- •Розділ і. Огляд наукової літератури
- •1.1. Вплив умов навчання на функціонування організму
- •1.2. Характеристика екзаменаційного стресу
- •1.3. Особливості функціонування організму в умовах емоційного стресу
- •Розділ іі. Матеріали та методи дослідження
- •Розділ ііі основні результати дослідження
- •3.1. Особливості функціонального стану студентів на початку навчального року
- •3.1.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія на початку навчального року
- •3.1.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання на початку навчального року
- •Результати вимірювання артеріального тиску та чсс в стані спокою у студентів напряму підготовки фізичне виховання (м ± m)
- •3.2. Вплив умов екзаменаційного стресу на особливості функціонального стану студентів
- •3.2.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія за умов екзаменаційного стресу
- •Результати вимірювання артеріального тиску у студентів напряму підготовки біологія в період екзаменаційної сесії ( м ±m)
- •3.2.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання за умов екзаменаційного стресу
- •Результати вимірювання артеріального тиску та чсс у студентів напряму підготовки фізичне виховання в період екзаменаційної сесії
- •3.2.3. Дослідження стресостійкості у студентів
- •Результати дослідження стресостійкості у студентів напряму підготовки біологія
- •3.3. Використання результатів роботи при вивченні шкільного курсу основ здоров’я
- •Розділ іv. Охорона та гігієна праці
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •1. Як змінився рівень Вашого постійного стресу протягом останніх місяців навчання?
- •2. Які прийоми зняття стресу ви практикуєте?
- •4. Які ознаки екзаменаційного стресу ви відзначаєте в собі?
- •Конспект уроку
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Історія вивчення стресу. Стрес-подразники.
- •2.Фази стресу
- •Види стресу
- •Ознаки стресу
- •Vі. Оперування поняттями
- •Vіі. Розширення та поглиблення знань учнів
- •Vііі. Узагальнення та систематизація знань учнів
3.2.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія за умов екзаменаційного стресу
Будь-яке інтенсивне навантаження і, тим більше, розумове напруження в період екзаменаційної сесії є фактором, що активізує неспецифічний компонент стресової реакції, та впливає на функціональний стан серцево-судинної системи [16]. В результаті проведених нами досліджень під час екзаменаційної сесії відзначено зростання ЧСС (рис.3.5.). Так у студентів І курсу цей показник зріс на 15 уд/хв (18 %), ІІ курсу – 8 уд/хв(10 %), ІІІ курс – 6 уд/хв (7,9 %), ІV курс – 10 уд/хв (12,9 % ).
Рис.3.5. Порівняння частоти серцевих скорочень у студентів напряму біологія на початку навчального року та в період екзаменаційної сесії
Екзаменаційний стрес супроводжувався також збільшенням відповідних показників гемодинаміки [6]. Перед іспитом (табл.3.3.) середній систолічний тиск складав 129 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – 74 мм.рт.ст., а пульсовий тиск був відповідно – 55 мм рт.ст.
Результати отримані нами при дослідженні артеріального тиску в умовах екзаменаційної сесії показали, що систолічний тиск у студентів І курсу зростає на 21,1 мм.рт.ст. (19,1%), ІІ курсу – 20 мм.рт.ст. (18%), ІІІ курсу – 16,5 мм.рт.ст. (15%), ІV курсу – 19,6 мм.рт.ст. (19,1%) відносно початку навчального року.
Діастолічний тиск у студентів І курсу зростає на 12,3 мм.рт.ст. (18,9%), ІІ курсу – 11,3 мм.рт.ст. (17,4%), ІІІ курсу – 5,4 мм.рт.ст. (8,2%), ІV курсу – 7 мм.рт.ст. (10,7%).
Таблиця 3.3.
Результати вимірювання артеріального тиску у студентів напряму підготовки біологія в період екзаменаційної сесії ( м ±m)
Групи студентів |
Артеріальний тиск мм.рт.ст |
||
Р mах |
Pmin |
P пульс |
|
І курс (n=26) |
131,1± 1,7*** |
77,3 ± 1,9*** |
53,8 ±1,5*** |
ІІ курс (n=23) |
132,6 ± 2,0*** |
76,0 ± 1,6*** |
56,6±1,7*** |
ІІІ курс (n=24) |
125,8 ±1,9*** |
70,8 ± 1,1** |
55,0 ± 1,6** |
ІV курс (n=25) |
126,6 ± 1,5*** |
72,0 ± 1,3*** |
54,6 ± 1,5*** |
І-ІV курси (n=98) |
129,0 ± 2,8 |
74,0 ± 1,6 |
55,0 ± 1,6 |
Примітка: зірочками позначено статистично вірогідні різниці показників дослідних груп студентів відносно початку навчального року: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; – *** – Р < 0,001
При дозованій психоемоційній пробі надмірним вважають підвищення систолічного АТ більш ніж на 20 мм рт. ст. та діастолічного АТ більш ніж на 10 мм рт. ст. [16].
Розумове напруження в період екзаменаційної сесії є фактором, що активізує неспецифічний компонент стресової реакції та впливає на функціональний стан дихальної системи [8].
В результаті проведених досліджень під час екзаменаційної сесії у студентів II і III курсів напряму підготовки біологія відзначено зменшення ЖЄЛ на 4 % (0,1 л), а у студентів І і IV курсів ці показники залишилися не змінні (рис. 3.6.).
Рис.3.6. Життєва ємність легень у студентів напряму біологія
в період екзаменаційної сесії
Отже, під час екзаменаційної сесії у студентів напряму підготовки біологія виявлено, що ЧСС зростала на 6 – 15 уд/хв., середній систолічний тиск – на 19,3 мм.рт.ст., середній діастолічний тиск – на 9 мм.рт.ст. В результаті аналізу отриманих даних, слід відзначити, що зростання показників гіподинаміки у студентів І-ІІ курсів, може бути пов’язано із процесом адаптації студентів до навчання у ВНЗ та рівнем розумової працездатності, а у студенток ІV курсу, це може бути пов’язано із проблемою майбутнього працевлаштування та страхом перед державними екзаменами [42].
