Розділ іі. Матеріали та методи дослідження

Експериментальне дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на стан серцево-судинної та дихальної систем було проведено на базі Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. У дослідженнях прийняли участь 98 студенток I – IV курсів напряму підготовки біологія та 80 студентів I – IV курсів напряму підготовки фізичне виховання, віком 17 – 22 роки.

Дослідження проводилось в два етапи:

• перший етап включав період з 1 по 15 жовтня, так як в цей час у студентів закінчився період адаптації після літніх канікул і, в той же час, ще достатньо багато часу до зимової сесії. Виходячи з цього, ймовірність виникнення стресу, пов’язаного з навчанням, мінімальна;

• другий етап ми провели, безпосередньо під час зимової екзаменаційної сесії.

Для експериментального дослідження здійснювали визначення показників артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, пульсового тиску, життєвої ємності легень, здійснювали тестування для визначення стресостійкості та тест на навчальний стрес. Результати досліджень були статистично опрацьовані з використанням критерію Стюдента.

Визначення показників артеріального тиску

Артеріальний тиск (АТ )– сила тиску крові на стінку артерій під час систоли та діастоли серцевого м'язу. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній).

Вимірювання АТ здійснюється у спокої, після 5-хвилинного відпочинку. Після їжі, споживання міцного чаю, кави, куріння вимірювати АТ бажано лише через 30 хвилин.

Перед вимірюванням тиску необхідно посидіти у теплому зручному приміщенні, максимально розслабитися. Вимірювання АТ відбувалось аускультативним методом з накладанням манжети на плече та використанням спеціальних приладів – тонометра та фонендоскопа. Важливо, щоб розміри манжети відповідали розміру руки. Манжету накладають на передпліччя так, щоб її нижній край був на 2–3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину.

Вимірювання АТ здійснювалось в сидячому положенні. Руку необхідно повністю розслабити і тримати нерухомо до кінця виміру, зручно розташувавши її на рівні серця. Повітря у манжету нагнітається грушею до тих пір, поки показання тонометра не перевищать рівень зникнення пульсу на 30 мм.рт.ст. Тони прослуховують за допомогою стетоскопа. При випусканні повітря момент появи тонів відповідає систолічному АТ, а повне зникнення тонів при подальшому вислуховуванні – діастолічному АТ [48].

Визначення частоти серцевих скорочень

Пульс – це ритмічні поштовхоподібні зміщення стінок судин, що відбуваються завдяки рухові крові, яка викидається за допомогою серця.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) – один з основних фізіологічних показників роботи серця. Величина ЧСС залежить від багатьох причин: віку, статі, навколишнього середовища, фізичного навантаження, наявності захворювань і так далі. Визначають цей показник методом підрахунку пульсу або аускультації. Здорова людина не відчуває биття власного серця, його робота відбувається непомітно. Якщо ж з’являються неприємні відчуття серцебиття, то це, як правило, вказує на певні відхилення в його роботі.

Частота скорочення серця – величина непостійна, може збільшуватися і зменшуватися в залежності від стану організму. Зміна її може бути фізіологічним, але може бути і симптомом патології.

Причиною прискореного пульсу може бути підвищення температури тіла. Підвищення температури тіла на 1°С викликає почастішання пульсу на 8-10 за 1 хв [47].

Ми використовували два методи підрахунку ЧСС, на променевій та сонній артеріях.

Найлегше досліджувати пульс на променевій артерії, яка розміщена поверхнево і легко пальпується між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішнього променевого м'яза. Досліджуючи пульс на променевій артерії, долоню розміщують вище від променевозап'ясткового суглоба таким чином, щоб великий палець знаходився на тильній поверхні передпліччя, а решта пальців – на променевій артерії біля основи першого пальця обстежуваного.

Пальпацію пульсу проводять другим, третім і четвертим (вказівним, середнім та безіменним) пальцями, якими помірно притискують артерію до внутрішнього боку променевої кістки. Підраховується кількість пульсових хвиль за 30 с і отриману величину множать на 2. При неправильному ритмі підрахунок ведуть протягом 1 хв.

На сонних артеріях досліджують пульс почергово з кожного боку без сильного тиску на артерію. При значному тиску на сонну артерію можливе різке сповільнення серцевої діяльності аж до зупинки серця і зниження артеріального тиску.

Одним з об’єктивних показників стану серцево-судинної системи є ЧСС, яку у стані спокою за норму приймають як 60-80 уд/хв, більше 80 уд/хв розцінюють як тахікардія, менше 60 уд/хв – як брадикардія.

Згідно норм, прийнятих ВООЗ [53], оптимальна норма систолічного артеріального тиску (по відношенню до ризику розвитку серцево-судинних ускладнень) має становити менше 120 мм.рт.ст., нормальний тиск – менше 130 мм.рт.ст., підвищений тиск – 130-139 мм.рт.ст., при показниках 140 мм.рт.ст. і вище діагностують артеріальну гіпертензію першого ступеня. Діастолічний тиск: оптимальний (норма) – менше 80 мм.рт.ст., нормальний – менше 85 мм.рт.ст., підвищений нормальний тиск – 85-89 мм.рт.ст [41].

Визначення пульсового тиску

Пульсовий тиск є різницею між діастолічним і систолічним тиском і вимірюється в міліметрах ртутного стовпа. У стані спокою складає близько 40 мм рт.ст. [26].

Визначення життєвої ємності легень

Визначення життєвої ємності легень здійснювали за допомогою повітряного спірометра. Обстежуваний робить максимальний вдих та видихає повітря в трубку приладу. Розмір ЖЄЛ відображається на шкалі приладу в літрах. З 15-секундним проміжком часу здійснювали 3 виміри і реєстрували найбільший показник.

Отримані результати разом з контактними даними обстеженого заносили в анкету [47].

Тест на визначення самооцінки стресостійкості

Тест розроблений З. Коухеном і Р. Вілліансоном. Методикатесту включає 10 питань,при виконанні яких студентам необхідно було вибрати одну відповідь із стандартних варіантів (ніколи, майже ніколи, іноді, найчастіше, досить часто).Цей тест дозволяє оцінити рівень стресостійкості (може бути чудовий, хороший, задовільний, поганий або дуже поганий) [46 ].

Отримані результати разом з контактними даними обстеженого заносили в анкету.

Тест на навчальний стрес

Тест на навчальний стрес, розроблений Ю.В. Щербатих, що включає 7 запитань різного змісту. Даний тест дозволяє визначити основні причини навчального стресу, виявити, як проявляється стрес та основні способи його зняття студентами [50].

Метод математичної статистики

Результати досліджень піддавались статистичному аналізу. Статистичну обробку отриманих даних проводили, враховуючи критерій Стьюдента з використанням стандартних комп’ютерних програм. Достовірність відмінностей середніх величин оцінювали за критерієм Стьюдента [23.]. Зміни вважалися вірогідними при Р<0,05.