3.2.3. Дослідження стресостійкості у студентів

Стресостійкість за Б. Х. Варданян «… властивість особистості, що забезпечує гармонійне відношення між всіма компонентами психічної діяльності в емоційній ситуації і, тим самим, сприяє успішному виконанню діяльності» [5].

На одну з істотних сторін стресостійкості звертає свою увагу П. Б. Зільберман, кажучи про те, що стійкість може бути недоцільним явищем, що характеризує відсутність адекватного відображення ситуації, яка змінилася, що свідчить про недостатню гнучкість та пристосованість. Він пропонує своє трактування стресостійкості, розуміючи під нею «.. інтегративну властивість особистості, що характеризується такою взаємодією емоційних, вольових, інтелектуальних та мотиваційних компонентів психічної діяльності індивідуума, що забезпечує оптимальне успішне досягнення мети діяльності в складній емоційній обстановці» [17].

Таким чином, стресостійкість – це самооцінка здібності та можливості подолання екстремальної ситуації пов'язана з ресурсом особистості чи запасом, потенціалом різних структурно-функціональних характеристик, що забезпечують загальні види життєдіяльності та специфічні форми поведінки, реагування, адаптації та інше.

Для визначення впливу стресу на організм студентів були обрані наступні методики:

1) Тест самооцінки стресостійкості С. Коухена та Г. Вілліансона [46 ]. Даний тест дозволяє людині оцінити рівень своєї стресостійкості (рівень можна оцінити як чудово, добре,задовільно, погано, дуже погано). Методика включає 10 питань. При виконанні тесту студентам необхідно було вибрати одну відповідь із стандартних варіантів (Додаток А).

2) Тест на навчальний стрес, розроблений Ю.В. Щербатих [50]. Методика включає 7 питань різного змісту. Даний тест дозволяє визначити основні причини навчального стресу, виявити, у чому проявляється стрес та основні способи його зняття студентами (Додаток Б).

В результаті проведених нами досліджень оцінки стресостійкості за тестом С.Коухена та Г. Вілліансона було встановлено, що середній показник стресостійкості для студентів напряму підготовки біологія становив 15,4 бали і оцінювався як задовільний (табл. 3.5). Слід відзначити, що під час проведення тесту, серед дівчат рівень чудово отримала одна студентка (1,02%), добре – 31 студентка (33,6%),задовільно – 62 досліджуваних (63,2%), погано – двоє студенток (2,04%). Стресостійкість у студентів, що відповідає задовільній оцінці,характеризує адекватність в сприйняття інформації.

Таблиця 3. 5

Результати дослідження стресостійкості у студентів напряму підготовки біологія

Група	Кількість балів,max = 40 б.	Оцінка
І курс	16,5	Задовільно
ІІ курс	14,2	Задовільно
ІІІ курс	15,8	Задовільно
IV курс	15,4	Задовільно
Разом:	15,4	Задовільно

Середній показник стресостійкості для студентів напряму підготовки фізичне виховання становив 15,4 бали і оцінювався як добрий (табл.3.6). Під час проведення тесту, серед хлопців рівень чудово отримало 3 студенти (3,75%), добре – 38 студентів (47,5%), задовільно – 42 студенти (52,5%), оцінку «погано» не отримав жоден студент. Стресостійкість у студентів, що відповідає оцінці «добре», дозволяє їм переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливих шкідливих наслідків для свого здоров’я.

Таблиця 3. 6.

Результати дослідження стресостійкості студентів напряму підготовки фізичне виховання

Група	Кількість балів, max = 40 б.	Оцінка
І курс	14,3	Задовільно
ІІ курс	13,5	Добре
ІІІ курс	14,3	Задовільно
IV курс	12,6	Добре
Разом:	13,6	Добре

Хороші результати показників стресостійкості у студентів напряму підготовки фізичне виховання пов'язано з їхньою професійною діяльністю у різних галузях спорту, оскільки відомо, що будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу [39; 18].

Як один з методів самодіагностики, ми провели «Тест на навчальний стрес», розроблений Ю.В. Щербатих, результати якого відображені у табл.3.7. та табл.3.8.

Таблиця 3. 7.

Ознаки прояви стресу у студентів напряму підготовки біологія та фізичне виховання (n=178)

Ознака	Вибір студентів, %
Прискорене серцебиття	86,7%
Головний біль	73,4%
Затруджене дихання	53,4%
Сухість в роті	40%
Скутість, тремтіння м'язів	33,4%

З біологічних ознак проявів стресу, які спостерігаються серед студентів, можна назвати почастішання серцебиття, головний біль та затруджене дихання, що свідчить про низький та середній рівень стійкості до стресу, який характеризується порушенням та розладом основних фізичних, фізіологічних і психічних функцій. Інші ознаки (сухість в роті, скутість м’язів, болі в животі) присутні у меншої частини студентів.

Таблиця 3.8.

Способи зняття стресу у студентів напряму підготовки біологія та фізичне виховання (n=178)

Спосіб зняття стресу	Вибір студентів,%
Сон	100%
Спілкування з друзями	80%
Прогулянки на свіжому повітрі	80%
Смачна їжа	73,4%
Перерва у роботі чи навчанні	60%
Підтримка батьків	53,4%
Фізична активність	46,7%
Телевізор	26,7%
Секс	26,7%
Хобі	20%
Сигарети	6,7%
Алкоголь	6,7%
Наркотики	–

У результаті нашого дослідження ми з'ясували, що основними причинами появи стресу у студентів є великі навчальні навантаження, які з'являються із-за великої кількості завдань з різних навчальних дисциплін . Все це призводить до поспіху і постійної нестачі часу. Найчастіше студенти відновлюють сили міцним сном (використовують 100% опитаних), спілкуванням з друзями, близькими людьми та прогулянками на свіжому повітрі. Також студенти віддають перевагу смачній їжі, перерві у навчанні та підтримці батьків. Похвальним є те, що сигарети, алкоголь та наркотики як прийоми зняття стресу мало використовуються студентами.

Отже, стрес у студентській діяльності являє собою повсякденні перевантаження, пов'язані з особливостями процесу навчання у ВУЗі, що безпосередньо впливає на самопочуття, психічні,соматичні функції організму студентів.

Тому важливу роль у регуляції психічних станів, в тому, як людина реагує на вплив стресорів навколишнього середовища, відіграють індивідуальнo-типові особливості нервової системи і особистості. Вплив самооцінки виявляється в тому, що люди з низькою сaмоoцінкою виявляють більш висoкий рівень страху або тривожності в загрозливій ситуації. Вони сприймають себе найчастіше як мають неадекватно низькі здібності для того, щоб впоратися з ситуацією, тому вони діють менш енергійно, схильні підкорятися ситуації, намагаються уникати труднощів, тому що переконані, що не в силах з ними впоратися.

Можна виділити чотири основні методи боротьби зі стресом: релаксація, протистресовий розпорядок дня, надання першої допомоги при стресі й аутоаналіз особистого стресу. Використaння цих методів при необхіднoсті доступно кожному [40].

Таким чином, ми бaчимо, що стрес у великій мірі є індивідуальним феноменом. Вaжливим напрямом психологічної допомоги є навчання людини певним прийомам і вироблення навичок самодіагностики та поведінки в стресових ситуаціях, підвищення впевненості у собі та самoсприйняття [28 ].