Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
Філософія (від грец. люблю й мудрість, любов до мудрості) — це форма духовної діяльності людини, у якій знаходять своє відображення питання цілісної картини світу, положення людини у світі, відносин людини зі світом унаслідок цієї взаємодії з метою формування цілісного погляду на світ і на місце людини в цьому світі. Філософія завжди базувалася на різних морально-етичних принципах, правилах і створювала систему цінностей тієї або Іншої епохи.
Філософія сестринської справи — це складова філософії, система поглядів на відносини медичної сестри, пацієнта, суспільства та навколишнього
середовища.
Г
рунтується
на загальнолюдських принципах етики
та моралі.
Гідність як етичний принцип формується тоді, коли людина сама поважає високі моральні якості особистості й усе життя відповідає їм, усвідомлює свою відповідальність перед собою як особистістю, що займає певне місце у світі.
Поважаючи права людини, пацієнта, його життєві цінності, звичаї, переконання, вік, національність, медичні працівники зобов'язані уважно й по-партнерськи ставитися до пацієнтів, співробітничати з ними для досягнення головної мети — здоров'я.
Сутність філософії сестринської справи в тому, що вона є фундаментом професійного життя медсестри, вираженням її світогляду і лежить в основі її роботи, спілкування з пацієнтом.
Медична сестра, що розділяє сестринську філософію, покладає на себе:
• етичні обов'язки — це обов'язкові правильні вчинки, дії: говорити правду; чинити добро; не завдавати шкоди; поважати зобов 'язання інших; дотримувати слова; бути відданою; поважати право пацієнта на самостійність;
• етичні цінності — це, згідно з теорією сестринської філософії, цілі, до яких прагне медична сестра, тобто результати її діяльності (ідеали — вищі цілі, до яких прагне людина або група людей): професіоналізм; здоров'я; здорове навколишнє середовище; незалежність; людська гідність; турбота (догляд, увага, піклування);
• чесноти — це особистісні моральні якості медичного працівника, які визначають, що є добро, а що зло: доброта; знання; уміння; жаль; милосердя; терпіння; гуманність. Ідея гуманності виникла в першому тисячоріччі до нашої ери і збереглася як золоте правило моральності: до пацієнта/іншої людини треба ставитися так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе.
За міжнародною домовленістю, філософія сестринської справи грунтується на чотирьох основних поняттях:
а) пацієнт;
б) медсестра, сестринська справа;
в) навколишнє середовище;
г) здоров'я.
Пацієнт — це індивідуум, особа, яка має набір взаємопов'язаних біологічних, психологічних і соціальних систем, що впливають на її поведінку; здатна до осмисленої діяльності.
"...Медична сестра — це органічний сплав високих моральних якостей, загальної ерудиції та майстерності" (Етичний кодекс медичної сестри України, 1999).
Сестринська справа — частина медичного догляду за пацієнтом, його здоров'ям; наука імистецтво, спрямовані на розв'язання дійсних та потенційних проблем зі здоров'ям у мінливих умовах навколишнього середовища. Комітет експертів ВООЗ у 60-х роках XX ст. визначив сестринську справу як "практику людських взаємовідносин", а медична сестра, "здійснюючи щодо кожного індивідуальний підхід, повинна вміти розпізнати потреби пацієнта, які виникають у зв'язку із хворобою".
Навколишнє середовище — сукупність природних, соціальних, психологічних і духовних факторів і показників.
Здоров'я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції. Охорона здоров'я громадян — одна з функцій держави. У світовому масштабі охороною здоров'я займається ВООЗ. В Україні державним органом, що опікується здоров'ям громадян, є Міністерство охорони здоров'я України.
У преамбулі Статуту ВООЗ ідеться про те, що здоров'я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров'я, яке практично не трапляється.
Як указано в Європейській політиці ВООЗ "Здоров'я-21", кожний пері¬од життя людини впливає на її здоров'я, тому необхідно прагнути досягти повного потенціалу здоров'я для всіх. При цьому здоров'я визначається як право всіх людей на необхідні умови для благополуччя, високої якості життя та тривалого економічного розвитку.
Здоров'я — це одна з важливих етичних цінностей, на якій грунтується філософія сестринської справи. Воно закладається в утробі матері, у ранньому дитинстві та визначається віковими особливостями, а також впливом
зовнішнього середовища — сім'ї, навчального закладу, місця роботи. Це не тільки відсутність хвороб (А. Перрі та П. Поттер).
Здоров'я — це поняття, яке можна визначити об'єктивно (нормальне функціонування організму, уміння піклуватися про себе, відсутність болю, нездужання, достатня розумова діяльність) і суб'єктивно (погане самопочуття при невиявленому захворюванні або за його відсутності).
Вважається, що здоров'я — це нормальний стан організму, який характери¬зується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю функціонування всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем за відсутності хворобливих проявів. Том)' основна ознака здоров'я — здатність організму пристосовуватися до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, а й повноцінно функціонуючи в цих умовах. Таким чином, здоров'я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватися до змін оточення.
Багато хто з учених розглядають здоров'я як форму життєдіяльності організму, яка забезпечує йому необхідну якість життя і максимально можливу за даних умов його тривалість. Зрозуміло, що здоров'я — це похідне численних впливів на організм, у тому числі природно-кліматичних, соціальних, виробничих, побутових, психологічних чинників.
Крім цього, здоров'я — це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.
Стан здоров'я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а отже, стан здоров'я може покращуватися або погіршуватися. Кожна людина — це відкрита динамічна система, тому існує широкий діапазон поняття "здоров'я" — від абсолютного здоров'я до межових із хворобою станів.
Узагальнюючи всі наведені више визначення поняття "здоров'я", доціль¬но сказати, що під здоров'ям треба розуміти процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності за максимальної тривалості активного життя.
Є три взаємопов'язаних рівні здоров'я: суспільний, груповий та індивідуальний.
Суспільне здоров'я характеризує стан здоров'я загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин у суспільстві.
Групове здоров'я зумовлене специфікою життєдіяльності людей певного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення.
Індивідуальний рівень здоров'я формується як в умовах суспільства в цілому, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей людини, її способу життя. Індивідуальне здоров'я — абсолютний і непересічний скарб, що перебуває на найвищому ступені особистісних цінностей кожного.