- •Етапи медсестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу. Необхідність впровадження медсестринського процесу в медсестринську освіту і практику.
- •Перший етап медсестринського процесу: медсестринське обстеження пацієнта.
- •Методи обстеження пацієнта: суб’єктивний, об’єктивний.
- •Суб’єктивне обстеження: розпитування пацієнта, бесіда з родичами пацієнта.
- •Об’єктивне обстеження пацієнта: фізичне обстеження, знайомство з медичною картою, бесіда з лікарем, вивчення спеціальної літератури з догляду.
- •Реєстрація відомостей про пацієнта в навчальній медсестринській історії хвороби.
- •Другий етап медсестринського процесу: медсестринська діагностика.
- •Формулювання проблем пацієнта. Різниця між проблемою пацієнта і медичним (лікарським) діагнозом.
- •Класифікація проблем пацієнта. Визначення пріоритетних проблем.
- •Формулювання медсестринського діагнозу, документування.
- •Третій етап медсестринського процесу: визначення мети медсестринського догляду.
- •Використання стандартних планів клінічного догляду за пацієнтом при написанні індивідуального плану.
- •Погодження плану догляду з пацієнтом та членами його сім’ї.
- •Документування плану догляду в навчальній медсестринській історії хвороби.
- •Четвертий етап медсестринського процесу: реалізація (виконання) плану медсестринських втручань.
- •Типи медсестринських втручань: залежні, незалежні, взаємозалежні.
- •Визначення об’єму медсестринських втручань, документування.
- •П’ятий етап медсестринського процесу: оцінювання результатів і корекція догляду.
- •Аналіз причин отриманих результатів і формулювання висновків.
- •Документація оцінювання в навчальній медсестринській історії хвороби.
Методи обстеження пацієнта: суб’єктивний, об’єктивний.
Під час визначення стану здоров'я медсестрою збираються чотири типи даних — суб'єктивні, об'єктивні, історичні і поточні.
■ Суб'єктивні дані можуть бути описані, як суб'єктивний погляд індивідуума на ситуацію чи ряд подій. Ця інформація не може бути визначена медсестрою без взаємодії чи спілкування з пацієнтом. Суб'єктивні дані часто одержують під час складання медсестринської історії здоров'я й охоплю
ють відчуття пацієнта, почуття і уявлення про власний стан здоров'я. Приклади включають опис пацієнтом болю, слабкості, тривоги, нудоти чи зніяковілості.
■ Об'єктивні дані одержують за допомогою почуттів — зір, нюх, слух і дотик — під час фізичного обстеження пацієнта.
Приклади об'єктивних даних — частота дихання, кров'яний тиск, набряки, вага.
Під час фази визначення медсестра повинна враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні дані. Часто ці дані підтверджують один одного.
Іноді суб"єктивні й об'єктивні дані можуть суперечити один одному.
Приклад. Володимир, 16 років, заперечує, що він почуває біль після хірургічного видалення пахової грижі. Заперечення Володимира можна вважати суб'єктивними даними, тому що воно відбиває його відчуття болю. Однак медсестра записує деякі об'єктивні дані, що є звичайною реакцією на біль (гримаси болю, прискорений пульс, тиск у ділянці розрізу). У цьому випадку суб'єктивні й об'єктивні дані вступили в конфлікт, отже, медсестра повинна зібрати додаткові дані для вирішення протиріччя.
При описі даних також необхідно враховувати елемент часу. У цьому контексті дані можуть бути або історичними, або поточними (Беллак і Бамфорд, 1984).
■ Історичні дані стосуються інформації про події, що відбулися дотепер. До них відносяться попередня госпіталізація, випадки лікування чи хронічні хвороби.
■ Поточні дані, навпаки, відносяться до подій, що відбуваються в сьогоденні — кров'яний тиск, блювота, післяопераційний біль. Комбінація історичних і поточних даних може бути використана для підтвердження проблеми чи виявлення розбіжностей.
Приклад. Медсестра відвідала вдома пацієнта Круглова, 62 років, після його виписки з лікарні. Під час бесіди пацієнт сказав, що в нього два дні не було стулу. Коли медсестра виразила занепокоєння, пацієнт сказав, що його звичайний стул раз у три дні. У цьому випадку поточні дані (два дні немає спорожнювання кишечника) перестають бути проблемою при розгляді історичних даних (нормальний стул — раз у три дні).
Приклад. Оксана, 5 років, прийнята для тонзілектомії. Відразу після операції її пульс змінюється від 90 до 108 уд. за хвилину. Через чотири години медсестра помітила частішання пульсу до 124 уд. за хвилину. У цій ситуації поточні дані (пульс 124 уд. за хв.) підтверджують наявність проблеми (кровотеча) при порівнянні з історичними даними (пульс від 90 до 108 уд. за хв.).
Суб'єктивні й об'єктивні дані забезпечують інформацію, що стосується стану здоров'я пацієнта, і допомагають ідентифікувати проблему. Поточні й історичні дані допомагають у процесі встановлення тимчасових рамок чи моделей звичайної поведінки.