2.Фази стресу

Метод: розповідь вчителя

Яким же чином організм людини може реагувати на стрес?

Стресові реакції мають три послідовні фази: тривоги, опору та виснаження.

Перша фаза стресу (тривоги) може тривати до двох діб і супроводжується мобілізацією наявних резервів організму (короткочасна адаптація). Наприклад, вивільненням крові з депо при значній кровотечі. У першій фазі спрацьовують такі нейрогуморальні механізми: під дією стрес-подразника активується симпатична нервова система, що спричиняє до виділення адреналіну та норадреналіну наднирковими залозами; це викликає описані в попередньому параграфі зміни в м'язах і вегетативних органах. Водночас адреналін активує ядра гіпоталамуса, які спричиняють утворення гіпофізом соматотропного й адренокортикотропного гормонів. Останній стимулює продукцію наднирковими залозами кортикостероїдів.

Друга фаза стресу (опору) пов'язана з морфологічними й функціональними перебудовами в організмі, що підвищують витривалість організму до дії стрес – подразників (довгострокова адаптація). Наприклад, синтезуються додаткові м'язові білки, що підвищує фізичну витривалість; утворюються додаткові еритроцити та збільшується в них уміст гемоглобіну – підвищується витривалість до дефіциту кисню; синтезується пігмент шкіри меланін, що захищає організм від шкідливої дії сонячної радіації, й таке інше. Ці біосинтетичні процеси запускаються під впливом кортикостероїдів і соматотропного гормону, що виділяються в першій фазі стресу.

Тривалість даної фази може бути значною й тривати роками (наприклад, адаптація організму спортсмена до постійних фізичних навантажень).

Якщо стрес-подразник зникає, поступово зникають і ті зміни, що були ним викликані (наприклад, зменшується кількість антитіл у крові та кількість лейкоцитів після того, як організм подолав збудника інфекційної хвороби). Основною умовою довготривалості другої фази стресу є відповідність сили стрес–подразника резервним можливостям організму.

Третя фаза стресу (виснаження) виникає, якщо подразник занадто сильний і довготривалий. Це призводить до вичерпання резервних можливостей організму й руйнації механізмів адаптації. Наприклад, при невідповідності рівня фізичного навантаження рівню підготовленості людини виникає перетренування. Це супроводжується зниженням рівня натренованості й працездатності, погіршенням стану здоров'я. Якщо дія стрес-подразника триватиме, то вона може спричинити смерть.

Вплив стресу на організм, здебільшого сприймається як негативний, проте це не так. Помірні стресові впливи викликають підвищення загальної стійкості організму, розширення його пристосувальних можливостей. Наприклад, регулярні, поступово зростаючі за інтенсивністю й обсягом фізичні навантаження впливають лише позитивно. При правильній організації фізичних тренувань проявляється в основному фаза опору. Організм стає стійкішим не лише до фізичних навантажень, а й до емоційних напружень, інфекцій, отруєнь тощо.

3. Види стресу

Метод: розповідь вчителя з елементами бесіди

Існують два види стресу:

• Еустрес – це позитивна реакція на стресор. Стрес який базується на позитивних емоціях ( сміх, радість, перемога в змаганнях, вдалий іспит, виграш у лотерею). Позитивний стрес завжди корисний для здоров’я людей.

• Дистрес – це негативна реакція на стресор. Стрес який базується на негативних емоціях ( злість, агресія, гнів, дратівливість, ярість, поганий настрій, отримана погана оцінка, несподіваний виклик до дошки, сварка з другом, хвороба). Реакція на дистрес є такою сильною, що перешкоджає адекватно діяти, або виснажує резерви організму і створює перенапруження.

Які чинники, викликають стрес? (учні записують чинники у зошити).