
- •Херсонський державний університет затверджую
- •Робоча програма
- •1. Предмет і задачі генетичної інженерії
- •2. Структурно-функціональна організація геномів вірусів, прокаріотів та еукаріотів. Особливості геному людини
- •3. Особливості використання біофізичних та біохімічних методів при проведенні генно-інженерних робіт
- •3.1. Особливості використання оптичних методів у генетичних та біотехнологічних дослідженнях
- •3.2. Електрофорез нуклеїнових кислот
- •3.3. Ультрацентрифугування нуклеїнових кислот
- •3.4. Хроматографія нуклеїнових кислот
- •3.5. Методи кількісного визначення ферментів
- •Ферменти, що використовуються в генній інженерії
- •4.1. Властивості нуклеаз та способи їх використання в генній інженерії
- •Властивості днк-полімераз та способи їх використання в генній інженерії
- •5. Методи аналізу нуклеїнових кислот
- •5.1. Виділення та очистка препаратів днк та рнк
- •5.2. Синтез генів in vitro
- •5.3. Молекулярна гібридизація нуклеїнових кислот
- •5.4. Секвенування нуклеїнових кислот
- •6. Клонування генів. Створення бібліотек генів. Векторні системи
- •6.1. Методи клонування днк
- •6.2. Векторні молекули днк
- •7. Конструювання та селекція рекомбінантних молекул днк
- •8. Способи введення рекомбінантних днк у клітини. Експресія генів у складі рекомбінантних молекул днк
- •9. Мутагенез in vitro та білкова інженерія
- •10. Генетична інженерія промислових мікроорганізмів
- •11. Генетична інженерія рослин
- •Тема 12. Генетична інженерія тварин
- •13. Генна терапія спадкових захворювань людини
- •14. Практичні аспекти генної інженерії
- •Internet-ресурси
- •І семестр
- •Регуляція експресії генів прокаріотів, вірусів, еукаріотів.
- •3. Ферменти, що використовуються в генній інженерії
- •Додаткова література
- •Internet-ресурси
- •4. Системи контролю експресії рекомбінантних генів у рослин
- •5. Трансформація цілих рослин (in planta). Трансгенні хлоропласти
- •Додаткова література
- •Internet-ресурси
- •V. Виконання завдань самостійної роботи
- •(Виконується вдома і реєструється на кафедрі (ауд.709) не пізніше, ніж за два тижні до початку зимової сесії)
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2 (Х) незадовільно
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Співвідношення балів за національною шкалою ( диф.Залік) і шкалою естs
Додаткова література
1. Новое в клонировании ДНК. Методы. Под редакцией Д. Гловера. М. Мир, 1989.
2. Маниатис Т., Фрич Э., Сэмбрук Дж. Методы генетической инженерии:
Молекулярное клонирование. Пер. с англ. - М.: Мир, 1984.
Инге-Вечтомов С.Г. Введение в молекулярную генетику /С.Г.Инге-Вечтомов. - М.: Высшая школа, 1983.
Льюин Б. Гены /Б.Льюин. - М.: Мир, 1987. on-line версия этого учебника: http://www.genes.net/).
Херрингтон С. Молекулярная клиническая диагностика. Методы /С.Херрингтона, Дж.Макги. - М.: Мир, 1999.
Internet-ресурси
http://vse-pro-geny.ru/
http://www.megabook.ru/
http://www.medgenetics.ru/
http://www.biosafety.ru/
http://www.cbsafety.ru/
http://engrailed.narod.ru/
Підсумкова тека : письмова контрольна робота.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Самостійна робота студентів передбачає:
- забезпечення підготовки до поточних аудиторних занять;
- активізацію індивідуальної позиції студента в навчальному процесі;
- проведення пошуково-аналітичної роботи;
- здійснення наукової роботи студентів.
Самостійна робота студента проводиться в таких формах:
І. Опрацювання теоретичних основ поданого викладачем лекційного матеріалу.
Ця робота проводиться студентами самостійно у поза аудиторний час і передбачає вивчення лекцій, основної та додаткової літератури. Опрацювання теоретичних основ курсу здійснюється студентами регулярно і підлягає контролю з боку викладача під час проведення лабораторних занять у формі усного опитування та виконання тестових завдань оперативного письмового контролю, а також під час проведення модулів.
ІІ. Вивчення окремих тем і питань для самостійного опрацювання
Ця робота здійснюється студентами у розрізі окремих тем курсу.
ІІІ. Підготовка до практичних занять
Проводиться студентами згідно з розкладом занять відповідно до планів лабораторних робіт, питань для самостійного опрацювання і рекомендованої тематики навчальних завдань на основі опрацьованих лекційних матеріалів, основної та додаткової літератури.
ІV. Систематизація матеріалу перед написанням модулів та іспитів
Модуль виконується за ключовими темами, які підлягали вивченню протягом відповідного семестру, зокрема й за питаннями для самостійного вивчення. Іспит проводиться за питаннями, які охоплюють весь зміст робочої програми курсу. Готуючись до виконання модульних завдань і до іспиту, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, інших тем і питань для самостійного опрацювання.
V. Виконання завдань самостійної роботи
Самостійна робота студентів охоплює завдання з усіх розділів курсу генної інженерії і включає теоретичні і практичні питання. Теоретичні питання перевіряють ступінь теоретичної підготовки студентів, а практичні – вміння пояснювати генетичні явища, навички проведення генетичного аналізу.
Теоретичну частину завдання студент виконує у таких формах:
№ п/п |
Форма роботи |
Денна форма Навчання |
Заочна форма навчання |
1. |
Підготовка і презентація міні-лекції |
+ |
- |
2. |
Презентація експертної оцінки |
+ |
- |
3. |
Укладання бібліографії |
+ |
+ |
4. |
Написання і презентація реферату |
+ |
+ |
5. |
Складання комплексного генетичного кросворду |
+ |
+ |
Вибір теми міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем. Міні-лекція – це доповідь протягом 8-10 хвилин. Вона складається з таких структурних частин:
постановка питання на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій.
Аналіз питання, проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання.
Висновок
Аналіз питання включає:
розкриття та оцінку сутності проблеми, питання, явища, процесу;
визначення причин, біологічних та генетичних наслідків;
аргументація власної позиції.
Аналіз питання займає до 5 хвилин міні-лекції.
Висновок містить пропозиції доповідача щодо вирішення питання чи проблеми та ґрунтується як на власних аргументах, так і на думці фахівців.
У міні-лекції не наводиться навчальний матеріал, за винятком випадків, коли він є предметом дискусії.
Представлення міні-лекції може відбуватися на індивідуальних заняттях, на засіданні генетичного клубу, студентській науковій конференції та становить основу для проведення дискусії.
Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність.
Презентація експертної оцінки проводиться студентами денної форми навчання. Мета експертної оцінки - дати обґрунтований (експертний) висновок щодо вирішення запропонованого питання. Готуючи експертну оцінку, студент:
обирає питання і погоджує його з викладачем;
досліджує питання, шукаючи факти, аргументи «за» і «проти», здійснює підбір та опрацювання широкого кола статистичних даних. Часовий період, за який проводиться аналіз, має становити не менше п’яти останніх років;
готує висновок;
оприлюднює висновок в аудиторії (максимум – 5-6 хвилин).
Інформаційні та літературні джерела студент обирає самостійно.
Представлення експертної оцінки може відбуватися на індивідуальних заняттях, на засіданні генетичного клубу, студентській науковій конференції та є основою для проведення дискусії.
Критеріями оцінювання є кількість опрацьованих статистичних матеріалів, якість аналізу, вміння сформулювати висновки та обґрунтувати їх.
Укладання бібліографії з генетичних питань
Мета укладання бібліографії – дати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною тематикою. Готуючи бібліографію, студент:
обирає питання і погоджує його з викладачем;
систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Літературні джерела добираються самостійно;
готує бібліографію у надрукованому вигляді (обсяг – до 6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері (Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура: титульна сторінка, текст бібліографії, список опрацьованої літератури).
Бібліографія готується за темами для самостійного опрацювання і здається викладачу не пізніше, ніж за три тижні до закінчення семестру.
Критеріями оцінки укладання бібліографії є кількість опрацьованих літературних джерел, якість систематизації матеріалу.
Написання і презентація реферату відбувається за погодженням з викладачем. Літературні джерела студент під бирає самостійно.
Структура реферату включає: титульну сторінку, виклад основного матеріалу, список літератури. Зміст реферату слід викладати стисло, лаконічно, без повторень та відступів від теми. Загальний обсяг роботи – не більше 8 сторінок тексту,набраного на комп’ютері (Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5).
Презентація реферату відбувається в аудиторії на занятті, на якому розглядається відповідна тема. Тривалість доповіді – не більше 8 хвилин.
Складання комплексного генетичного кросворду допомагає студентам більш глибоко засвоїти зміст тем, включених до курсу “Генетична інженерія”, ознайомитися з понятійним апаратом, зрозуміти сутність генетичних понять. Для складання генетичного кросворду студент має отримати у викладача контрольні слова. Без контрольного слова кросворд не дійсний!
Вимоги до складання кросворду:
- кросворд охоплює всі теми курсу “Основи генної інженерії”;
- містить не менше 40 термінів;
- має два контрольні слова;
- це класичний кросворд; він має бути компактним і відповідати основному правилу складання класичних кросвордів – слова можуть перетинатися, але не можуть мати суміжних клітин;
- мова – українська;
- всі терміни мають відповідати програмі курсу “Основи генної інженерії”.
Не допускається використання термінів з інших курсів, скорочень та абревіатур;
завдання до включених до кросворду термінів мають бути у вигляді їх повних визначень, поруч у дужках подається правильна відповідь;
контрольне слово до 5 букв включно має перетинатися кросвордом 2 рази, більше 5 букв – 3 і більше разів;
кількість слів по вертикалі і по горизонталі має бути приблизно однаковою;
кросворд, набраний на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1,0) здається викладачеві в охайному вигляді за такою структурою:
титульна сторінка;
заповнена сітка кросворду з проставленою нумерацією клітин;
перелік завдань має бути надрукований у стовпчик (із зазначенням у дужках поряд із завданням правильних відповідей);
перелік відповідей, надрукованих у стовпчик (з відповідною нумерацією);
список використаної літератури.
Студент може здати лише один кросворд.
Завдання для самостійної роботи виконуються студентом протягом семестру та презентуються у тій чи іншій формі, погодженій з викладачем, під час індивідуальних занять.
Окрім самостійного опрацювання теоретичних питань навчального курсу, винесених у позааудиторний час, студент повинен виконати свій варіант індивідуального завдання, що охоплює як теоретичну, так і практичну частину курсу.
ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ