11. Третій етап медсестринського процесу: визначення мети медсестринського догляду.

План догляду координує роботу медсестринської бригади, медсестринський догляд, забезпечує його наступність, допомагає підтримувати зв'язок з іншими службами та фахівцями. Це не тільки юридичний документ якості медсестринської допомоги, але і документ, який дає змогу визначити економічні витрати, оскільки в ньому зазначені матеріали та обладнання, необхідні для виконання медсестринського догляду. План обов'язково передбачає участь пацієнта і його сім'ї в процесі догляду. Він також включає критерії оцінки догляду й очікуваних результатів. Існують дві мети медсестринських втручань: короткотермінова (повинна бути досягнута за 1 — 2 тижні) і довготермінова. Довготермінова мета спрямована на запобігання рецидивам захворювань, ускладнень, їх профілактику, реабілітацію і соціальну адаптацію, а також здобуття знань про здоров'я.

Під час формулювання мети необхідно враховувати дію (виконання), критерій (дата, час, очікуваний результат) і умови (за допомогою чого або кого). Наприклад, медична сестра протягом двох днів повинна навчити пацієнта робити собі ін'єкції інсуліну. Дія — робити ін'єкції, критерій — протягом двох днів, умова — за допомогою медичної сестри. Для успішного досягнення мети необхідно навчати пацієнта і створити сприятливе середовище. Упорядкування плану догляду вимагає виконання стандартів медсестринської практики, тобто виконання того мінімального якісного рівня обслуговування, який забезпечує професійний догляд за пацієнтом. Після визначення мети та завдань з догляду медична сестра складає план догляду за пацієнтом — письмове керівництво.

Види й елементи цілей медсестринського догляду (втручань)

Цілі догляду встановлюють із двох причин:

1) визначають напрямок індивідуального медсестринського втручання;

2) визначають ступінь ефективності втручання.

Пацієнта активно залучають до процесу планування цілей. Одночасно медична сестра мотивує пацієнта на успіх, І спільно з пацієнтом визначає шляхи досягнення мети.

Наприклад, планування медсестринських втручань у плані догляду пацієнта з бронхіальною астмою:

1) підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень;

2) підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідження;

3) спостерігання за пацієнтом та вирішення його наявних проблем;

4) виконання лікарських призначень;

5) вирішення супутніх проблем пацієнта;

6) навчання пацієнта та його рідних само- і взаємодогляду.

Для кожної домінантної потреби або медсестринського діагнозу в план сестринського догляду вносять окремі цілі, які розглядають як бажаний результат догляду.

Кожна мета в обов'язковому порядку включає три компоненти:

1) виконання (дія);

2) критерій (дата, час, термін);

3) умова (за допомогою кого-небудь або чого-небудь).

Наприклад: пацієнт сидітиме в ліжку, підклавши подушки, на 7-й день.

Вимоги до встановлення цілей

1. Цілі мають бути реальними, досяжними.

2. Необхідно встановити конкретні терміни досягнення кожної мети.

3. Пацієнт повинен брати участь в обговоренні кожної мети. За термінами розрізняють два види цілей:

1) короткострокові, досягнення яких здійснюється протягом 1 тиж. і більше;

2) довгострокові, яких досягають протягом тривалого періоду, понад 1 тиж., часто після виписування пацієнта зі стаціонару.

Приклади цілей

• Короткострокові

1. У пацієнта К. ядуху буде усунуто через 20—25 хв.

2. Свідомість пацієнта відновиться протягом 5 хв.

3. У пацієнта А. буде купіровано больовий напад протягом 30 хв.

4. У пацієнта Л. зникнуть набряки на нижніх кінцівках до кінця тижня.

• Довгострокові

1. У пацієнта К. зникне задишка в стані спокою до моменту виписування

2. У пацієнта І. стабілізуються показники АТ до 10-го дня.

3. Пацієнт А. буде психологічно підготовлений до життя в родині до моменту виписування.

III етап сестринського процесу складається з чотирьох стадій:

1. Встановлення пріоритетів.

2. Розроблення результатів.

3. Розроблення сестринських втручань.

4. Занесення плану до документів.

На першій стадії необхідно встановити систему для визначення тих проблем, які в діагнозі розглядаються найпершими.

На другій стадії (розроблення результатів) результатом планування називають те, чого хочуть домогтися пацієнт і медична сестра, працюючи разом.

Як правило, краще вести запис, використовуючи власні слова пацієнта, ніж намагатися замінити їх мовою, невластивою йому. Часто пацієнти описують результат, який вони хочуть одержати, таким чином: відсутність або зведення до мінімуму неприємних симптомів; нездатність і неспроможність виконувати якісь дії самостійно; бажання почувати себе задовільно чи добре.

Визначення бажаних або очікуваних результатів ґрунтується на таких завданнях медсестринського догляду: домогтися позитивного стану здоров'я; оптимізувати можливості людини в плані самодопомоги або допомоги рідних; розв'язати актуальні проблеми пацієнта; усунути гостроту проблем, які неможливо розв'язати; запобігти розвитку потенційно можливих проблем; допомогти пацієнту владнати гострі проблеми.

Грамотно описані результати дадуть змогу визначити ефективність медсестринських втручань.

Третя стадія включає запис медсестринського втручання, де зазначено, як медична сестра допоможе пацієнту досягти поставленої мети.

Четверта стадія документації включає обговорення плану догляду з іншими членами медсестринського персоналу.

Типи медсестринських планів догляду

Медсестринський план догляду може бути написаний різними шляхами. Заклади охорони здоров'я використовують різні форми планів, але незважаючи на відмінності, всі плани звичайно мають три ключові елементи:

1. Медсестринський діагноз (проблему пацієнта).

2. Цілі пацієнта.

3. Медсестринські втручання (медсестринські призначення, медсестринські дії).

План догляду може бути:

• написаний для індивідуального пацієнта;

• стандартизований для певної групи пацієнтів;

• спеціальний для специфічних медсестринських діагнозів.

План догляду може бути комп'ютеризований.

Студенти вивчають процес написання плану, використовуючи навчальний медсестринський план певного формату.

На практиці медсестри використовують клінічний медсестринський план догляду відповідного формату.

■ Навчальний медсестринський план догляду.

Цей тип плану догляду використовується для всебічного, глибокого вивчення медсестринського процесу студентами, майбутніми медсестрами. Ці "навчальні медсестринські плани догляду" дозволяють студентам вивчати різні проблеми пацієнта та методи вирішення їх.

Наукове обґрунтування із медсестринської літератури подається як довідкова інформація і ілюструє медсестринський процес прийняття рішень.

■ Клінічний медсестринський план догляду. Клінічний план догляду, який використовується в практичних умовах для планування медсестринського догляду, відрізняється від вимог навчального плану для студентів. Тут використовується медсестринський процес, але план організується на практиці і використовується щоденно. Менш специфічні деталі та обґрунтування не документуються. Цей план індивідуалізований для кожного пацієнта, починаючи від медсестринської оцінки стану пацієнта до ідентифікації медсестринських діагнозів. Клінічні медсестринські плани догляду пишуться у вигляді:

1. Традиційного плану догляду.

2. Стандартизованого плану догляду.

3. Спеціального плану догляду.

4. Комп'ютеризованого плану догляду.

1. Традиційний план догляду пишеться для кожного пацієнта індивідуально. Формат його різнобічний, але завжди він включає три колонки:

1. Медсестринський діагноз.

2. Медсестринські втручання.

3. Очікувані результати.

2. Стандартизований план догляду складається групою медсестер, які є фахівцями, експертами у певній ділянці медсестринської практики, наприклад акушерство, реабілітація, ортопедія. Стандартизовані плани догляду призначаються для певної групи пацієнтів із специфічними медичними діагнозами. Медичні сестри-експерти ідентифікують найбільш поширені медсестринські діагнози для пацієнтів певної групи і визначають цілі та мед сестринські втручання, необхідні для вирішення проблем цих пацієнтів. Але кожного разу при використанні стандартизованого плану догляду враховуються індивідуальні особливості кожного специфічного пацієнта. Цей метод допомагає медсестрі, яка планує догляд, зробити його вірно для більшості пацієнтів.

3. Спеціальний план догляду зазвичай пишеться для специфічних медсестринських діагнозів. Ці плани містять цілі та медсестринські втручання, які найбільш частіше зустрічаються при ідентифікації медсестринських діагнозів. Кожний спеціальний план догляду повинен бути індивідуалізованим для специфічного пацієнта. Оскільки ці плани пишуться медичними сестрами експертами у певній діагностичній галузі, вони можуть також використовуватися як навчальні посібники для недосвідчених медичних сестер, які з подібними випадками ще не стикалися.

4. Комп'ютеризований план догляду включає дані медсестринської оцінки стану здоров'я специфічного пацієнта, введені в комп'ютер. План пишеться експертами і зміст його подібний до стандартизованого чи спеціального плану догляду. Дані про пацієнта, які висвітлюються на комп'ютері, є основою для подальшого удосконалення плану догляду даного пацієнта.

Підводячи результати третього етапу сестринського про¬цесу - планування, медична сестра повинна чітко дати відповіді на такі питання:

- Яка мета догляду?

- З ким я працюю, хто пацієнт як особистість (його харак¬тер, культура, інтереси і т.п.)?

- Яке оточення пацієнта (сім'я, родичі), їхнє ставлення до хворого, їх можливості з надання допомоги, ставлення до меди¬цини (зокрема до діяльності медичних сестер) і до лікувально¬го закладу, в якому проходить лікування потерпілий?

- Які завдання медичної сестри в досягненні мети і завдань з догляду за пацієнтом?

- Які напрямки, засоби і методи реалізації мети і завдань?

- Які можливі наслідки?

Ось як визначає цю проблему ВООЗ: "опис бажаного фізичного, психологічного і соціального стану, його передбачуваний необхідний рівень"...

На практиці це означає: "документування конкретних очікуваних результатів сестринського втручання відповідно до плану сестринського догляду ".

Результатом планування називається те, чого хочуть домогтися пацієнт і сестра, працюючи разом. Вони створюють підставу для наступної оцінки догляду. Як правило, краще вести запис на підставі власних слів пацієнта, ніж намагатися замінити їх технічною мовою, невластивою для пацієнта. Часто люди описують результат, який вони хочуть одержати, таким чином:

X Відсутність або зведення до мінімуму неприємних симптомів, яких вони бояться чи відчувають при госпіталізації:

X Як вони хотіли б себе почувати.

S Нездатність щось зробити чи самостійно чи за допомогою інших.

S Прояв позитивного ставлення або спроможність щось зробити.

Визначення бажаних або очікуваних результатів ґрунтується на таких загальних завданнях сестринського догляду:

> Домогтися позитивного стану здоров'я.

>Оптимізувати можливості людини в плані самодопомоги або допомоги вдома.

> Запобігти розвитку потенційно можливих проблем.

> Вирішити актуальні проблеми пацієнта.

> Зняти гостроту проблем, які неможливо вирішити.

> Допомогти людині справитись з проблемами, гострота яких не піддається зниженню.

Запис результатів етапу планування відображає такі характеристики:

> Вони показують, що пацієнт спроможний робити для себе і чого можна чекати від сестринського догляду.

> Сюди можуть бути включені як загальні, так і конкретні результати: загальні результати відносяться до загальних потреб здоров'я, а конкретні результати - до певного сестринського втручання.

> Звичайно, сюди входить хронологія їх досягнення, переоцінка і, можливо, їх поділ на найближчі, короткотермінові і довготермінові результати.

> Звичайно, запис проводиться таким чином, щоб відобразити очікувані типи поведінкових реакцій пацієнта, які можна спостерігати, що дозволить проводити об'єктивну оцінку досягнутого прогресу.

Результати також служать компонентом оцінки сестринського процесу, тому що добре написані результати дадуть можливість визначити ефективність сестринських втручань. Наступні правила допоможуть вам забезпечити правильні результати:

1. Результати повинні бути пов'язані з реакціями людини. Формулювання сестринського діагнозу визначають існуючі або потенційні реакції, які розглядаються як проблематичні для пацієнта. Це допускає, що альтернативні реакції були б бажанішими. Наприклад, сестринський діагноз: Зміна харчування: менше потреб людини пов'язано з погіршенням пережовування.

Цей діагноз допускає, що харчування пацієнта є меншим, ніж оптимальне і вказує, що клієнту потрібне поліпшене харчування.

2. Результати повинні бути орієнтовані на пацієнта.

Медична сестра орієнтується на поведінку пацієнта. Результат догляду дає можливість розглянути, що пацієнт буде робити і коли, в якій мірі це буде завершене.

3. Результати догляду повинні бути зрозумілими і стислими.

4. Результати догляду повинні описувати поведінку,яку можна оцінити і спостерігати.

5. Результати повинні бути реалістичними.

6. Результати догляду повинні мати обмеження в часі.

7. Результати повинні визначатися пацієнтом і медсестрою разом.

Розробка сестринських втручань

Сестринські втручання можуть бути розроблені різними шляхами, включаючи побудову гіпотез і методику "мозкового штурму". Третя стадія включає запис сестринського втручання, де вказано, як медсестра допоможе пацієнту досягнути намічених результатів.

Ці втручання ґрунтуються на:

1) інформації, отриманій під час інтерв'ю;

2) послідовній взаємодії медсестри, пацієнта і його сім'ї.

Бажано, щоб характеристики сестринського втручання

включали послідовність дій, які ґрунтуються на наукових принципах та індивідуалізації дій, що стосуються пацієнта. Вони повинні забезпечити безпеку оточення, для використання навчальних можливостей і застосування відповідних і доступних засобів. Остання стадія документації включає в себе обговорення плану догляду з іншими членами сестринського персоналу. Сестринський план догляду розроблений таким чином, щоб надати інформацію про важливі потреби з догляду за здоров'ям пацієнта; результати запланованих сестринських втручань. В ідеалі план догляду пишеться медсестрою після першого контакту з пацієнтом.

Звичайно, використовуються наступні типи планів з догляду: індивідуально складені, стандартні і комп'ютерні. Завдяки широкому застосуванню комп'ютерних технологій, медсестри стали частіше користуватися комп'ютерами при розробці плану догляду.

12. Складання індивідуального плану догляду за пацієнтом, його значення.

    Медсестринський менеджмент-план пацієнта із зміненим харчуванням

    (навчальний план медсестринського догляду пацієнта із зміненим харчуванням)

Медсестринський діагноз: Змінене харчування: менше за потреби організму, яке проявляється зниженням ваги, зниженням рівня гемотокриту, вмісту кальцію, заліза, білків, вітамінів А та С

Цілі пацієнта: Пацієнт буде створювати дієту, яка буде відповідати стандартам правильного харчування, буде фізіологічною, зрозумілою, яку легко приготувати.

Очікувані результати пацієнта:

• Пацієнт отримує вірну, корисну інформацію, якій він довіряє . • Пацієнт описує основні функції поживних речовин

• Пацієнт використовує дієту, яка вміщує адекватну кількість всіх поживних речовин, які входять в стандарти правильного харчування

• Пацієнт повідомляє про задоволення дієтою та підвищення його енергетичного рівня

• У пацієнта збільшується вага відповідно до його нормальних показників зросту, віку та статі.

Медсестринські втручання	Наукове обґрунтування
1. Оцінити лабораторні показники пацієнта (гематокріт, гемоглобін, сироватковий альбумін) та фізичні параметри (зріст, вага, виміри складки шкіри)	1. Виявлення відхилень від нормальних стандартів може бути використано для корекції недоліків.
2. Оцінити здатність пацієнта отримувати їжу	2. Виявити можливі проблеми фінансових чи фізичних обмежень, які сприяють неадекватній дієті.
3. Оцінити мотиваційний рівень пацієнта та здатність вивчити та слідувати новим дієтичним призначенням	3. Виявити потенційні проблеми (труднощі) мотиваційного чи навчального характеру, які можуть сприяти неадекватній поживній дієті
4. Проінструктувати пацієнта відносно нових дієтичних розпоряджень та оцінити, чи він їх розуміє (збільшення надходження білку, кальцію, заліза, вітамінів А та С, калорій)	4. Забезпечити пацієнта надходженням поживних речовин, особливо тих, які були виявлені зниженими
5. Забезпечити пацієнта письмовою інформацією про основні функції головних поживних речовин; обгово­рити це питання з пацієнтом і оцінити, чи зрозумів він вас.	5. Забезпечити пацієнта важливою інформацією для особистого використання; написана інформація допоможе пацієнту в її запам'ятовуванні
6. Відповісти пацієнту на питання; обговорити питання на майбутнє; забезпечити пацієнта додатковою літературою, якщо це необхідно	6. Допомогти пацієнту підвищити свій рівень знань; усунути невизначеність; покращити знання стосовно активності самодогляду
7. Провести оцінку сімТ пацієнта з діабетом та пацієнтів, які мають схильність можливого розвитку діабету.	7. Встановити важливу інформацію про те, що потенційні проблеми можуть бути попереджені чи виявлені в ранні строки та вірно проліковані