КВНЗ « Запорізький медичний коледж »

Запорізької обласної ради

ЛЕКЦІЯ № 3

( ТЕМАТИЧНА ПОТОЧНА )

ТЕМА:

« Медсестринський процес.

Етапи медсестринського процесу »

ДИСЦИПЛІНА: « ОСНОВИ МЕДСЕСТРИНСТВА »

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 5.12010102 « СЕСТРИНСЬКА СПРАВА »

КУРС ІІ , СЕМЕСТР IІІ

ПЛАН:

1. Етапи медсестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу. Необхідність впровадження медсестринського процесу в медсестринську освіту і практику.

2. Перший етап медсестринського процесу: медсестринське обстеження пацієнта.

3. Методи обстеження пацієнта: суб’єктивний, об’єктивний.

4. Суб’єктивне обстеження: розпитування пацієнта, бесіда з родичами пацієнта.

5. Об’єктивне обстеження пацієнта: фізичне обстеження, знайомство з медичною картою, бесіда з лікарем, вивчення спеціальної літератури з догляду.

6. Реєстрація відомостей про пацієнта в навчальній медсестринській історії хвороби.

7. Другий етап медсестринського процесу: медсестринська діагностика.

8. Формулювання проблем пацієнта. Різниця між проблемою пацієнта і медичним (лікарським) діагнозом.

9. Класифікація проблем пацієнта. Визначення пріоритетних проблем

10. Формулювання медсестринського діагнозу, документування.

11. Третій етап медсестринського процесу: визначення мети медсестринського догляду.

12. Складання індивідуального плану догляду за пацієнтом, його значення.

13. Використання стандартних планів клінічного догляду за пацієнтом при написанні індивідуального плану.

14. Погодження плану догляду з пацієнтом та членами його сім’ї.

15. Документування плану догляду в навчальній медсестринській історії хвороби.

16. Четвертий етап медсестринського процесу: реалізація (виконання) плану медсестринських втручань.

17. Типи медсестринських втручань: залежні, незалежні, взаємозалежні.

18. Визначення об’єму медсестринських втручань, документування.

19. П’ятий етап медсестринського процесу: оцінювання результатів і корекція догляду.

20. Аналіз причин отриманих результатів і формулювання висновків.

21. Документація оцінювання в навчальній медсестринській історії хвороби.

Коли починаєш розмірковувати, все виявляється складним.

А. Франс.

Найважливіший практичний урок,

який може бути даний ме­дичним сестрам

- це навчити їх тому,

за чим спостерігати, як спостерігати,

які симптоми вказують на погіршення стану,

які ознаки є істотними,

які можна прогнозувати,

які ознаки вказу­ють на недостатній догляд,

чим проявляється неякісний дог­ляд.

Ф Найтінгейл

1. Етапи медсестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу. Необхідність впровадження медсестринського процесу в медсестринську освіту і практику.

Діяльність медичної сестри в різних аспектах організації її роботи теоретиками медсестринства розглядається як послідовність кроків, які вона здійснює, надаючи медичну допомогу, тобто, медсестринський процес. Сьогодні, більшість розвинених країн світу використовують такий підхід для наукового обгрунтування діяльності медичної сестри з надання допомоги пацієнтам.

"Медсестринський процес — організований, систематичний метод надання індивідуалізованої медсестринської допомоги, яка фокусується на виявленні та лікуванні людських реакцій, індивідуумів чи груп, на актуальні чи потенційні проблеми із здоров'ям. Він складається з 5-ти етапів: визначення, діагностування, планування, використання плану, оцінка, протягом яких медсестра виконує продумані дії для досягнення цілей медсестринства" (Альфаро, 1990).

Сестринський процес складається з п’яти етапів. Кожний етап процесу є певною стадією у вирішенні основної проблеми — лікування пацієнта — і тісно взаємозв’язаний з іншими етапами.

Європейським Регіональним Бюро ВООЗ дається таке визначення сестринського процесу: “Суть сестринської справи полягає в догляді за людиною, а те, яким чином сестра здійснює цей догляд, є суттю сестринського процесу. В основі цієї роботи повинна лежати не інтуїція, а продуманий і сформований підхід, розрахований на задоволення потреб і вирішення проблем пацієнта...”

Хоча сестринський процес за своєю суттю є систематичним, орієнтованим на вирішення визначених проблем підходом до організації сестринської справи, його впровадження повинно відбуватися з врахуванням відповідних цінностей. Паралельний розвиток теорії, практики, наукових досліджень і керуван-ня в галузі сестринської справи закладає основу для використання систематичного підходу до цієї дисципліни.

Серед понять, які лежать в основі сестринського процесу, можна назвати визнання потреби пацієнта в сестринському догляді. В центрі знаходиться людина як комплексне ціле (холізм). При цьому життєво важливо визнати чинники, які впливають на досвід людини в сфері здоров’я і хвороби, включаючи його соціальне й екологічне оточення.

Невід’ємним є і визнання необхідності зміцнювати і підтримувати здоров’я протягом усього життя. Досягнення цього за умови, що люди будуть брати участь у прийнятті рішень щодо їхнього обслуговування, розглядається як центральний елемент процесу догляду. Разом із сестрою людина визначає свої потреби, складає план їх задоволення, здійснює цей план і проводить оцінку результатів.

Пацієнт вважається активним учасником цього процесу. Ступінь його участі в такому узгодженому процесі визначається його особистими поглядами на здоров’я, рівнем власних знань, свідомістю його потреби у догляді, а також характером і якістю взаємовідносин між людиною і сестрою.

Сестринський процес — це систематичний підхід до надання сестринського догляду. Він складається з п’яти етапів: оцінки ситуації, діагностування, планування догляду, проведення догляду й оцінки результатів догляду. Слово “процес” означає просто хід подій - у даному випадку серію кроків, які здійснюють сестри під час надання сестринської допомоги.

Сестра разом із пацієнтом і його сім’єю проводить оцінку ситуації і результатів роботи, робить певні висновки. Залучення людей до цього процесу дозволяє їм впритул зайнятися самодопомогою і дає їм можливість оцінити рівень одержуваного обслуговування.

У середньостроковій програмі ВООЗ з сестринської спра¬ви й акушерства в Європі сестринський процес описується таким чином:

“Сестринський процес — це термін, який застосовується до системи характерних видів сестринського втручання в сфері охорони здоров’я окремих людей, їхніх сімей і груп населення. Конкретно він розуміє використання наукових методів визначення медико-санітарних потреб пацієнта і суспільства і на цій основі добір тих із них, які можуть бути найбільше ефективно задоволені за допомогою сестринського догляду. Сюди також входить планування заходів щодо задоволення даних потреб, організації догляду і оцінки результатів. Сестра разом з іншими членами бригади охорони здоров’я, а також з пацієнтами визначає завдання, їх першочерговість, вид необхідного догляду і мобілізує необхідні ресурси. Потім вона прямо чи опосередковано здійснює сестринську допомогу. Після цього сестра проводить оцінку отриманих результатів. Інформація, отримана при оцінці результатів, повинна лягти в основу необхідних змін наступних втручань в аналогічних ситуаціях сестринського догляду. Таким чином, сестринська справа перетворюється в динамічний процес власної адаптації і вдосконалення.”

Асоціація медсестер (1980) знову ідентифікувала діагнози актуальних та потенційних проблем із здоров'ям як інтегральну частину медсестринської практики.

Визначення медсестринського процесу (мета, організація, властивості)

Медсестринський процес може визначатися в рамках трьох основних показників: мети, організації і властивостей.

Мета медсестринського процесу

Основною метою медсестринського процесу є створення структури, у рамках якої можливе задоволення індивідуальних потреб пацієнта, родини і суспільства. Ш. Юра і М Уолш (1988) стверджували, що "медсестринський процес — це розроблена серія дій, спрямована на виконання мети сестринства — підтримку оптимального здоров'я пацієнта. Якщо цей стан зміниться, медсестра повинна забезпечити якісний сестринський догляд, необхідний для видужання. Якщо ж повне видужання неможливе, медсестринський процес повинен сприяти підвищенню якості життя пацієнта".

Медсестринський процес містить у собі взаємодію між пацієнтом і медсестрою, де в центрі уваги знаходиться пацієнт.

Організація медсестринського процесу

Організація медсестринського процесу складається з п'яти встановлених фаз: визначення, діагностики, планування, здійснення й оцінки.

Етапи сестринського процесу

Є п’ять етапів сестринського процесу:

1. Оцінка потреб людини і необхідних для сестринського догляду ресурсів.

2. Медсестринська діагностика.

3. Планування роботи по задоволенню потреб.

4. Реалізація запланованого сестринського догляду (план сестринського догляду).

5. Оцінка результатів і зворотний зв’язок.

Запис цих стадій в письмовому документованому вигляді відомий як план сестринського догляду.

Іноді сестринський процес подають за допомогою діаграми як безупинний процес оцінки ситуації, сестринської діагности­ки, планування, реалізації плану догляду, оцінки результатів і переоцінки положення, що йдуть по замкнутому колу.

Кожний етап сестринського процесу містить у собі ряд ключових компонентів, стадій, описаних нижче:

Етап 1. Оцінка потреб людини і необхідних для сест­ринського догляду ресурсів.

Містить в собі:

1. Збір необхідної інформації.

2. Аналіз зібраної інформації.

3. Визначення явних і потенційних проблем пацієнта і його потреби в догляді.

Етап 2. Медсестринська діагностика.

1. Обробка одержаних даних.

2. Встановлення сестринського діагнозу.

3. Підтвердження діагнозу.

4. Документація діагнозу.

Етап 3. Планування роботи по задоволенню потреб.

Містить у собі:

1. Встановлення мети і завдань догляду.

2. Визначення типів сестринських втручань, які необхідні людині для задоволення кожної з потреб.

3. Обговорення з нею плану догляду.

4. Знайомство інших із планом догляду.

Етап 4. Реалізація запланованого сестринського догляду (план сестринського догляду).

Включає в себе:

1. Координацію роботи і надання сестринського догляду відповідно до узгодженого плану.

2. Координування догляду з врахуванням будь-якого нада­ного, але не запланованого догляду, або запланованого, але не наданого догляду.

Етап 5. Оцінка результатів і зворотний зв'язок.

Включає в себе:

1. Порівняння досягнутого прогресу із запланованими ре­зультатами догляду.

2. Оцінку ефективності запланованого сестринського втру­чання.

3. Подальшу оцінку і планування, якщо очікувані резуль­тати не були досягнуті.

4. Критичний аналіз всіх стадій цього процесу і внесення необхідних поправок.

У цьому короткому огляді ми розділили медсестринський процес на п'ять окремих фаз, але на практиці ці фази розділити важко, тому що вони взаємозалежні.

Властивості медсестринського процесу

Медсестринський процес має шість властивостей. Він

цілеспрямований, систематичний, динамічний, взаємодіючий, гнучкий і теоретично обґрунтований.

1. Медсестринський процес може бути описаний як цілес­

прямований, тому що він завжди переслідує визначену

мету. Медсестра використовує фази процесу, щоб забез­

печити якісний догляд за пацієнтом.

2. Медсестринський процес систематичний, тому що для до­

сягнення мети використовується організований підхід.

3. . Медсестринський процес динамічний, тому що він безу-

пинно змінюється.

4. Медсестринський процес поточний процес, спрямований

на зміну реакцій пацієнта, що були виявлені під час відно­

син медсестра-пацієнт. Природа взаємодії в медсест-

ринському процесі заснована на взаємовідносинах між

медсестрою і пацієнтом, родиною й іншими працівниками

охорони здоров'я. Цей компонент забезпечує індивіду­

алізацію догляду за пацієнтом.

5. Гнучкість процесу можна розглянути в двох контекстах:

1) він може бути застосований у медсестринській практиці в будь-якій спеціальній галузі, що має справу з індивідуумами, групами і суспільством;

2) його фази можуть використовуватися одночасно і послідовно. Найбільш часто медсестринський процес використовується послідовно, однак медсестра може реалізовувати одночасно більше одного кроку. Наприклад, під час здійснення плану медсестра може оцінювати його ефективність.

6. І нарешті, медсестринський процес теоретично обґрунтований. Він виник із широкої бази знань, що містять у собі природні і гуманітарні науки і може бути застосований до будь-якої теоретичної моделі медсестринства.

Позитивні сторони використання сестринського процесу

Медсестри, які використовували метод сестринського про­цесу, підкреслювали ряд його переваг:

• Він дає можливість забезпечити індивідуальний догляд за пацієнтом.

• Вдосконалюється безперервність догляду, наданого па­цієнту.

• План сестринського догляду містить інформацію, необхідну для всіх членів сестринської бригади (та інших медико-санітарних працівників).

• Люди хочуть, щоб до них ставилися як до особистос­тей, а не як до клієнтів, які лежать на тому чи іншому ліжку або мають той чи інший діагноз.

• Сестринський процес сприяє участі людини у її власно­му догляді.

• Сестри одержують більше задоволення від своєї роботи.

• Реалізація індивідуально спланованого догляду може дати загальну економію часу сестер шляхом відмови від не­потрібних або довготривалих рутинних маніпуляцій таких, як регулярний запис температури, артеріального тиску і харак­теру стільця, що для деяких пацієнтів не має ніякого клінічного значення.

• Він дає можливість постійно навчатись і може допомог­ти сестрам підняти рівень медичної допомоги.

• Сестринський процес допомагає сестрам зрозуміти при­чини тих чи інших заходів сестринського догляду.

• Він дозволяє глибше усвідомити ефективність (або неефективність) різноманітних видів сестринських втручань.

Використання медсестринського процесу на практиці має різні значення для професії медсестри, для пацієнта і для самої медсестри.

Значення для професії медсестри

Що стосується професії медсестри, то медсестринський процес демонструє діапазон медсестринської практики. Застосовуючи п'ять фаз процесу, сестринство продовжує визначати свою роль серед інших професійних медичних працівників. Це чітко вказує на те, що сфера діяльності медсестринства — це щось більше, ніж здійснення плану лікування, призначеного лікарем. До того ж, медсестринський процес включається у стандарти практики, які приймаються Асоціацією медсестер. Медсестри під час своєї діяльності повинні дотримуватися цих стандартів незалежно від галузі їхньої спеціалізації. Наводимо, як приклад, прийняті загальні стандарти медсестринської практики в США.

Загальні стандарти медсестринської практики * (прийняті Американською Асоціацією медсестер)

1. Збір даних про стан здоров'я пацієнта повинен бути систематичним і безупинним. Ці дані оцінюються, обговорюються і записуються.

2. Медсестринський діагноз установлюється виходячи зданих про стан здоров'я пацієнта.

3. План медсестринського догляду за пацієнтом включає цілі, визначені із медсестринського діагнозу.

4. План медсестринського догляду за пацієнтом включає пріоритети і запропоновані сестринські підходи чи заходи для досягнення мети, визначеної медсестринсь-ким діагн.

5. Медсестринські дії передбачають участь пацієнтавсприянні видужанню, підтримці і відновленні здоров'я.

6. Сестринські дії допомагають пацієнту максимально використовувати можливості свого організму для видужання.

7. Прогрес пацієнта чи відсутність прогресу в досягненні мети визначається пацієнтом і медсестрою.

8. Прогрес пацієнта чи відсутність прогресу викликає переоцінку, запис нових пріоритетів, установлення нової

мети і перегляд плану медсестринського догляду.

Значення медсестринського процесу для пацієнтів

Використання медсестринського процесу приносить користь пацієнту і родині: він спонукує їх активно брати участь у лікуванні, втягуючи їх в усі п'ять фаз медсестринського процесу. Пацієнт забезпечує оцінку даних, обґрунтовує сестринський діагноз, підтверджує результати і втручання, допомагає здійсненню плану і забезпечує зворотний зв'язок для оцінки. До того ж, письмовий план забезпечує безперервність догляду.

Освітнє значення сестринського процесу

Крім допомоги в організації орієнтованого на пацієнта догляду, діяльність в рамках сестринського процесу може позитивно позначитися на навчанні і фаховому вдосконаленні всіх сестер. Подаємо такі приклади:

> Взаємний обмін думками всередині бригади з приводу догляду за пацієнтом, а також розбір і оцінка сестринського втручання. Розвиток систематичного мислення і критичної оцінки для того, щоб при пересуванні по етапах сестринського процесу розширювалося наше розуміння питання, а мислення не тільки прогресувало, але і поглиблювалося.

> Участь самих людей у плануванні та оцінці наданої їм допомоги дає нам можливість дізнатися думку непрофесіоналів про здоров’я і сестринську справу.

> Сестри-практикантки з великою увагою повинні стежити за процесом мислення, що лежить в основі різноманітних рішень і дій сестри.

> Плани сестринського догляду повинні служити гарним навчальним матеріалом. У ряді випадків кваліфіковані сестри включають в них додаткову інформацію, щоб плани догляду були більш конкретними, як навчальні посібники.

> Зафіксована і накопичена інформація може бути корисна в дослідницьких завданнях, розширюючи наші знання про сестринську справу.