Показники, які характеризують зовнішні фактори формування товарообороту споживчого товариства

Показники	Попере­дній рік	Звітний рік	Підстановки для визначення скори- гованих значень товарообороту
			І	ІІ	ІІІ
Чисельність населення, яке обслуговує спожив­че товариство, осіб	21110	21190	21190	21190	21190
Грошові доходи у роз­рахунку на душу насе­лення, грн	36,54	46,09	36,54	46,09	46,09
Коефіцієнт охоплення грошових доходів насе­лення товарооборотом (у порівнянних цінах)	0,654	0,596	0,654	0,654	0,596
Індекс цін	1,000	1,145	1,000	1,000	1,000
Роздрібний товарообо­рот (без дрібного гурту) у діючих цінах, тис. грн	504,5	667,0	506,4	638,7	582,1

Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гу­рту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162,5 тис. грн (667,0 - 504,5). У тому числі за рахунок:

• збільшення чисельності населення, яке обслуговується, това­рооборот зріс на 1,9 тис. грн (506,4 - 504,5);

• зростання середньодушового рівня споживання товарів — збільшився на 132,3 тис. грн (638,7 - 506,4);

• зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення — зменшився на 56,6 тис. грн (582,1 - 638,7);

• зростання індексу цін — збільшився на 84,9 тис. грн (667,0 - - 582,1).

Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населен­ня мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свід­чить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення то­варообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових до­ходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних на­селенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті.

Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівель­ного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним роз­міщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інфо­рмаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і пла­ном роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту на­селення. Всі ці і інші труднощі, як справедливо зазначають дослід­ники цієї проблеми , є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів.

Залежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефі­цієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт ела­стичності являє собою співвідношення між темпами приросту по­казника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи ін­шого фактора на один відсоток.

Найчастіше за допомогою коефіці­єнтів еластичності визначають вплив на реалізацію окремих товарів зміни цін і доходів. Підвищення цін на окремі товари знижує попит на них і підвищує його на взаємозамінні товари. Тоді як зниження цін, навпаки, призводить до підвищення попиту. В міру насичення ринку попит на товари стабілізується або навіть починає знижува­тися. Коефіцієнти еластичності, які характеризують залежність ди­наміки реалізації окремих товарів від зміни цін, використовуються в практиці економічної роботи підприємств для обґрунтування їх цінової політики.

Що стосується впливу динаміки грошових доходів населення на товарооборот, то з їх зростанням на одного жителя реалізація про­довольчих товарів в абсолютному виразі збільшується, а у віднос­ному (до загального обсягу покупок, чи товарообороту) знижуєть­ся. Тоді як по непродовольчих товарах зі зростанням доходів спостерігається тенденція до збільшення їх реалізації як в абсолют­ному, так і у відносному виразі. Це особливо стосується товарів культурно-побутового призначення.

За умов кризового стану економіки і відсутності стійкої позити­вної динаміки грошових доходів населення спостерігається тенден­ція до збільшення в роздрібному товарообороті торговельної мере­жі питомої ваги продовольчих товарів і відповідного зниження частки непродовольчих товарів.

Розрахунок коефіцієнта еластичності реалізації товарів окремих товарних груп залежно від зміни грошових доходів населення мо­жна провести, використовуючи одну із найбільш поширених фор­мул запису коефіцієнта еластичності (К_х), яка має такий вигляд:

де — приріст середньодушового товарообороту;

— приріст середньодушових доходів;

х — грошові доходи в середньому на одну людину;

у — середньодушовий товарооборот.

З насиченням ринку і підвищенням рівня задоволення попиту населення на ті чи інші товари коефіцієнт еластичності їх реалізації знижується.

Застосування коефіцієнтів еластичності в аналізі товарообороту дає можливість оцінити відповідність фактичного його збільшення по тих чи інших групах товарів стану грошових доходів населення. Вони також повинні використовуватися в прогнозному аналізі для розрахунку очікуваного зростання товарообороту залежно від тем­пів приросту грошових доходів населення.