- •Рецензент: Гера б.В – доктор технічних наук, професор Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту
- •Мета та обсяг роботи
- •Загальні правила оформлення креслень
- •Методика виконання розрахунково-графічної роботи
- •Рекомендації до виконання плану будинку
- •3.2. Рекомендації до виконання розрізу будинку
- •3.2.1 Розрахунок і графічна побудова сходів
- •3.3. Рекомендації до виконання фасаду будинку
- •3.4 Зображення основних конструктивних елементів будинку
- •3.4.1. Стіни, перегородки, цоколь і фундамент
- •3.4.2. Віконні та дверні прорізи
- •3.4.3. Покрівля та карниз
- •Питання для самоперевірки
- •Додатки
- •Опис схеми для виконання розрахунково-графічної роботи
Методика виконання розрахунково-графічної роботи
Розрахунково-графічна робота виконується кожним студентом індивідуально в три етапи:
На 1-му етапі необхідно вивчити одержане завдання та чітко з’ясувати тип і призначення запропонованої до проектування будівлі (всі незрозумілі питання уточняються з викладачем). На цьому етапі слід ознайомитись з архітектурно-будівельною термінологією, рекомендованою літературою та із зразками робіт, які пропонує викладач (рис.8-10).
На 2-му етапі за схематичними зображеннями планів поверхів, фасадів, розрізів і описом будинків, наведених у додатку, виконують загальне креслення будинку на аркуші формату А2. На форматі розміщують план будинку; у проекційному зв'язку з ним - фасад, праворуч від фасаду - розріз 1-1. Зображення плану та фасаду виконують у масштабі 1:100, а розріз – 1:50.
Рис.8 Основні конструктивні елементи будівлі
Рис.9 Основні конструктивні елементи розрізу
Рис.10 Основні конструктивні елементи плану будівлі
Роботу на виконання завдання варто починати з компонування аркуша. Накреслити на форматі рамку і в правому нижньому куті розмістити основний напис (рис.1). Після цього намітити попереднє розташування зображень на робочому полі креслення. Для цього необхідно визначити габаритні розміри кожного зображення та передбачити вільне місце для написів над зображеннями й проставлення розмірів.
Виконання завдання починають із креслення плану будинку. Враховуючи необхідність проставлення розмірів навколо плану, необхідно, щоб габаритний прямокутник плану розміщався від рамки креслення не менше ніж на 30 мм (рис. 11). Це означає, що у разі відсутності балконів й інших виступаючих елементів вісі «А» та «1» повинні розміщуватися від відповідної лінії рамки не менше ніж на 30 мм. Якщо ж є балкон, то цю величину треба збільшити на 20 мм.
Далі перевіряють можливість розміщення фасаду та розрізу.
Рис.
11
На 3-му етапі виконується розрахунок і графічна побудова креслення сходових маршів.
Усі зображення рекомендується виконувати спочатку в тонких лініях і здійснювати остаточне оформлення тільки після перевірки креслення викладачем.
Рекомендації до виконання плану будинку
Планом будинку називається зображення будинку, умовно розсіченого горизонтальною площиною на рівні віконних та дверних прорізів (~1м) і спроектованого на горизонтальну площину проекцій. На плані показують те, що знаходиться в січній площині, й те, що розташоване за нею. Тобто план - це горизонтальний розріз.
План будинку викреслюють у наступній послідовності (рис. 12):
- проводять повздовжні й поперечні координаційні вісі;
- викреслюють усі зовнішні й внутрішні стіни, перегородки;
- виконують розбивку віконних та дверних прорізів у зовнішніх і внутрішніх стінах і перегородках, умовно показують відкривання дверей;
- викреслюють сходи, санітарно-технічні прилади, вбудовані шафи, антресолі, балконні огородження та інші елементи;
- наносять необхідні виносні й розмірні лінії, показують лінію розрізу; проставляють усі розміри, прораховують площі приміщень і проставляють тип підлоги, здійснюють відповідні написи, перевіряють креслення; після виправлення й доопрацювання виконують остаточне обведення.
Рис.12
Розташування на плані поверху всіх конструктивних елементів визначається прив'язкою до координаційних вісей . Прив’язка – це відстань від координаційної вісі до внутрішньої грані або геометричної вісі елемента.
В житлових будинках приймаємо товщину зовнішніх стін 480 мм з прив’язкою 280/200 мм, а внутрішніх – 380 мм з прив’язкою 190/190 мм. Стінові матеріали перегородок найрізноманітніші, тому умовно товщина перегородок міжквартирних приймається 200 мм, міжкімнатних – 80-100 мм, а у санвузлах – 65 мм.
Приклади внутрішньої будови плану з прив’язкою стін, розміщенням перегородок , вентиляційних каналів і вирішенням планування санітарно-технічних вузлів (рис.13-15):
Рис. 13
Рис. 14
Рис. 15
Над планом виконують напис: «ПЛАН ДРУГОГО ПОВЕРХУ (1:100)» Приклад плану будинку наведений на рис. 16.
Рис. 16
Вікна і балконні двері влаштовуються у зовнішніх стінах будинків, їх кількість, розташування й орієнтовну відстань між ними студент визначає за схемою-завданням (рис.17). Маркіруються вікна на плані поверху по зовнішньому краю. Наприклад: «ВК-1».
Габарити прорізів вікон та балконних дверей
у зовнішніх стінах житлових будинків
ДСТУ БА 2.4-7-2009
Рис. 17
Двері на плані можуть розташовуватися у несучих стінах і перегородках, їх зображують умовно за ДСТУ БА 2.4-7-2009 (табл.1).
Таблиця 1
Зображуючи двері на плані, необхідно призначити напрямок їх відчинення. Так, вхідні двері в квартиру повинні відчинятися всередину квартири, двері кухні та санвузлів – назовні, в інших випадках – відчинення має влаштовуватися так, щоб не заважати проходу. На плані двері позначаються тонкою лінією під кутом 300 і маркіруються кружками діаметром 4-5 мм.
Поза контуром будинку проставляють розміри віконних і дверних прорізів «у світлі» і простінків між ними (перший розмірний ланцюжок), між координаційними вісями (другий розмірний ланцюжок) і загальний розмір між крайніми вісями (третій розмірний ланцюжок). Перший ланцюжок креслять на відстані 20 мм від контуру стіни, наступні - на відстані 7-10 мм один від одного.
Внутрішні розміри приміщень, товщини стін і перегородок проставляють на внутрішніх розмірних ланцюжках. Їх проводять на відстані не менше 8...10 мм від стіни або перегородки. Проставляють також прив'язку зовнішніх і внутрішніх капітальних стін до координаційних вісей.
Площі приміщень і тип підлоги проставляють (у вигляді дробі) у правому нижньому куті приміщення. В чисельнику - площа приміщення у квадратних метрах без позначення одиниць виміру із двома десятковими знаками, а в знаменнику – тип підлоги (ламінат, паркет, лінолеум, дощаті, керамічна плитка тощо).
Підйом з одного поверху на інший зазвичай здійснюється двома маршами. План поверху утворюють розсіченням умовною січною площиною на рівні ~1 м, тому в сходовій клітці висхідний марш перетинається приблизно посередині. На плані в цьому місці проводять хвилясту лінію обриву під кутом 45°. Більш довга сторона цієї частини маршу має примикати до стіни сходової клітки. На планах першого поверху показують цокольний марш і частину маршу, який веде на міжповерхову площадку. Невидимі конструктивні елементи на планах зображують штриховими лініями. На плані розімкнутою лінією показують положення січної площини для відповідного розрізу.
Марки віконних прорізів і зовнішніх дверей проставляють із зовнішнього боку стіни.
