.
Під час вегетації обробляють міжряддя просапних культур після поливів, як тільки настане фізична спілість ґрунту. Звичайно до цього часу в ґрунті є вже паростки насіння бур'янів.
Один з ефективних заходів боротьби з бур'янами – ранні вологозарядкові поливи з наступним осіннім обробітком для знищення бур'янів і вирівнювання поверхні поля. Чим раніше проведено во-логозарядку, тим більше бур'янів проростає восени і, отже, їх більше знищується під час обробітку ґрунту.
Особливо ефективна на поливних землях глибока оранка плугами з передплужниками при поєднанні її з попереднім лущенням.
Бур'яни активно знищують під час передпосівного обробітку ґрунту, особливо під культури пізньої сівби. Для цього на важких і ущільнених ґрунтах доцільно застосовувати глибоке розпушення чизелем, яке створює сприятливі умови проростання бур'янів по всій глибині розпушеного шару, де вони гинуть, не досягнувши поверхні.
При визначених умовах висока ефективність у боротьбі з бур'янами досягається при мінімальній глибині або навіть нульовому обробітку ґрунту. Такі умови створюються при загущеній післяжнивній сівбі кукурудзи по стерні сівалкою СЗС-2,1, на фоні оптимальних норм добрив і при частіших поливах. На цих посівах часто відмічається численне появлення і розвиток багатьох післяжнивних бур'янів. Проте густі сходи кукурудзи скоро повністю затінюють їх і глушать.
Активна боротьба з бур'янами продовжується при до- і після-сходовому боронуванні, весняному боронуванні озимих, міжрядних обробітках.
На посівах люцерни другого року життя нерідко весною з'являється багато сходів бур'янів, які слабо знищуються боронами. У таких випадках застосовують ранньовесняне і післяукісне ди-скування або розпушення долотами на глибину 2‑5 см. Ефективність міжрядних обробітків у боротьбі з бур'янами в значній мірі залежить від своєчасності та якості їх проведення.
На першій культивації просапних культур для розпушування ґрунту і боротьби з бур'янами в рядках на секції культиватора крім бритв, стрільчастих і розпушувальних лап встановлюють ще й ротаційні робочі органи. Монтують їх на 4‑5 см від рядка для розпушування на глибину 5‑6 см. Захисну зону з кожної сторони рядка під час культивації залишають шириною 10‑12 см.
Як уже відзначалося, просапні культури, за винятком високорослих і дуже розгалужених, що закривають міжряддя, треба розпушувати після кожного поливу при досягненні ґрунтом фізичної спілості. Проте кількість міжрядних обробітків можна скоротити При поєднанні їх із застосування гербіцидів, в інтенсивних технологіях їх можна повністю виключати.
Сьогодні запропоновано багато способів внесення гербіцидів з поливною водою (гербігація), одночасно з мінеральними добривами, стрічкове – при сівбі. Це роблять для зменшення витрат і охорони навколишнього середовища.
Ефективність внесення гербіцидів з поливною водою наведено в таблиці 17.