Побудова дерева цілей

„Дерево цілей" - це графічне зображення взаємозв'я­зку і підпорядкованості цілей, що відображає розподіл місії і мети на цілі, підцілі, завдання та окремі дії.

Схема побудови „дерева цілей» підприємства показана на рисунку 4.1.

Вимоги до побудови „дерева цілей» наступні:

а) на кожному рівні сукупність цілей, підцілей, завдань по­ винна відповідати обсягам і вкладатися в строки виконання цілей вищого рівня;

б) відсутність суперечностей між цілями що знаходяться на різних рівнях „дерева цілей»;

в) декомпозиція місії і мети на всіх рівнях повинна прово­дитись за одним і тим же методологічним підходом;

г) цілі усіх рівнів мають бути виражені в конкретних обся­гах, строках з визначенням конкретних виконавців (відпові­дальних).

Одним з найважливіших вимог до побудови „дерева цілей», що забезпечує найвищу результативність їх досягнення, є забезпечення узгодженості, зв'язку між цілями різного поряд­ку. При цьому слід враховувати наявність двох видів зв'язків між цілями - горизонтальних і вертикальних. Схему зв'язків і узгодженості цілей показано на рисунку 4.2.

Рис. 4.1. Дерево цілей підприємства

Дерево цілей можна побудувати і за методом забезпечення необхідних умов для досягнення мети. Спочатку, як і на попе­редній схемі подається головна мета. Нижче - цілі першого рівня або головні умови досягнення мети: економічні, матері­ально-технічні, організаційні, соціальні тощо. Ще нижче йду­ть цілі другого рівня або заходи (роботи) по забезпеченню умов, зазначених на першому рівні. Дальше подаються цілі заходи третього рівня, які створюють сприятливі умови для виконання цілей другого рівня і т.д.

Цілі підприємства не бувають незмінними. Зміна середови­ща, неточна його оцінка при формуванні цілей, порушення вимог їх формування, виявлена практикою невірна постановка окремих цілей, закладений при формування чи породжений зміною середовища конфлікт цілей - все це вимагає постійно­го перегляду цілей, розв'язання їх конфлікту. При цьому, слід підкреслити, що перегляду і уточненню підлягають не всі цілі відразу. Частковий же перегляд і уточнення називають корек­туванням цілей.

Примірна схема узгодження і  коректування цілей та розв'язання їх конфлікту зображена на рис. 4.3.

Оцінка й аналіз зовнішнього середовища. Це процес оцінки зовнішніх щодо організації факторів. Під зовнішніми чинниками розуміють всі ті умови, які об’єктивно виникають у середовищі функціонування організації і на які вона не здатна впливати (дії конкурентів, зміни їхньої продуктової, ринкової і технологічної політики, а також дії покупців, держави, постачальників, банків.)

Дослідження сильних та слабких сторін організації

(аналіз внутрішнього середовища).

Внутрішній аналіз – це процес оцінки факторів,які піддаються управлінню та контролю з боку фірми, тобто факторів, які «виростають» в межах самої організації і є результатом діяльності або бездіяльності її керівництва. Основне завдання аналізу внутрішнього середовища – виявлення сильних та слабких сторін організації.

Сильні сторони – це особливі, унікальні, оригінальні властивості організації або, щонайменше якості, які відрізняють її від конкурентів. На такі якості робиться ставка в бізнесі фірми. Слабкі сторони – це якості, яких не вистачає організації проти успішних конкурентів (наприклад: апатія працівників, недостатньо різноманітний асортимент, устаткування в деяких сферах вимагає модернізації, пасивна участь працівників в управлінні тощо).

Аналіз стратегічних альтернатив, можливих наслідків. Для досягнення однієї і тієї ж самої мети можна застосовувати різні способи. Тому виникають два запитання:

1. За допомогою яких способів може бути досягнута мета?

2. Який з цих способів є найкращий?

Відповідаючи на це запитання керівництво організації опрацьовує декілька варіантів стратегій та вибирає з поміж них найбільш прийнятний варіант. При цьому організація цілеспрямовано орієнтується на використання власних переваг.

Реалізація стратегічного плану передбачає ряд заходів щодо досягнення поставленої мети.

Оцінка результатів зумовлена потребою у прогнозуванні та складанні стратегічного плану на наступний період, а також виправленні та усуненні недоліків, які були допущенні.

Література

1. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту. – К.:Кондор, 2008. – с. 249-250, 256-265.

2. Хміль Ф.І. Основи менеджменту – К.: Академвидав, 2003. – С.206-209

Самостійна робота

1. Цілі підприємства та їх класифікація.

2. Процес постановки цілей.

3. Методи розробки планів.