Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці – це найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.

Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну (квартальну, річну) продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьо­ваних усіма робітниками людино-годин і людино-днів, а інші — як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.

За умов ринкового господарювання ці показники використовуються для внутрішніх інформаційних потреб оперативного управління виробництвом, а також для визначення тієї чи іншої економічної вигоди, що очікується в майбутньому.

Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками. Дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників, маючи на увазі можливість використання натуральних (у штуках, тоннах, метрах, літрах), трудових (у нормо-годинах) і вартісних вимірників (у грн, тис. грн, млн грн).

Найуніверсальнішим є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівнянних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об’єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.

Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рівня, динаміки та загальної оцінки виконання плану (завдання).

Для аналізу продуктивності праці використовують дані форм статистичної звітності 2-ПВ і звіту з продукції 1-п, звіти підрозділів підприємства про виконання завдань з продуктивності праці.

Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середня продуктивність праці одного працюючого (ПОД). Величина його залежить від продуктивності праці робітників, їхньої питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів та тривалості робочого дня. Отже, середня продуктивність праці одного працюючого дорівнюватиме добутку таких факторів: РВ_п = ПВ_р · Д · Т · ГВ_р.

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньої продуктивності праці одного працюючого (ПОД) проводиться ме­тодом абсолютних різниць.

Продуктивність праці – це обсяг товарообороту, що припадає на одного працівника.

Продуктивність усіх працівників:

Т

СЧ

де Т – валовий товарооборот;

СЧ – середньоспискова чисельність усіх працівників.

Фактори, що впливають на продуктивність праці:

• кваліфікація працівників і рівень їхньої заробітної плати;

• стан матеріально-технічної бази;

• обсяг і структура товарообороту;

• організація праці та методи роботи

Етапи аналізу продуктивності праці:

1. аналіз рівня та динаміки виробітку працівників й трудомісткісткості товарообороту в діючих і порівняних цінах;

2. порівняльний аналіз рівня та динаміки виробітку працівників структурних підрозділів і підприємств;

3. аналіз рівня та динаміки інших показників продуктивності праці персоналу підприємства;

4. аналіз факторів, що зумовили зміну рівня виробітку працівників;

5. оцінка наслідків рівня продуктивності праці працівників.

На вартісний показник продуктивності праці (виробіток) у діючих цінах (В) впливають:

• фізичний обсяг роздрібного товарообороту (РТО);

• середньооблікова чисельність персоналу (Ч);

• середній індекс цін (І_р), розрахований з усього асортименту товарів.

В = (РТО х І_р) : Ч

Вплив проводиться методом ланцюгових підстановок:

І. В₀ = (РТО₀ х І_р0) : Ч_0.

ІІ. В’ = (РТО₁ х І_р0) : Ч_0,

• вплив зміни товарообороту: В’ – В₀.

ІІІ. В’’ = (РТО₁ х І_р1) : Ч_0,

• вплив зміни середньооблікової чисельності персоналу: В’’ – В’.

ІV. В₁ = (РТО₁ х І_р1) : Ч_1,

• вплив зміни середнього індексу цін: В₁ – В’’.

На виробіток впливають:

• фондоозброєність праці (Ф_оз);

• фондовіддача (Ф_в);

В = Ф_оз х Ф_в.

Вплив чинників визначається методом різниць:

• вплив зміни фондоозброєності:

В_Фоз = (Ф_оз1 – Ф_оз0) х Ф_в0 ;

• вплив зміни фондовіддачі:

В_Фв = (Фв₁ – Фв₀) х Ф_оз1 ;

Середня продуктивність праці одного працівника торгівлі (В_торг) залежить від середнього виробітку продавців (В_пр) і питомої ваги продавців у загальній чисельності працівників торговельного підприємства (ПВ_пр):

• зміна питомої ваги продавців:

В_{торгПВпр} = (ПВ_пр1 – ПВ_пр0) х В_пр0 ;

• зміна виробітку одного продавця:

В_торг = (В_пр1 – В_пр0) х ПВ_пр1