4.7 Відношення рідких алканів до окисників.

4.7.1 Хід роботи: В суху пробірку наливаємо 0,5 мл рідких алканів і додаємо 1 краплю розчину калію перманганату. Вміст енергійно збовтують.

4.7.2 Спостереження: фіолетове забарвлення не зникає.

4.7.3 Хімізм реакцій: R-H + КМnO₄ ≠

4.7.4 Висновок: рідкі алкани за даних умов не окислюються.

4.8 Дія концентрованої сульфатної кислоти на насичені вуглеводні.

4.8.1 Хід роботи: В пробірку поміщаємо 2 краплі рідких алканів і 2 краплі H₂SO₄ (конц.), перемішуємо 1-2 хвилини.

4.8.2 Спостереження: В пробірці не відбувається ніяких змін

4.8.3 Хімізм реакцій: R-H + НОSO₂OH R-SO₂OH + H₂O

4.8.4 Висновок: В умовах досліду алкани з сульфатною кислотою не реагують. При невеликому нагріванні концентрована сульфатна кислота утворює з алканами, що містять третинний атом Карбону, сульфокислоту. При високих температурах сульфатна кислота діє як окисник.

Контрольні запитання:

1. Написати рівняння реакцій відкриття Нітрогену, Карбону, Гідрогену і Сульфуру.

2. Знайти молекулярну формулу речовини, яка містить 92,3% Карбону і 7,7% Гідрогену. Густина пари за воднем 13.

3. Які застережливі заходи при роботі з металічним натрієм?

4. Описати хімічні властивості алканів на прикладі ізобутану.

5. Добути різними шляхами пропан.

6. Написати структурні формули і дати назви усім ізомерам складу С₇Н₁₆.

ЛІТЕРАТУРА

• А.В.Аверина, А.Я.Снегирева Лабораторный практикум по органической химии М.: “ВШ” 1980. Гл. 2. Досл. 2, 3, 4,5.

• А.В.Аверина, А.Я.Снегирева Лабораторный практикум по органической химии М.: “ ВШ” 1980. Гл.3. Досл .7,9,10.

Лабораторна робота № 2

1. Тема: Алкени. Алкіни.

2. МЕТА: Добути етилен і вивчити властивості ненасичених вуглеводнів. Добути ацетилен і вивчити властивості ацетиленових вуглеводнів.

3. Матеріали і обладнання:

3.1 Етиловий спирт 96%-ий, сульфатна кислота (ρ = 1,84 г/см³);

3.2 Бромна вода, насичений розчин;

3.3 Калію перманганат, 0,1 н.;

3.4 рідкі алкени (керосин);

3.5 велика пробірка, газовідвідна трубка, кристалізатор, штатив.

3.6 кальцію карбід (шматочками), хлоркальцієва трубка, склянка, скловата, пінцет;

3.7 аміачний комплекс арґентуму, фільтрувальний папір, лійка.

4. Порядок проведення роботи:

4.1. Одержання етилену та його горіння.

1. Хід роботи: в суху пробірку поміщають декілька крупинок піску, 6 крапель етилового спирту і 8 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою і обережно нагрівають суміш на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, збираємо в пробірку заповнену водою, яка знаходиться в кристалізаторі заповненому водою, методом витиснення води. Потім підпалити.

4.1.2 Спостереження: газ горить яскравим полум’ям.

4.1.3 Хімізм реакцій:

СН₃-СН₂ОН + НOSO₃H  CН₃-CH₂-OSO₃H + H₂O

^{етилсульфатна кислота}

Етилсульфатна кислота – моноефір двохосновної кислоти – при нагріванні розкладається:

СН₃-СН₂-OSO₃H → CН₂=CH₂ + H₂ SO₄

При взаємодії етилового спирту з сульфатною кислотою проходить дегідратація спирту:

Н Н Н Н

Н – С – С – Н → Н – С = С – Н + Н₂О

:Н: :ОН:

Етилен, який виділяється, горить яскравим полум’ям:

С₂Н₄ + 3О₂ → 2СО₂ + 2Н₂О

4. Висновок: концентрована сульфатна кислота являється окисником. При нагріванні суміші спирту з концентрованою сульфатною кислотою утворюється крім етилену диетиловий ефір (С₂Н₅)₂О і ряд продуктів окислення органічних сполук, наприклад СО₂, вуглець С. Сульфатна кислота при цьому відновлюється до оксиду сульфуру. Дегідратація спиртів являється загальним способом одержання ненасичених вуглеводнів.