1. 2. Феодальна роздробленість

Для того, щоб заручитися підтримкою феодалів, Карл Великий запровадив так званий імунітет - надання великим землевласникам владних повноважень над населенням певної території. Великі феодали збирали податки, чинили суд, розшукували та карали злочинців. Поступово до них перейшла вся повнота влади на цій території. Водночас авторитет влади короля втрачався. Панування натурального господарства не стимулювало встановлення економічних зв’язків окремих регіонів держави.

У 843 р. між нащадками Карла Великого була підписана Верденська угода про розділ імперії.

Текст 1. Зі «Скарги про розподіл імперії»

Франкська нація була блискучою в очах всього світу. Іноземні королівства - греки, варвари і сенат Лаціума надсилали до неї посольства. Плем’я Ромула, сам Рим - мати королівства - були підпорядковані цій нації: там її голова, за міццю якого стояв Христос, отримав свою діадему як апостолічний дар... Але тепер, занепавши, ця велика держава втратила одразу й свою пишноту, й титул імперії; державу, нещодавно ще єдину, розділено на три частини, й нікого вже не можна вважати імператором; замість володаря - дрібні правителі, замість держави - один лише шматочок. Загальне добро перестало існувати, кожний опікується своїми власними інтересами: думають, про що завгодно, одного лише бога забули... Немає більше народного зібрання, немає законів, даремно надумало б посольство прибути туди, де немає двору. Що ж сталося з сусідніми народами... Усіх їх, здавна об’єднаних узами згоди, за нинішніх часів, коли союз розірваний, будуть шматувати сумні чвари.

Запитання до тексту

1) Як ставиться автор до розподілу імперії?

2) До яких наслідків, на думку автора, мав призвести розпад імперії?

Текст 2. Феодальна роздробленість. Сучасний текст

Одна з частин колишньої імперії Карла Великого - територія сучасної Франції - у Х-ХІ ст. розпалася на володіння 40 крупних сеньйорів і безліч дрібних. У цей час королі Франції мали владу тільки у власних землях - королівському домені, який був меншим, ніж володіння окремих крупних феодалів. Проїзд територією володарів Нормандії, Бургундії, Анжу був небезпечним навіть для короля, не кажучи вже про торговців і селян, що їхали до Парижа.

Герцоги та графи вважали короля лише першим серед рівних і не раз воювали з ним. Король не міг збирати податки з населення країни, не мав права судити підданих, що не проживали в його домені, не міг видавати загальних для всієї країни законів. У Франції не було постійного війська, єдиної монети. Великі феодали були повними господарями у своїх володіннях.

Запитання до тексту

1) Яких змін зазнала влада королівська влада у Х-ХІ ст.?

2) Чому сталися ці зміни?

3. Станова монархія

Кому була вигідна феодальна роздробленість, і кому - ні?

Орієнтовні відповідей

1) Феодальна роздробленість була вигідною крупним феодалам.

2) Від феодальної роздробленості потерпали переважно ремісники, торговці, селяни, дрібні лицарі, церква.

- На відміну від Франції, в XI ст. в Англії відбувався процес посилення королівської влади. Спочатку це було пов’язано із зовнішнім вторгненням, але згодом вигоду сильної королівської влади оцінили всі верстви населення. Англія стала першою країною в Європі, яка об’єдналася під владою короля. Але у другій половині XIII ст. в Англії знов спалахнув заколот проти короля. Королівське військо було розбито, а сам монарх потрапив у полон до одного зі своїх васалів. Для управління країною бунтівні васали скликали у 1265 р. зібрання, що отримало назву «парламент». На нього були запрошені барони, представники лицарів і великих міст. У роботі парламенту брали участь представники різних груп суспільства - станів, тому його можна назвати станово-представницьким зібранням. З часом парламент англійські королі стали скликати регулярно. Парламент домігся права брати участь в ухваленні законів і запровадженні податків. Парламент складався з двох палат: у палаті лордів засідали барони та церковні феодали; до палати общин входили лицарі і городяни. Саме вони стали опорою королів у боротьбі з великим феодалами.

У Франції в 1302 р. король Філіпп IV Красивий теж скликав станово-представницьке зібрання - Генеральні штати. Вони складалися з представників трьох станів, що засідали у палатах. Духівництво вважалося першим станом, феодали належали до другого. Городяни були третім станом.

Франція та Англія перетворилися на станово-представницькі монархії. Тут виникли органи, що представляли три стани суспільства. Разом із королем вони вирішували важливі питання - про податки, війну та мир, відносини з сусідніми країнами. Станово-представницькі органи з’явилися не тільки в Англії та Франції, але й в Іспанії - кортеси, у Польщі - сейми. У середньовічній Європі сформувалася станово-представницька монархія.

Закріплення знань

1. Співвіднесіть терміни та поняття.

1) Держава	а) форма державного управління, за якої влада належить одній людині - королю
2) Монархія	б) гадання великим землевласникам владних повноважень над певною території
3) Імунітет	в) порядок, що склався в середні віки, за якого король для вирішення найважливіших питань скликав представників станів
4) Феодальна роздробленість	г) це особлива форма політичної влади, що існувала в соціально неоднорідному суспільстві
5) Станово-представницька монархія	д) період в історії середньовічної Європи, якому був притаманний поділ держав на великі та дрібні феодальні володіння

Відповідь: 1 г; 2 а; 3 б; 4 д; 5 в.

2. Співвіднесіть дати та події.

1) 1302 р.	а) Парламент
2) 1265 р.	б) Генеральні штати

Відповідь: 1 б; 2 а.

3. Співвіднесіть ознаки та поняття.

А) Феодалізм. Б) Натуральне господарство. В) Феодальна роздробленість

1) земля - основне багатство; 2) усе необхідне для життя виробляється у господарстві; 3) основні групи населення - феодали та залежні селяни; 4) слабкість королівської влади; 5) феодальні сходи; 6) майже нічого не продається й ніщо не купується; 7) король - перший серед рівних; 8) розподіл єдиної держави на ряд самостійних володінь; 9) феодальна залежність селян

Відповідь: А - 1, 3, 5; Б - 2, 6, 9; В - 4, 7, 8.

Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.

2. Письмово дайте відповідь на питання «Основні відмінності між монархією та станово-представницькою монархією».

3. Заповніть таблицю «Парламент в Англії та Генеральні штати у Франції».

Питання для порівняння	Парламент	Генеральні штати
Рік створення
Структура
Склад
Повноваження

Європейське середньовічне місто

 

Основні поняття: «комуна», «магдебурзьке право», «магістрат», «бургомістр», «мер», «бюргери», «буржуа», «пополани», «плебс», «ратуша».

Робота з поняттями

ПРИГАДАЙТЕ визначення термінам: «імператор», «король», «монархія», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станова монархія».

Робота з песоналіями

1. «Цей франк був майордомом. Він отримав прізвисько Молот за розгром арабів при Пуатьє. Саме йому належить ідея наділяти воїнів земельними наділами за службу» (Карл Мартелл).

2. «Вправний воїн, 50 років провів у походах і битвах, розширюючи кордони своєї держави. Проте велику увагу надавав розвитку освіти та мистецтва» (Карл Великий).

3. «Цей король вступив у конфлікт з Папою Римським. Він зажадав запровадження для духівництва особливого податку. Папа опирався. У розпалі конфлікту для вирішення спірного питання були скликані Генеральні штати» (Філіпп IV Красивий).

Вивчення нового матеріалу