Розділ ііі основні результати дослідження

3.1. Особливості функціонального стану студентів на початку навчального року

Взаємодія організму учня і середовища навчання має подвійний характер. Навчальне середовище може впливати на організм учня кількісно, змінюючи стан того чи іншого органу. Добова динаміка працездатності студентів залежить від змін фізіологічних процесів, які, в свою чергу, залежать під змін довкілля та змін, що відбуваються безпосередньо в організмі людини, у зв'язку з її типологічними особливостями (тип нервової системи, фізична підготовленість, стан основних систем і органів організму).

3.1.1. Дослідження функціонального стану студентів напряму підготовки біологія на початку навчального року

У рамках проведення дослідження щодо функціонального стану студентів напряму підготовки біологія на початку навчального року досліджено 98 студенток І–ІV курсів, віком 17 – 21 рік.

Одним з об’єктивних показників стану серцево-судинної системи є ЧСС, яку у стані спокою за норму приймають як 60-80 уд/хв, більше 80 уд/хв розцінюють як тахікардія, менше 60 уд/хв – як брадикардія.

В результаті проведених досліджень на початку навчального року було встановлено (рис.3.1.), що ЧСС у студентів напряму підготовки біологія знаходиться в межах норми, а саме у 60 досліджуваних студенток (62%), більше 80 уд/хв у 34 студенток (35%), менше 60 уд/хв спостерігається у 3 студенток (3%).

Рис.3.1. Оцінка показників частоти серцевих скорочень у студентів напряму підготовки біологія (n=98 )

Згідно норм, прийнятих ВООЗ [53], оптимальна норма систолічного артеріального тиску (по відношенню до ризику розвитку серцево-судинних ускладнень) має становити менше 120 мм.рт.ст., нормальний тиск – менше 130 мм.рт.ст., підвищений тиск – 130-139 мм.рт.ст., при показниках 140 мм.рт.ст. і вище діагностують артеріальну гіпертензію першого ступеня. Діастолічний тиск: оптимальний (норма) – менше 80 мм.рт.ст., нормальний – менше 85 мм.рт.ст., підвищений нормальний тиск – 85-89 мм.рт.ст. [41]. Відповідно до цих норм, було проаналізовано значення показників систолічного та діастолічного артеріального тиску у досліджуваних нами студенток на початку навчального року, і встановлено, що ці показники знаходились в межах фізіологічної норми (табл.3.1.).

Таблиця 3.1.

Результати вимірювання артеріального тиску в стані спокою у студентів напряму підготовки біологія ( М ±m)

Групи студентів	Артеріальний тиск мм.рт.ст
	Р mах	Pmin	P пульс
І курс (n=26)	110,0 ± 1,1	65,0 ± 0,9	42,6 ± 1,0
ІІ курс (n=23)	112,3 ± 1,2	64,7 ± 1,1	47,6 ± 1,3
ІІІ курс (n=24)	109,3 ± 1,2	65,4 ± 1,0	43,9 ± 1,1
ІV курс (n=25)	107,0 ± 1,0	65,0 ± 1,1	42,0 ± 1,3

Система внутрішнього дихання є однією з основних адаптаційних пристосувань до різноманітних факторів середовища. Доведено, що існує зв'язок між диханням та емоціями, що призводить до збільшення частоти дихання в емоційно-стресових ситуаціях. Саме очікування екзамену призводить до змін внутрішнього дихання [13].

При опрацюванні результатів ЖЄЛ виявлено, що показники коливаються: 2,4 л – 2,7 л і знаходяться в межах фізіологічної норми (рис 3.2.).

Рис.3.2. Показники життєвої ємності легень у студентів напряму біологія на початку навчального року

В результаті проведених аналізів було виявлено найвищий показник ЖЄЛ серед дівчат у студентів напрямку підготовки біологія ІІ курсу, який становить 2,7 л.