- •Лабораторна робота № 1
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1 Виявлення Карбону та Гідрогену
- •4.2 Виявлення Нітрогену
- •4.2.3 Хімізм процесу:
- •4.3 Виявлення Сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4 Виявлення Хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Хімізм реакцій:
- •4.5 Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.7 Відношення рідких алканів до окисників.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Тема: Алкени. Алкіни.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання етилену та його горіння.
- •4.1.3 Хімізм реакцій:
- •4.2 Приєднання до етилену брому.
- •4.3 Відношення етилену до окисників.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окисників.
- •Утворення арґентуму ацетиленіду.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 3.
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи:
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензену.
- •4.5 Нітрування бензену.
- •4.6 Бромування ароматичних вуглеводнів.
- •4.7 Вплив каталізатора на бромування ароматичних вуглеводнів.
- •4.8 Нітрування нафталену.
- •4.9 Возгонка нафталену (сублімація).
- •Хімізм реакцій: -
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №4
- •Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Відношення спиртів до індикатора.
- •Хімізм реакцій:
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Окислення етилового спирту купрум (іі) оксидом.
- •Окислення етилового спирту хромовою сумішшю.
- •Взаємодія гліцерину з купрум (іі) гідроксидом.
- •Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 5.
- •Тема: Гідроксильні сполуки і їх похідні. Феноли.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Розчинення фенолу у воді.
- •4.1.3 Хімізм реакцій:
- •4.2 Одержання натрію феноляту.
- •Розклад натрію феноляту хлоридною кислотою.
- •Реакція фенолу з ферум (ііі) хлоридом.
- •Нітрування фенолу.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з ферум (ііі) хлоридом.
- •Хімізм реакцій:
- •Окислення пірогалолу киснем повітря.
- •4.8.3 Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 6
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1 Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.1.1. Хід роботи:
- •Спостереження:
- •Хімізм реакцій:
- •4.1.4 Висновок:
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти калію перманганатом.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калію перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 7
- •Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Одержання ацететилового естеру.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.2. Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.3. Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Розчинність мила у воді.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.7.3. Хімізм реакцій:
- •4.8. Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.8.3. Хімізм реакцій:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 8.
- •1. Тема: Нітросполуки. Аміни. Реакції діазотування і азосполучення.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Реакція з розчином купрум (іі) сульфату.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.9.3. Хімізм реакцій:
- •4.11. Кольорова реакція аніліну з хлоридним вапном.
- •4.11.3. Хімізм реакцій:
- •4.12. Бромування аніліну.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9.
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.2. Окислення глюкози амоніачним розчином арґентум оксиду ( реакція срібного дзеркала).
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •Література :
- •Лабораторна робота № 10.
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
4.2 Приєднання до етилену брому.
4.2.1 Хід роботи: не припиняючи нагрівати суміш спирту і сульфатної кислоти в пробірці, яка закрита газовідвідною трубкою, кінець газовідвідної трубки опускають в пробірку з 5 краплями бромної води.
4.2.2 Спостереження: бромна вода швидко знебарвлюється.
4 .2.3 Хімізм реакцій: СН2 = СН2 + Br2 → CH2 – CH2
Br Br
Висновок: для алкенів характерні реакції приєднання за місцем подвійного зв’язку . Реакція знебарвлення водного розчину брому є якісною реакцією на подвійний зв’язок.
4.3 Відношення етилену до окисників.
Хід роботи: не припиняючи нагрівати пробірку з сумішшю спирту і сульфатної кислоти, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 1 краплею розчину перманганату калію і 4 краплями води.
Спостереження: розчин швидко знебарвлюється. При цьому утворюється двоатомний спирт.
Х імізм реакцій: СН2 = СН2 + [О] + H – OH → CH2 – CH2
OH OH
етиленгліколь
Висновок: ця реакція є якісною реакцією на подвійний зв’язок.
Одержання ацетилену і його горіння.
Хід роботи: роботу з ацетиленом необхідно проводити у витяжній шафі. В хлоркальцієву трубку кладуть скловату і маленький шматочок кальцію карбіду, закріплюють в штатив і закривають трубку корком з газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець. Підносимо до нижнього отвору стакан з водою. Газ, що виділяється підпалюємо в кінці газовідвідної трубки.
Спостереження: газ горить яскравим полум’ям
Хімізм реакцій: СаС2 + 2Н2О → НС ≡ СН + Са(ОН)2
Висновок: реакція взаємодії карбіду кальцію з водою екзотермічна. Ацетилен, одержаний з карбіду кальцію, містить незначну кількість NH3, PH3, AsH3 та інших домішок і тому має характерний запах.
Приєднання до ацетилену брому.
Хід роботи: пропускаємо газ в пробірку з 5 краплями бромної води.
Спостереження: бромна вода знебарвлюється внаслідок приєднання атомів брому по місцю потрійного зв’язку.
Хімізм реакцій: СН ≡ СН + 2Br2 → Br2HC – CHBr2
1,1,2,2, - тетраброметан
4.5.4 Висновок: знебарвлення бромної води доказує ненасиченість ацетилену.
Відношення ацетилену до окисників.
Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю перманганату калію і 4 краплі води. І знову пропускають ацетилен.
Спостереження: рожевий розчин швидко знебарвлюється і проходить окислення ацетилену по місцю розриву потрійного зв’язку, з одержанням проміжного продукту окислення – щавлевої кислоти, яка окислюється потім до оксиду вуглецю
4 [0] [0]
4.6.3
Хімізм реакцій:НС
≡ СН → HO
– C
–C
– OH
→ 2CO2
+H2O
О О
4.6.4 Висновок: знебарвлення розчину перманганату калію доказує ненасиченість ацетилену.
