3.2.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання за умов екзаменаційного стресу

Такі фактори, як тривале очікування екзамену, елемент невизначеності при виборі білету, жорсткий ліміт часу на підготовку, підсилюють емоційну напругу до максимальних значень, що супроводжується «гормональною та вегетативною бурею». Наприклад, в окремих студентів систолічний тиск перед екзаменами доходить до відмітки 170 – 180 мм рт. ст., а пульс – до 120 – 130 ударів за хвилину, що відповідає або показникам гіпертоніків з солідним «досвідом» захворювання, або ж показникам спортсменів, які знаходяться під впливом значних фізичних навантажень [21].

Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи в умовах екзаменаційного стресу у спортсменів не значні. Можна відзначити більш виразне збільшення систолічного і діастолічного тисків у спортсменів, які спеціалізуються з гімнастики, важкої атлетики, спортивних ігор і одноборств [16 ].

В результаті проведених нами досліджень під час екзаменаційної сесії відзначено зростання ЧСС (табл. 3.4). Так у студентів І курсу цей показник зріс на 7 уд/хв (9,3 %), ІІ курсу – 5 уд/хв. (6,9 %), ІІІ курс – 7 уд/хв (8,9 %), ІV курс – 4 уд/хв (6,5 % ). Середні показники артеріального тиску під час екзаменаційної сесії складали: систолічний тиск – мм. рт.ст., діастолічний тиск – мм. рт.ст., пульсовий тиск – мм. рт.ст.

Таблиця 3. 4

Результати вимірювання артеріального тиску та чсс у студентів напряму підготовки фізичне виховання в період екзаменаційної сесії

( М ±m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст			ЧСС
	Р mах	Pmin	P пульс
І курс (n=23)	120,2 ± 2,2	75,2 ± 1,2**	43,0± 2,2	82,0 ± 1,5
ІІ курс (n=22)	119,9 ± 1,9	76,9 ± 1,8	45,4 ± 2,0	80,7± 2,7
ІІІ курс (n=20)	122,7 ± 2,2	74,8 ± 1,5	53,7± 2,7	84,3± 3,2
ІV курс (n=15)	122,0 ± 2,1	75,3 ± 1,9**	48,0± 3,3	72,6± 2,7

Примітка: зірочками позначено статистично вірогідні різниці показників дослідних груп студентів відносно початку навчального року: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; – *** – Р < 0,001

Результати отримані нами при дослідженні артеріального тиску в умовах екзаменаційної сесії показали (табл. 3.4), що систолічний тиск устудентів І курсу зростає на 3,7 мм.рт.ст. (3,1%), ІІ курсу – 4,3 мм.рт.ст. (3,7%), ІІІ курсу – 2,2 мм.рт.ст. (1,8%), ІV курсу – 4,7 мм.рт.ст. (4%) відносно початку навчального року.

Діастолічний тиск у студентів І курсу зростає на 7 мм.рт.ст. (10,2%), ІІ курсу – 6,3 мм.рт.ст. (8,9%), ІІІ курсу – 4,1 мм.рт.ст. (5,7%), ІV курсу – 9,3 мм.рт.ст. (14%).

Підсумовуючи ці результати, слід відзначити, що у студентів напряму підготовки фізичне виховання спостерігалися незначні підвищення показників ЧСС і артеріального тиску в порівняні із напрямом підготовки біологія, що ймовірно пов'язано з їхньою професійною діяльністю у різних галузях спорту, оскільки відомо, що будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу [22; 27].

Екзаменаційний стрес у студентів I – IV курсів напрямку підготовки фізичне виховання супроводжувався зменшенням ЖЄЛ на 2 % (0,1 л) (рис. 3.7.).

Рис. 3.7. Життєва ємність легень у студентів напряму підготовки фізичного виховання в період екзаменаційної сесії

На основі зіставлення результатів ЖЕЛ у студентів під час екзаменаційної сесії ми спостерігали зміни основних нервових процесів з показниками дихальної системи. Було отримано дані, які свідчать про те, що екзаменаційний стрес в обстежуваних групах впливає на зменшення об’єму життєвої ємності легень.

Дослідниками встановлено, що під час стресових ситуацій спостерігається інтенсивне споживання кисню та виділення вуглекислого газу, що зумовлюють посилену вентиляцію легень, та збільшення частоти дихання з 16 до 30 – 40 разів за хвилину [4 ].

Отже, студенти, які систематично займаються фізичною культурою, нервово-емоційне напруження не викликає істотних негативних вегетативних зрушень в організмі. Такі студенти тривалий час здатні підтримувати високий рівень розумової працездатності.