9. Поняття про потреби, теорію і класифікацію потреб людини. Ієрархія потреб по Маслоу, її значення для медсестринської справи. Характеристика життєво-важливих потреб.
Нормальна життєдіяльність людини як суспільної істоти, яка є цілісною, динамічною, саморегулювальною біологічною системою, забезпечується сукупністю біологічних, психосоціальних і духовних потреб. Задоволення цих потреб визначає ріст, розвиток, гармонію людину з навколишнім середовищем.
Життєдіяльність людини залежить від багатьох факторів, які впорядковані в часі та просторі і підтримуються системами життєзабезпечення організму в умовах навколишнього середовища.
Потреба — це усвідомлений психологічний або фізіологічний дефіцит чого-небудь, відображений у сприйнятті людини, який вона відчуває протягом усього свого життя.
Російські вчені П.В. Сімонов і П.М. Єршов встановили, що умови існування організму в мінливому навколишньому середовищі спонукають потреби. Потреби супроводжуються емоціями. Емоції — це Індикатори потреб. Вони можуть бути позитивними і негативними щодо задоволення потреб.
П.В. Сімонов і П.М. Єршов усі потреби розділили на три групи:
вітальні (потреба жити й забезпечувати своє життя);
соціальні (потреба зайняти певне місце в суспільстві);
пізнавальні (потреба пізнавати зовнішній і внутрішній світ).
Сутність теорії потреб а, Маслоу. Характеристика основних потреб людини
Американський психофізіолог російського походження А. Маслоу у 1943 р. виділив 14 основних потреб людини і розташував їх відповідно до п'ятьох щаблів (мал. ).
За його теорією, що визначає поведінку людини, одні потреби для людини суттєвіші за інші. Це дало змогу класифікувати їх за ієрархічною системою — від фізіологічних потреб до потреб у самовираженні. Розташувавши потреби людини у вигляді піраміди, А. Маслоу показав, що, не задовольнивши, фізіологічні потреби — потреби найнижчого щабля піраміди, не можна задовольнити вищі потреби.
I. Фізіологічні потреби — це найнижчі потреби, керовані органами тіла (дихати, харчуватися, потреба у самозахисті, сексуальна потреба).
II. Потреби в надійності — прагнення до матеріальної надійності, здоров'я, забезпечення старості та ін.
Соціальні потреби. Задоволення цих потреб суб'єктивні, їх важко описати. Одну людину задовольняють далеко не всі контакти з іншими людьми, в іншої людини ця потреба в спілкуванні виражена дуже сильно.
Потреба в повазі, усвідомленні власної гідності. Мова йде про повагу, престиж, соціальний успіх. Навряд чи ці потреби задовольняються окремою особою, для цього потрібні групи людей.
V. Потреба в розвитку особистості, у самореалізації, самоактуалізації, осмисленні свого призначення у світі.
У 1983 році Р.Каліш удосконалив ієрархію А.Маслоу, підрозділивши фізіологічні потреби на потреби виживання та стимулюючі потреби (подразники).
Основні фізіологічні потреби, наприклад, такі як їжа та вода, повинні бути задоволені в першу чергу, на відміну від потреб вищого рівня. Медсестринська допомога надається тоді, коли людина сама не може задовольнити ці потреби.
Сфера діяльності медсестринства описується як така, що "зберігає, підтримує та сприяє задоволенню всіх людських потреб" (Yura, Walsh, 1988). Людські потреби є або фізіологічними, або психологічними факторами, які необхідні для здоров'я.
Людські потреби залежать від факторів мотивації (Yura. Walsh, 1988). На мотивацію, у свою чергу, впливають культура, соціоекономічні фактори, особисті цінності та переконання, стан здоров'я. Якщо потреби не задовольняються, це може призвести до хвороби, порушення психологічної рівноваги або навіть до смерті.
А. Маслоу стверджував, що всі люди вже від народження мають інстинктивні потреби. Ці потреби згруповані в 5 категорій, починаючи з фізіологічних, життєвоважливих потреб, до найповнішого розвитку своїх потенційних можливостей. Людина не може водночас прагнути задовольнити всі потреби за категоріями А. Маслоу. Якась одна або декілька потреб бувають необхідні людині в конкретних обставинах та в певний час. Потреби — це динамічний процес.
Фізіологічні потреби
Фізіологічні потреби — це фундаментальна мотиваційна сила людського існування і тому вони є основою піраміди А. Маслоу.
Кожній людині, щоб жити, потрібно задовольняти свої фізіологічні потреби, а саме:
· потреби в кисні (повітрі);
· потреби в їжі (харчуванні);
· потреби у воді;
· потреби у виділенні продуктів життєдіяльності;
· потреби у сні та відпочинку;
· потреби в підтриманні терморегуляції;
· потреби в рухах;
· сексуальні потреби.
Примітка: секс не потрібен для виживання індивідууму, але потрібен для виживання людства.
Медсестра повинна оцінити здатність пацієнта задовольнити фізіологічні потреби і визначити характер та об'єм сестринських втручань, необхідних для допомоги пацієнту задовольнити ці потреби.
Потреби в кисні (повітрі)
Кисень необхідний для метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби є важливим фактором належного функціонування дихальної та серцево-судинної систем. Недостатнє надходження кисню у тканини нашого тіла призводить до тканинної ішемії та можливої смерті. Незважаючи на те, що в людини може бути нормальна насиченість киснем дихальної системи, можуть виникати проблеми,пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, що порушує здатність людини задовольнити цю потребу.
Забруднення від автомобілів, промислові викиди, дим цигарок негативно впливають на забезпечення киснем людей.
Медсестринська допомога пацієнту з метою задоволення цієї потреби повинна базуватися на основі оцінки фізичного стану, враховуючи:
· частоту дихальних рухів;
· дихальні шуми;
· участь додаткових м'язів у актах дихання;
· попередню медичну історію пацієнта;
· лабораторні дані.
Оцінюється й такий важливий фактор навколишнього середовища, як проживання чи робота пацієнта в зоні забрудненого повітря.
Якщо медсестра виявила, що пацієнт не може сам вирішити цю проблему, вона планує та впроваджує сестринські втручання, а саме:
· навчання пацієнта раціональному харчуванню та виконанню оздоровчих вправ;
· пояснення шкідливості паління;
· навчання використовувати захисну маску в забруднених зонах.
· У ситуаціях, коли в пацієнта раптово утрудне дихання і він знаходиться вдома, медсестринські втручання будуть спрямовані на підтримку нормального дихання у нього та моніторинг для забезпечення нормальної функції дихання.
Потреби в харчуванні
Споживання їжі необхідне людині для вироблення енергії та для нормального перебігу метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби потребує відповідної їжі, нормального функціонування шлунково-кишкового тракту та обміну речовин.
Якщо ця потреба не задовольняється, то людина голодує, руйнуються життєво важливі тканини, і це може призвести до її смерті. Протягом всієї історії існування людство визнавало цю критичну потребу однією з найголовніших.
Оцінка здатності пацієнта задовольнити цю потребу включає:
· визначення ваги пацієнта;
· аналіз його дієти, харчових показників;
· лабораторні дані.
Ефективність медсестринських втручань залежить від певних перешкод або відповідного харчування.
Недостатність знань стосовно збалансованої дієти потребує рекомендацій щодо правильного харчування.
Психологічні порушення, такі як анорексія (відсутність апетиту) чи булімія (надмірно підвищений апетит), потребують корекції психічного стану та медичного лікування.
Механічні втручання для задоволення цієї потреби включають гастростомію, введення назогастральних трубок. Якщо ці втручання виконані вдома, необхідно навчити пацієнта та членів його родини догляду за цим приладдям.
Потреби в рідині (воді)
Рідина є необхідною для метаболічних процесів організму і певний водний баланс може бути критичним для життя.
Дефіцит чи надлишок рідини в організмі можуть загрожувати життю. Діти, люди похилого віку та хворі у критичному стані особливо чутливі до порушення водного балансу.
Оцінка стану пацієнта може проводитись від простих методів зважування пацієнта та вимірювання об'єму вжитої та виділеної рідини до комплексних заходів у палаті інтенсивної терапії.
Медсестринські втручання передбачають:
· щоденне зважування пацієнта;
· вимірювання кількості вжитої та виділеної рідини за день.
Потреби у виділенні продуктів життєдіяльності
Виділення — це вирішальний етап метаболічних процесів, необхідних для виведення із організму непотрібних продуктів обміну речовин та для підтримання водного й електролітного балансу.
Для успішного процесу виділення повинні добре функціонувати шлунково-кишкова та сечовидільна системи.
Задоволення цієї потреби потребує збалансованого харчування та належного споживання рідини.
Недостатнє задоволення цієї потреби призводить до затримки в організмі шкідливих продуктів обміну речовин, негативно впливає на здоров'я та життя.
Захворювання нирок, переповнення кишечника каловими масами, пухлини цих органів можуть бути станами, які порушують задоволення цієї потреби.
Лікарські та медсестринські втручання є необхідними для підтримання життя, відновлення нормального фізіологічного функціонування в цих обставинах.
Медсестра повинна оцінити споживання їжі та рідини і визначити показники сечовипускання та функції кишечника.
Приводом для медсестринських втручань можуть бути неправильне харчування пацієнта, неправильне застосування проносних препаратів, недостатнє вживання рідини.
Потреби у сні та відпочинку
Сон та відпочинок потрібні організму людини для пожвавлення його життєвих процесів. Люди різняться між собою тривалістю сну, періодами відпочинку, вимоги до яких змінюються у процесі росту і розвитку людини.
Незалежно від індивідуальних показників сну та відпочинку, недостатнє задоволення цієї потреби призводить до втоми, дратівливості, зміни поведінки, труднощів з концентрацією уваги та можливого виснаження.
Головною перешкодою до задоволення цієї потреби є небажання пацієнта виділити достатньо часу для відпочинку та сну, безсоння. Безсоння зазвичай викликається комплексом фізіологічних та психологічних факторів і факторами навколишнього середовища.
Медсестра повинна при оцінці визначити звички засинання, рівень активної діяльності, теперішній стан здоров'я та джерела стресів у житті пацієнта.
Медсестринські втручання, які будуть виходити з інформації, отриманої під час оцінки, можуть включати:
• зміни способу життя;
• розробку програми фізичних вправ;
• навчання пацієнта техніці зняття стресів.
Потреби в терморегуляції
Підтримання нормальної температури тіла є необхідним для життя. Різкі відхилення температури тіла від норми можуть призвести навіть до смерті. Наше тіло контролює та підтримує температуру через сенсорні рецептори шкіри, гіпоталамус та еферентні системи. Будь-яка зміна цих структур може впливати на процеси терморегуляції.
Організм людини може адаптуватись до змін температури навколишнього середовища в широких межах, але на цю здатність впливають вік людини та стан її здоров'я. Пацієнти дуже молодого, дуже старого віку та хронічно хворі не мають оптимальних адаптаційних здібностей, тому в них дуже великий ризик виникнення серйозних пошкоджень в організмі при змінах температури тіла.
Медсєстринська оцінка включає оцінку умов навколишнього середовища, у яких живе пацієнт, а також оцінку повсякденної активності. Медсестра повинна завжди оцінювати симптоми гіпотермії та гіпертермії.
Мєдсестринські втручання базуються на стані здоров'я пацієнта, його способі життя та економічних ресурсах.
Потреби в рухах
Обмеженість рухомості чи нерухомість створюють багато проблем для людини. Цей стан може бути внаслідок застосування шини, гіпсової пов'язки, болю, хронічного захворювання, порушення психіки тощо.
Нерухомість — один із факторів ризику розвитку пролежнів, порушення функцій опорно-рухового апарату.
Довготривала нерухомість порушує функції системи травлення, сечовиділення, міжособове спілкування.
Сестринська допомога направлена на максимально можливе відновлення рухомості пацієнта. Враховується правильна біомеханіка тіла.
Потреби в сексі
Секс не є необхідним для виживання індивідууму, але необхідний для виживання та продовження людської раси.
Важливість цієї потреби варіює широко серед людей, але зіткнення з нею може впливати на такі високі потреби, як потреба в любові, приналежності та самооцінці. Роль, яку відіграє секс у житті пацієнта, залежить від складних та різнобічних питань культурного, релігійного, соціального та психологічного напрямку.
Оцінка цієї потреби медсестрою потребує значних навичок і чутливості. Деякі пацієнти з готовністю обговорюють сексуальні проблеми, інші вважають такі питання нав'язливими. Медсестра повинна бути уважною до слів пацієнта та повинна враховувати його побажання. Розпізнавання індивідуальної різниці та варіацій, які зустрічаються протягом життя, повинні стати основою для оцінки цієї потреби.
Адекватна оцінка включає огляд минулої та теперішньої сексуальної поведінки пацієнта, задоволення пацієнта цією поведінкою, вплив її на стан здоров'я та сексуальну активність.
Медсестринські втручання повинні передбачати допомогу пацієнтові розвинути альтернативні стратегії для задоволення цієї потреби, коли змінюється його чи її стан здоров'я з приводу цих порушень; пацієнт сам може звернутися до відповідного фахівця для встановлення сексуальної дисфункції.
Потреби в безпеці
Як тільки основні фізіологічні потреби задоволені, людина повинна задовольнити потреби в безпеці. Людство повинно бути безпечним фізично та вільним від побоювань і занепокоєння, які можуть бути внаслідок недостатньої безпеки та захисту.
Якщо ця потреба не задоволена, людина може відчувати чи боятися болю, пошкодження чи смерті.
Ця потреба з'являється ще з народження. Немовлята та діти залежать від дорослих, які їх доглядають, та які повинні задовольнити цю потребу в безпеці. Ступінь безпеки та захисту в ранньому дитинстві може глибоко вплинути на фізичний та психологічний стан і здатність до концентрації на потребах вищого рівня.
Безпека часто може бути домінуючою мотиваційною потребою. Наприклад, у країні, де йде війна, безпека жителів є первинною мотиваційною силою так довго, як їхні фізіологічні потреби знаходяться на мінімальному рівні. Це стосується таких природних катастроф, як повінь чи торнадо.
Хвороба може бути великою загрозою для задоволення потреб у безпеці як для пацієнта, так і для його сім'ї. Тяжкий стрес, котрий відбувається внаслідок хвороби та госпіталізації, може вплинути на безпеку та захист, тому що типовий розклад життя порушується, переривається, втрачається його незалежність. Реакції пацієнта у зв'язку з цим дуже великі і можуть включати гнів, дратівливість, роздратованість чи депресію.
Медсестринська оцінка потреб у безпеці та захисті повинна включати стан здоров'я, соціальну підтримку та навколишнє середовище пацієнта. Специфічний результат залежить від віку пацієнта.
Медсестринські втручання повинні бути спрямовані на задоволення потреб у безпеці пацієнтів, які перебувають у лікарні, а також тих, хто перебуває вдома.
Соціальні потреби
Потреби в любові
Потреби в любові та прихильності — наступний ряд піраміди А. Маслоу. Як тільки ми відчули безпеку, повинні відчути, що ми любимо та маємо прихильність, щоб уникнути самотності та ізоляції. Люди шукають турботу, дружбу, любов, близькість різними способами, розвиваючи відносини з людьми взагалі чи з однією людиною. Це можна здійснити шляхом вступу до певних груп, клубів, які поділяють загальні цінності, інтереси, вірування, або встановленням особистих відносин дружби чи шлюбу.
Щоб задовольнити цю потребу, людина повинна віддавати та отримувати любов. А. Маслоу стверджував, що цю групу потреб стає все важче вирішити в сучасному суспільстві.
Хвороба чи госпіталізація можуть змінити здатність пацієнта задовольнити цю потребу. Медсестрі слід оцінити, як хвороба впливає на типовий шлях пацієнта для задоволення цієї потреби, а також визначити, як близькі та оточуючі пацієнта люди реагують на його хворобу.
Медсестринські втручання типово складаються з допомоги пацієнту та його рідним реагувати на хворобу. Пацієнт та його сім'я повинні бути включені до планування та надання допомоги.
Втручання передбачають також соціальну підтримку.
Потреби в самоповазі (самооцінці)
Під потребами в самоповазі ми розуміємо потребу підтримувати в собі відчуття власної гідності, самоповаги, коли зустрічаємося з потребами в самоповазі. Згідно з теорією А. Маслоу є два типи потреб у повазі: повага до особи зі сторони оточуючих людей та самоповага. Людина повинна знати, що хтось інший про неї доброї думки, захоплюється нею та її поважає. Ми також потребуємо відчуття власної гідності, внутрішнього почуття нашої особистої адекватності та значущості, цінності. На думку А. Маслоу, повага оточуючих до нас є первинною та критичною, якщо особа хоче розвинути внутрішнє відчуття своєї цінності. Важко відчувати свою цінність, якщо інші не оцінюють нас та не сприймають позитивно. Відчуття самоповаги повинно відштовхуватися від внутрішньої об'єктивної самооцінки.
Ми повинні реалістично, об'єктивно визначити свої сили та можливості. Якщо потреби в самоповазі та повазі не задоволені, людина стає в житті невпевненою, безпорадною, нічого не вартою. На те, як оточуючі сприймають нас та як ми самі себе оцінюємо, впливають культурні, соціальні, психологічні фактори.
Під час оцінки медсестра повинна розпізнати це, спробувати зрозуміти пацієнта раніше, ніж нав'язувати йому свої особисті цінності.
Мєдсестринська оцінка зосереджується на шляхах досягнення пацієнтом самоповаги та на тому, як зміни у стані здоров'я впливають на них.
Медсестринські втручання повинні допомогти пацієнтові дослідити відчуття, пов'язані зі змінами у стані здоров'я, та допомогти пацієнту знайти нові шляхи задоволення потреб у самоповазі.
5.6. Потреби у самовираженні
Коли задовольняємо потреби нижчого рівня, ми починаємо боротися за самовираження. За думкою А. Маслоу, потреба в самовираженні — вроджена потреба, котра має на меті найповнішу реалізацію всіх наших здібностей та якостей: ми намагаємося досягти свого максимального потенціалу. А. Маслоу бачить це як безкінечний процес. Незважаючи на вплив на ці якості життєвого досвіду, здобутого в молоді роки, ми все ж таки маємо здібності до досягнення оптимального психологічного здоров'я, тобто ми боремося за самовираження.
Медсестра повинна оцінити вплив хвороби на процеси самовираження у пацієнта. Втрата здоров'я змінює здатність пацієнта функціонувати в попередній ролі, роблячи його залежним від багатьох основних потреб. Ця залежність впливає на самоімідж, здатність вирішувати проблеми, контролювати стрес та свою поведінку.
Мета медсестринського втручання полягає в тому, щоб допомагати пацієнтові контролювати свої рішення відносно лікування. Медсестра заохочує захоплення пацієнта, котрі позитивно впливають на нього, дає йому особистий час для відчуття свого самовираження. Пацієнт починає робити впевнені кроки до досягнення своїх потенціалів. Впевненість у собі підвищується і пацієнт знову може мати успіх і контроль у своєму оточенні.
Особливості потреб людини протягом її життя
Незалежно від віку все людство має певні основні потреби. Різниця у тому, як вони задовольняють свої потреби або мають певні потреби, залежить від стадії їхнього психофізіологічного розвитку. Людський організм знаходиться у стані постійних змін внаслідок процесів розвитку та зміни внутрішніх і зовнішніх факторів . Тому постійно змінюються та вдосконалюються кожна із п'яти категорій потреб людини (А. Маслоу) протягом всього життя.
Новонароджений та немовля
На першій стадії розвитку людини переважають фізіологічні потреби та потреби в безпеці. Немовля залежить від інших осіб щодо задоволення найбільш важливих людських потреб: потреби в харчуванні та потреби в безпеці, які є дуже важливими в цей період росту та розвитку немовляти. Немовля може задовольнити потребу в повітрі (диханні), у сні, однак для задоволення потреби у виділенні продуктів життєдіяльності йому потрібна допомога.
Раннє дитинство та дошкільний вік
Протягом цього періоду дитина починає розвивати значну автономію для задоволення потреб нижчого рівня, але вона все ще значно залежить від дорослих, оскільки залежить від навколишнього середовища. Дитина може задовольнити основні фізіологічні потреби і почати вивчати, як задовольнити потреби в безпеці. У цей час закладається фундамент потреб в любові, приналежності, самоповазі через взаємодію з іншими важливими особами в їхньому житті .
Діти та підлітки
Основні фізіологічні потреби та потреби в безпеці продовжують бути основними мотиваційними факторами. Батьки все ще гарантують задоволення цих потреб. Якщо потреби нижчого рівня адекватно задоволені, потреби в любові, прихильності, приналежності, повазі дуже зростають саме в цьому періоді. Діти дивляться на своїх однолітків та дорослих, як задовольнити ці потреби. Досвід спілкування дитини та підлітка з друзями та їхня здібність до задоволення потреб вищого рівня мають величезний вплив на формування їхньої самоконцепції.
Дорослі та люди похилого віку
Здорові дорослі, які адекватно пройшли ранні стадії свого життя, мають свободу більш успішно рухатися через ієрархію людських потреб. Такі люди можуть використовувати свої фізичні та психологічні ресурси та відповідно реагувати на труднощі життя.
Коли доросла людина старіє, її фізичні та розумові здібності знижуються і потреби нижчого рівня можуть знову переважувати. Стан здоров'я, соціальна та сімейна підтримки, фінансові джерела відіграють значну роль у визначенні домінуючих потреб людини похилого віку. Задоволення основних фізіологічних потреб, таких як їжа, споживання рідини та виділення продуктів життєдіяльності, можуть бути головним моментом у житті людини похилого віку та водночас можуть вимагати втручання зі сторони членів сім'ї та додаткових ресурсів.
Потреби в безпеці також можуть стати дуже важливими, особливо якщо людина похилого віку страждає хронічними дегенеративними захворюваннями, які погіршують фізичні та психологічні функції.
Старіння та зміни статусу здоров'я можуть бути результатом втрати попередніх шляхів задоволення потреб у любові та прихильності. Втрата приналежності є дуже тяжкою, тому що вона відбувається в"той час, коли людина вже втрачає здібності знайти нові шляхи для задоволення цієї потреби.
Медсестринські теорії протягом багатьох років сприймали ідеї людських потреб. Як правило, медсестри ідентифікували потреби пацієнта і на них будували інформацію стосовно догляду за пацієнтами. Теорія людських потреб стала основою для розвитку медсестринських моделей та фундаментальних робіт з холістичного підходу медсестринства.
Флоренс Найтінгейл
У своїх "Нотатках про медсестринство" (1859) Ф.Найтінгейл зазначала, що медсестри повинні створити таке навколишнє середовище, в якому хворий буде швидко видужувати. Потреба в безпечному навколишньому середовищі, вільному від бруду та паразитів, розглядалась, як необхідна умова видужання пацієнта. Вона також звертала велику увагу на реакцію пацієнта у відповідь на хворобу.
Вірджинія Хендерсон
Більш ніж через сторіччя В. Хендерсон (1966) виклала 14 принципів медсестринського догляду відповідно до людських потреб.
Принципи медсестринського догляду В. Хендерсон:
1. Дихання.
2. Харчування і споживання рідини.
3. Фізіологічні відправлення.
4. Рухова активність.
5. Сон і відпочинок.
6. Здатність вдягатися і роздягатися.
7. Температура тіла і її регулювання.
8. Здатність підтримувати особисту гігієну.
9. Здатність забезпечити свою безпеку.
10.Спілкування.
11.Можливість дотримуватися звичаїв та обрядів згідно з віросповіданням.
12.Працездатність.
13.Захоплення та відпочинок.
14.Знання, потреба в отриманні інформації.
Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потребах, інші — на потребах у безпеці, соціальних, психологічних та духовних потребах.
Ці принципи лягли в основу визначення медсестринства В. Хендерсон.
"Унікальність функцій медсестри полягає в наданні допомоги людині, хворій чи здоровій, у проведенні заходів, що сприяють зміцненню здоров'я або його відновленню (або спокійній смерті), і які вона виконувала б самостійно, якщо б мала необхідні для цього сили, бажання і знання. Причому усе робиться для того, щоб допомогти людині стати незалежною якомога швидше".
Кожна із потреб В. Хендерсон може змінюватися в залежності від ситуації. Медсестринська оцінка стану пацієнта виявляє найбільш важливу із перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого медсестринського плану догляду.