4.7. Окислення щавлевої кислоти калію перманганатом.

4.7.1.Хід роботи: в пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти, добавляють 2 краплі перманганату калію і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з баритовою водою. Суміш нагрівають.

4.7.2.Спостереження: рожевий розчин перманганату калію знебарвлюється, а в пробірці з баритовою водою випадає білий осад карбонату.

4.7.3.Хімізм реакцій: НООС – СООН + [O] → 2СО₂ + Н₂О

4.7.4.Висновок: щавлева кислота володіє відновними властивостями.

4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.

4.8.1.Хід роботи: в пробірку вносять 3-4 краплі бромної води, 1 краплю олеїнової кислоти і енергійно збовтують.

4.8.2.Спостереження: бромна вода знебарвлюється.

4.8.3.Хімізм реакцій: СН₃ – (СН₂)₇ – СН = СН – (СН₂)₇ – СООН + Вr₂ → CН₃ - (СН₂)₇ – СНВr – СНВr - (СН₂)₇ – СООН

4.8.4.Висновок: олеїнова кислота вступає в реакції приєднання.

Контрольні запитання:

1. Описати хімічні властивості карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти.

2. З метану одержати мурашину, оцтову, пропіонову, щавлеву і ізомасляну кислоти.

3. Чому серед кислот немає газів?

4. На нейтралізацію 50 мл 0,1 М розчину кальцію гідроксиду пішло 150 мл розчину оцтової кислоти невідомої концентрації. Визначіть молярність розчину оцтової кислоти.

Література:

А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл. 7. Досл. 92, 93, 96, 97, 98-103.

Лабораторна робота № 7

1. ТЕМА: Похідні карбонових кислот.

2. МЕТА: Вивчення властивостей ангідридів, естерів, мила.

3. Матеріали і обладнання:

   0. 3.1 Натрію ацетат (плавлений).

3.2 Етиловий спирт, H₂SO₄ (ρ =1.84 г/см³),їдкий натр 2н .

3.3 Оцтовий і фталевий ангідриди.

0. 3.4 Мило(тверде), мило концентрований розчин, сульфатна кислота 2н р-н, фенолфталеїн 1%-ий спирт. р-н.

3.5 CaCl₂ 0,1 н р-н.

4. Порядок проведення роботи:

4.1 Одержання ацететилового естеру.

4.1.1. Хід роботи: в суху пробірку кладуть трошки зневодненого порошку натрію ацетату (висота шару 1 – 1,5 мм) і 3 краплі етилового спирту. Додають 2 краплі сульфатної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.

4.1.2. Спостереження: з’являється характерний свіжий запах ацететилового естеру.

4.1.3. Хімізм реакцій:

О O

R – С + Н₂SO₄ → R – C + NaHSO₄

ONa OH

О Н⁺ О

R – С + R^’ – ОН  R – С + Н₂О

OН ОR

О О

С Н₃ – С + С₂Н₅ОН  СН₃ – С + Н₂О

ОН ОС₂Н₅

4.1.4. Висновок: важливим способом отримання складних еcтерів є взаємодія карбонових кислот із спиртами, каталізатором є сульфатна кислота.