2. Аналіз оборотності товарів

В торгівлі постійно відбувається реалізація товарів і поповнення товарних запасів. Чим швидше здійснюється цей процес, тим мен­ше оборотного капіталу потрібно для його здійснення, тим нижчі витрати обігу. Тому швидкість обертання товарів являється важли­вим параметром ефективності торговельної діяльності.

Для характеристики оборотності товарів використовують два показники:

• час обертання товарів у днях;

• швидкість обертання товарів у разах.

Для визначення середньоквартальних запасів використовують дані на чотири місячні дати. Середньорічні визначають за 13 місяч­ними, або 5 квартальними залишками товарів. Чим більша кількість складових використовується для визначення середніх запасів, тим точнішим є розрахунок показників оборотності товарів.

Кількість днів в періодах умовно приймається для місяця — 30, кварталу — 90, року — 360, незалежно від фактичної кількості ка­лендарних днів у них.

Показник часу обертання товарів в днях виражає час, за який обернувся середній товарний запас. Тоді як швидкість обертання товарів у разах показує, скільки разів обернувся середній товарний запас за відповідний період.

Ці показники характеризують оборотність товарів в двох аспек­тах за один і той же період.

В процесі аналізу використовують не тільки фактичні показ­ники оборотності, розраховані за звітний чи попередні до нього періоди (роки, квартали), але і планові показники. Планова обо­ротність товарів визначається поквартально. Нормативами обо­ротності служать розраховані по кварталах нормативи запасів в днях. Якщо аналізують дані за рік, то для знаходження планових середньорічних запасів беруть нормативи товарних запасів чо­тирьох кварталів у сумі і ділять на чотири. Для знаходження планової оборотності товарів у звітному році нормативні серед­ньорічні запаси ділять на плановий одноденний товарооборот цього періоду.

Слід звернути увагу на принципову відмінність змісту показни­ків «оборотність товарів» і «стан товарних запасів у днях до оборо­ту». Хоч обидва вони виражаються в днях, однак, оборотність то­варів розраховується за період і показує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарних запасів, тоді як запаси то­варів у днях розраховуються на конкретну дату і показують рівень забезпеченості товарообороту запасами, або на скільки днів торгів­лі вистачить цих запасів.

Аналіз оборотності товарів проводять в цілому по роздрібній торгівлі системи райспоживспілки, споживчого товариства чи ін­шого підприємства, а також у розрізі товарних груп. Під час аналізу фактичні показники оборотності товарів порівнюють з плановими і базисними показниками. Знаходять відхилення і визначають, чим обумовлені ці відхилення, тобто розраховують вплив факторів на зміну оборотності товарів.

Відхилення фактичного часу обертання товарів в днях від пла­нового із знаком «мінус» означає прискорення оборотності, адже зменшується тривалість перебування товарів у стані товарних запа­сів. І навпаки, відхилення цього показника із знаком «плюс» свід­чить про сповільнення оборотності.

Швидкість обертання товарів у днях загалом по торговельному підприємству формується під впливом двох комплексних факторів:

• зміни структури товарообороту;

• оборотності окремих товарів і товарних груп.

Швидкість обертання окремих товарів суттєво відрізняється. Тому збільшення в товарообороті частки товарів з вищим рівнем оборотності за інших однакових умов позитивно впливає на зага­льний показник оборотності товарів. І навпаки, зростання в обороті частки товарів, термін реалізації яких більший, веде до сповільнен­ня оборотності.

Оборотність продовольчих товарів загалом значно вища, ніж непродовольчих. Тому збільшення частки продтоварів в товаро­обороті торговельного підприємства сприяє прискоренню оборот­ності, а непродовольчих – сповільненню.

Як уже відзначалось, швидкість обертання окремих товарів за­лежить від обсягу їх реалізації і величини середніх запасів. Переви­конання плану товарообороту позитивно впливає на оборотність товарів. Тоді як наявність наднормативних запасів призводить до сповільнення оборотності товарів, а заниження їх щодо нормативу сприяє прискоренню оборотності. Однак занижені товарні запаси можуть позитивно впливати на оборотність тільки тоді, якщо вони не впливають негативно на обсяг товарообороту. А це може бути за умови, якщо занижені запаси компенсувались покращенням поста­чання товарів за рахунок збільшення частоти їх завозу, забезпечен­ня його ритмічності, виконання заявок магазинів не тільки за обся­гом, але і асортиментом.