4. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Контрольна робота включає підготовку науково-дослідної роботи у вигляді реферату. Кожний студент самостійно вибирає тему реферату при умові, що тема реферату в академічних групах не повторювалася. Реферат є найпростішим видом навчально-дослідної роботи студентів. Реферат – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті. Кожне із значень цього поняття передбачає певний різновид дослідної роботи: у першому значені – серйозну самостійну роботу, засновану н аналітичному та описовому методах дослідження; у другому – короткий письмовий виклад. Базується він на описовому методі дослідження. Використовують його для засвоєння й оцінки наявної наукової інформації з конкретної тематики на семінарських заняттях, при підготовці до заліку. Такий реферат може бути монографічним – за одним джерелом, чи оглядовим – за кількома джерелами.

Реферат викладають своїми словами, використовуючи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт не згоден. Цитування зумовлює посилання на джерело із зазначенням сторінок.

План реферату дослідник складає особливо. Композиція реферату повинна охоплювати такі обов’язкові компоненти:

1. Вступ. (Додаток Ж).

2. Головна частина. Може складатися з кількох розділів і пунктів, що залежить від теми, проблематики та обсягу матеріалу реферату.

3. Висновки. Їх викладають у формі міркувань, узагальнень, зауважень, референта щодо порушених у рефераті питань, підсумування результатів виконаної роботи.

4. Список використаних джерел.

У вступі (обсяг 1-2 сторінки) слід відобразити:

- актуальність вибраної теми, її теоретичне і практичне значення в сучасних умовах розвитку національної економіки;

- мету дослідження та головні завдання, які необхідно вирішити для її досягнення;

- об’єкт і предмет дослідження;

- методологічну та інформаційну основу дослідження, його методику, а також ступінь розробки даної проблеми в економічній літературі;

- структуру науково-дослідної роботи.

У головній частині викладаються теоретичні та методологічні аспекти вибраної теми. При написанні цієї частини доцільно вивчити і надати основні матеріали статистичних довідників, монографій, наукових статей та інших джерел з обраної теми дослідження, що сприятиме розв’язанню таких основних завдань:

- визначення ролі і сутності проблеми, що вивчається;

- наведення історичного аспекту розвитку методології обліку, аудиту та аналізу за обраним об’єктом дослідження;

- проведення аналізу діючої законодавчої і нормативної бази, яка є методологічною основою дослідження, а саме: законів, постанов Верховної Ради, Президента України, наказів Міністерства фінансів, Міжнародних стандартів фінансової звітності, національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів аудиту та ін.;

- розкриття стану теоретичних напрацювань з обраної теми, існуючих різноманітних поглядів (у тому числі власних) на ті чи інші аспекти, пов’язані з об’єктом дослідження;

- виявлення невирішених проблем, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані;

- вивчення та оцінка зарубіжного досвіду у вирішенні поставлених у роботі проблем.

Огляд навчальної та наукової літератури (не менш ніж 10 джерел) рекомендується викласти у формі таблиці.

Таблиця

Огляд навчальної та наукової літератури з питань обліку, аналізу і аудиту … (об’єкт дослідження)

Автор, джерело	Проблемні питання, що розглядаються	Пропозиції автора
Гура Н.О. [15].	Класифікація браку; недоліки плану рахунків.	Ведення аналітичних рахунків: 241 «Внутрішній брак»; 242 «Зовнішній брак».

На основі аналізу джерел необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми вітчизняними та зарубіжними вченими.

Висновки (2 – 3 сторінки) є завершальною частиною науково-дослідної роботи, зміст якої відображає ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і завдань. Висновок повен містити стислий виклад підсумків проведеного дослідження та узагальнень, зроблених за його результатами, пропозицій щодо покращення економічної роботи на підприємстві та підвищення ефективності його діяльності.

Після тексту висновків студент повинен зазначити дату закінчення написання науково-дослідної роботи і поставити особистий підпис.

Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:

1. Вибір або формулювання теми. З’ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.

2. Дослідження сутності.

3. Ознайомлення з науковою літературою, що відповідає темі роботи. Вибір джерела, що розширюють тему. Аналіз статей за напрямом дослідження

4. Набір питань, формулювання мети реферату, коригування первинного плану.

5. Виклад матеріалу відповідно до складеного плану.

У процесі вивчення матеріалу, написання реферату можуть з’ясуватися факти, аналіз яких спонукає до перегляду первинних елементів структури, основних смислових акцентів. Отже, навіть найдосконаліший план не закостенілою догмою, а орієнтиром творчого пошуку.

Оцінюють реферат, використовуючи такі критерії:

• відповідність теми змісту і форми реферату,

• глибина, повнота, розкриття теми,

• логіка викладення матеріалу,

• термінологічна чіткість,

• рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння критично оцінити її,

• власне бачення проблеми дослідником, творчий характер роботи,

• якщо реферат є основою усного повідомлення, враховують і вміння відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Кожний реферат має бути індивідуальною роботою. В ньому простежуються особливості мислення, творча манера автора. Водночас він повинен відповідати таким вимогам до його оформлення.

При оформленні науково-дослідної роботи необхідно врахувати вимоги Державного стандарту України „ДСТУ 3008 – 95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки: структура та правила оформлення”.

Науково-дослідні роботи студентів мають бути виконані комп’ютерним способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 x 297 мм) з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. У громіздких таблицях та рисунках можна використовувати 12 розмір шрифту з одинарним міжрядковим інтервалом або 10 розмір шрифту з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Початок абзацу виділяється збільшеним інтервалом 1,25 см.

Заголовки структурних частин науково-дослідної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», назви розділів друкують великими літерами симетрично до тексту у вигляді трапеції. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (один рядок). Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи, не входять додатки, список використаних джерел, але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.