2. Види планування та їх взаємозв’язок.

Планування – це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються.

Планування містить у собі визначення:

1. кінцевої та проміжної мети;

2. завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети;

3. засобів та способів їх вирішення;

4. необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу.

Виділяють різні види планів:

Класифікаційна ознака	Види планів
1.Підсистеми організації	1.1. Економічні 1.2. Соціальні 1.3. Організаційні 1.4. Техніко-технологічні
2. Предмет	2.1. Плани процесів 2.2. Плани використання ресурсів
3. Терміни	3.1. Довготермінові (стратегічні) – більше 5 років 3.2. Середньотермінові (1-5 років) 3.3. Короткотермінові (до 1 року) 3.4. Оперативні ( день, декада, місяць, квартал)
4. Масштаби	4.1. Загальні плани 4.2. Плани галузей діяльності 4.3. Проекти (завдання) 4.4. Бізнес-плани
5. Види діяльності	5.1. Фінансові 5.2. Плани виробництва 5.3. Плани маркетингової діяльності 5.4. Плани управлінської діяльності

Класифікація видів планування

В управлінні застосовують різноманітні види планування:

За змістом виділяють такі види планування:

1) техніко-економічне – передбачає розроблення системи показників розвитку техніки і економіки підприємства.

2) оперативно-виробниче – передбачає визначення поточних виробничих завдань окремим підрозділам;

3) фінансове – основним складовими є: прогнозування фінансової діяльності(на 1 рік),оперативне планування (місяць, квартал).

4) кадрове планування – забезпечення підприємства персоналом відповідно до кількості та вимог робочих місць.

5) бізнес-планування – розробка високопродуктивних та конкурентоспроможних інноваційних проектів.

6) маркетингове планування – аналіз маркетингового середовища і можливостей фірми, прийняття рішень щодо маркетингової діяльності.

За рівнем керівництва існують такі види планування:

1) корпоративне – яке стосується всієї господарської організації, її вищого рівня керівництва.

2) цехове – застосовується на середньому рівні керівництва.

3) виробниче – стосується нижчого рівня керівництва.

За методами обґрунтування застосовується планування:

1) ринкове – ґрунтується на взаємозв’язку попиту, пропозиції та цін на товари і послуги.

2) індикативне – один із інструментів державного регулювання цін і тарифів, ставок податків, банківських відсоткових ставок.

3) директивне – застосовується на підприємствах державної та комунальної форм власності (визначення планових показників виробництва продукції і т.д.)

За часовим горизонтом внутріорганізаційне планування буває:

1) довгострокове (перспективне) – від 3 до 10 років

2) середньострокове – від 1 до 3 років.

3) короткострокове – до 1 року (тиждень, декада, місяць, квартал)

За стадіями розроблення вирізняють:

1) попереднє – проекти планів

2) остаточне – плани затверджуються і мають силу законів.

За типами цілей планування може бути:

1) оперативне – в підрозділах організації на короткі терміни

2) тактичне – між підрозділами і підприємствами в межах 5 років.

3) стратегічне – вибір і обґрунтування головних цілей розвитку організації на 10-15 років.

За ступенем повторюваності:

1) одноразове – завжди мають часові межі, деталізовані.

2) стабілізуюче – інструкції, графіки, розклади.

3) ситуаційне – розроблення сценаріїв дій за різних варіантів розвитку подій.

Процес планування на підприємстві:

• Розроблення стратегії розвитку.

• Визначення тактики.

• Складання оперативних планів.

Стратегічне планування - це планування на перспективу, яке вказує напрям дій для забезпечення реалізації місії підприємства.

Тактичне планування - це планування на середні проміжки часу, в межах яких відбувається реалізація конкретного управлінського рішення з визначенням необхідних для цього ресурсів.

Оперативне (поточне) планування - це планування роботи на короткі проміжки часу, в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, не передбачених тактичними планами.