3.1.2. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки фізичне виховання на початку навчального року

В результаті проведених досліджень було встановлено, що у хлопців напряму підготовки фізичне виховання (рис.3.3.), виявлено одну особу з ЧСС менше 60 уд/хв, а саме 44 уд/хв. (1,25%), 60–80 уд/хв. зафіксовано у 59 досліджуваних (73,7%), більше 80 уд/хв у 20 юнаків (25%).

Рис.3.3. Середні показники ЧСС у студентів напряму фізичне виховання

Результати вимірювання артеріального тиску показали, що у студентів фізичного виховання на початку навчального року АТ відповідає нормативним величинам (табл.3.2.).

Таблиця 3. 2.

Результати вимірювання артеріального тиску та чсс в стані спокою у студентів напряму підготовки фізичне виховання (м ± m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст
	Р mах	Pmin	P пульс	ЧСС
І курс (n=23)	116,5± 1,9	68,2 ± 1,9	48,2 ± 1,7	75,0 ± 1,9
ІІ курс (n=22)	115,6 ± 1,9	70,6 ± 1,7	45,0 ± 2,0	76,1 ± 2,0
ІІІ курс (n=20)	120,5 ± 1,9	70,7 ± 2,0	49,7 ± 2,0	77,4 ± 1,9
ІV курс (n=15)	117,3 ± 1,6	66,0 ± 1,7	50,0 ± 2,0	68,3± 2,7

Серед юнаків в межах оптимальної норми систолічного артеріального тиску виявлено 85% студентів, нормального тиску – у 11,25%, підвищеної норми – 3,75%.

Пульсовий тиск у всіх студентів напряму підготовки Фізичного виховання перевищує норму і в середньому складає 48,2 мм. рт. ст.

Результати вимірювання ЖЄЛ як показника, який характеризує резервні можливості дихальної системи, дозволили виявити, що у студентів напряму підготовки фізичне виховання цей показник коливаються від 3,9 л – 4,6 л, що також знаходиться в межах фізіологічної норми (рис 3.4.).

Рис.3.4. Житєва ємність легень студентів напряму підготовки фізичне виховання на початку навчального року

Аналізуючи ЖЄЛ напряму підготовки фізичне виховання у розрізі курсів високі показники відзначено у студентів IV курсу. Отримані дані можна пояснити тим, що в процесі тренування зростають резервні можливості дихальної системи, що супроводжується збільшенням розмірів грудної клітки й самих легень, зростає загальна ємність легень і компоненти, що її складають. Слід відзначити, що величина ЖЄЛ із віком збільшується, а частота дихання знижується, стає більш рівномірною й супроводжується зростанням об’єму дихання.

3.2. Вплив умов екзаменаційного стресу на особливості функціонального стану студентів

Екзаменаційний стрес – це психологічні та поведінкові реакції суб’єкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення [7].

Чеський вчений В. Пригода виявив підвищену втому великої кількості студентів при поточному і особливо при заключному контролі знань. Такі характерні симптоми, як втрата апетиту, схуднення, порушення кровообігу, зміна в діяльності органів внутрішньої секреції дали підставу вченому зробити висновок про те, що екзамен – це різновид хвороби. А. І. Кіколов вважає, що переживаючий студентами вузів два рази на рік емоційний стрес, зумовлений складанням екзаменів, можна розглядати як екзаменаційний чинник ризику (синдром нервового перенапруження). Автор вказує на необхідність спостереження над тими студентами, у яких виявлений цей синдром, щоб своєчасно попередити його можливі негативні наслідки, оскільки в період екзаменаційної сесії активна розумова діяльність студентів в поєднанні з високим нервово-емоційним напруженням досить часто є першопричиною перевтоми, зниження захисних функцій організму, загострень захворювань, які раніше не проявлялись. Наслідком впливу цих двох чинників часто є зниження функціональної реактивності вегетативних систем організму, особливо серцево-судинної та дихальної [31].