1. Визначення поняття “медсестринська справа”. Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції, цілі, задачі, місія сестринської справи.

У всьому світі основоположницею сестринської справи є англійська сестра милосердя Флоренс Найтінгейл (1820-1910). У своїх «Записках про звільнення» (1859) вона дала визначення сестринської справи і показала відміну сестринської справи від лікарського.

Визначення сестринської справи

Сестринська справа-дія з використання навколишнього пацієнта середовища з метою сприяння його одужання.

Поняття "сестринська справа", за В. Хендерсон і Міжнародною радою медичних сестер, — це "Унікальне завдання медичної сестри — надавати допомогу людині, хворій чи здоровій, у межах усього, що стосується здоров'я, видужування або спокійної смерті, того, що зробив би сам хворий, володіючи необхідними знаннями, маючи силу та волю. І робиться це так, щоб він (пацієнт) знову якнайшвидше отримав свободу".

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я (Закон Уюраїни "Основи законодавства України про охорону здоров'я"):

• охорона здоров'я — система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних І психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя;

• здоров'я — стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;

• заклади охорони здоров'я — підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечити різноманітні потреби населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників;

• медико-санітарна допомога — комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на ранню діагностику, допомогу особам Із гострими і хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів.

Медсестринство базується на чотирьох основних великих концепціях або сферах поняття сестринської справи:

1. Концепція — людина як особистість.

2. Концепція — навколишнє середовище.

3. Концепція — здоров'я.

4. Концепція — сестринська справа, медсестринство.

Перша велика концепція — людина як особистість. Ця концепція у широкому значенні стосується всіх людей. Але в багатьох медсестринських теоріях концепція людини означає погляд на неї як на істоту біологічну, психологічну, соціальну, духовну. Ці компоненти складають єдине ціле людини, пацієнта (цілісний, холістичний підхід). Вони характерні для всіх людей, але індивідуальні для кожного із нас, — отож вони і відображають особистість кожної людини.

Друга велика концепція — навколишнє середовище, оточення пацієнта, яке, звичайно включає всі зовнішні фактори впливу на людину. Навколишнє середовище завжди впливало на життєдіяльність людини, на що вказувала Ф. Найтінгейл, як на суттєвий фактор у попередженні захворювання.

Навколишнє середовище поділяють на:

■ фізичне, яке включає географічні положення, клімат, якість

повітря, води тощо;

■ соціальне, котре відіграє величезну роль у формуванні особистості пацієнта, з яким медсестрі доведеться працювати(сім'я, школа, друзі, знайомі, колеги по роботі тощо);

■ культурне, в яке входить поведінка людини, її взаємовідносини з іншими людьми (мова, традиції, звичаї, вірування,манери спілкування тощо).

Кожен індивідуум (пацієнт) має багато різних відповідних реакцій свого організму на зміни зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Ця концепція навколишнього середовища включає індивідуальні психологічні, інтелектуальні та міжособові аспекти, які можуть впливати на реакцію людини на навколишнє середовище.

У залежності від навколишнього середовища, в якому виріс, живе та працює пацієнт, медичній сестрі необхідно будувати з ним свої взаємовідносини. Якщо вони будуть доброзичливими, це приведе до успіху медичну сестру та пацієнта в наданні догляду.

Третя велика концепція — здоров'я. Вона мінлива в залежності від різних життєвих етапів розвитку людини та інших факторів.

Дослідження визначення поняття здоров'я розглядалося багатьма вченими, зокрема О. Глозманом (1936), який класифікував їх. Так, перша група визначень була узагальнена у вигляді формули: "Здоров'я як рівновага, а хвороба — порушення рівноваги"; друга група: "Здоров'я як норма, а хвороба як відхилення від неї"; наступна група була узагальнена: "Здоров'я як гармонія, а хвороба — порушення її".

П. Пак визначає здоров'я як стан, коли функції фізіологічних систем забезпечують повноцінне існування організму в даних умовах життя. Здоров'я — це перш за все життя, за якого людина виконує всі функції за даних конкретних соціальних обставин життя. У 1947 році ВООЗ визначила поняття здоров'я, як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто як відсутність захворювань та підтримці здоров'я

Здоров'я тісно пов'язане з адаптацією (пристосуванням) людини до зовнішніх та внутрішніх стресорів. Шляхом пристосування людина протягом свого життя розкриває максимальні особисті потенційні можливості.

Здоров'я — це мета, до якої завжди повинна прагнути людина. Це поняття включає вміння піклуватися про себе, воно забезпечує відчуття цілісності організму та навколишнього середовища, вміння долати стреси шляхом адаптації.

Четверта велика концепція — це медсестринство, сестринська справа. Вона є центральною в усіх медсестринсь-ких теоріях. Визначення медсестринства включає функції медсестри та її роль при взаємодії з пацієнтом.

Дії медсестри спрямовані на вивчення реакцій організму пацієнта на хворобу, на емоційну підтримку, допомогу та догляд за пацієнтами при фізичних вадах, при проведенні гігієнічних процедур тощо. Медсестри також вчать пацієнтів, як підтримувати своє здоров'я протягом всього життя, вчать профілактиці захворювань та загострень вже існуючих хвороб.

Ще Ф. Найтінгейл наголошувала, що сестринська справа — це найдавніше мистецтво, яке концентрується на турботі про пацієнта. Мистецтво та наука тісно поєднуються в медсестринстві.

Наприклад: при накладанні пов'язки пацієнту медичній сестрі необхідні не тільки знання правил та вимог до накладання пов'язки (який буде використовуватися перев'язувальний матеріал, вид пов'язки), що говорить про наукову сторону праці медсестри. Але водночас медична сестра повинна накласти пов'язку красиво, акуратно, тобто з естетичним смаком. Вона повинна поговорити з пацієнтом (відрекомендуватися, пояснити мету та хід процедури, отримати згоду пацієнта, навчити його, як поводитися з пов'язкою вдома, і т.п.). Це все є прояв мистецтва турботи про пацієнта.

Короткий висновок

Подані вище визначення сестринської справи — лише зразки багатьох описів медсестринства. Підводячи підсумок, можна визначити медсестринство, як науку та мистецтво одночасно, які гармонійно розвиваються.

Медсестринству властива своя система знань, яка грунтується на науковій теорії і спрямована на здоров'я і благополуччя пацієнта.

Медична сестра у своїй роботі стикається з психологічними, духовними, соціальними і фізичними аспектами пацієнта як особистості, а не тільки з діагнозом пацієнта. Іншими словами, коло інтересів медсестри охоплює реакції людини на взаємодію з навколишнім середовищем, оточенням. Ці реакції потрапляють під вплив минулого досвіду людини, стану навколишнього середовища, соціальних, економічних факторів, динаміки сімейних відносин. Медсестринство, сестринська справа — це мистецтво турботи про пацієнта під час хвороби і допомога пацієнту в досягненні максимального потенціалу здоров'я протягом усього життя.

У навчальних матеріалах із сестринської справи "Лемон" (Європейське Регіональне Бюро ВООЗ, 1996) визначені 4 основні функції медичної сестри в сучасному суспільстві:

Перша функція включає здійснення сестринського догляду та керівництво ним або заходи профілактики, лікування, реабілітації (відновлення) чи підтримки людини, сімї, групи людей. Ця робота найбільш ефективна, коли вона проводиться за системою "сестринський процес".

Друга функція полягає у навчанні пацієнтів збереженню та

відновленню здоров'я.

Третя функція передбачає ефективне виконання ролі члена медико-санітарної бригади, центральною фігурою якої є пацієнт.

Четверта функція полягає у розвитку сестринської практики через критичне мислення та наукові дослідження.

Виконуючи ці основні функції, медичні сестри повинні використовувати прийняті і доцільні стандарти:

Культурні.

Етичні.

Професійні.

Функції сестринської справи

Нерівномірність у забезпеченні населення сестринськими кадрами, що склався дисбаланс між лікарями і сестринським персоналом вимагають суттєвого коригування кадрової політики на всіх рівнях управління охороною здоров'я. Сьогодні на одного лікаря припадає 1,7 сестринського персоналу. Якщо система охорони здоров'я втрачає медичних сестер, то від цього в першу чергу страждають наші пацієнти, які не отримують якісної сестринської допомоги.

У проекті Державної програми поставлені такі завдання:

1. Підвищення професійного та соціального статусу сестринської професії.

2. Забезпечення соціальної захищеності сестринського персоналу.

3.Содействіе розвитку професійних сестринських, акушерських, фельдшерських асоціацій та залучення їх до реалізації державної політики в галузі розвитку сестринської справи.

Необхідно виділити основні функції сестринської справи:

1.Надання сестринського догляду та управління ним, чи то заходи профілактики, лікування, реабілітації чи психологічної підтримки пацієнта, сім'ї. Ця діяльність найбільш ефективна, якщо заснована на сестринському процесі.

2.Обученіе пацієнтів, їх сімей та представників медичної галузі, що включає:

· Оцінку знань і навичок людини, що відносяться до збереження та відновлення здоров'я;

· Підготовку та надання необхідної інформації на відповідному рівні;

· Оцінку результатів подібних освітніх програм;

· Застосування прийнятих і відповідних культурних, етичних та професійних стандартів.

3.Виконання ролі ефективного члена медико-санітарної бригади, що передбачає:

· Співробітництво з пацієнтами, сім'ями, іншими працівниками охорони здоров'я з метою планування, організації, управління та оцінки сестринського догляду;

· Виконання ролі лідера сестринської бригади, до якого входять інші медичні сестри і допоміжний персонал;

· Делегування роботи і функцій медичної сестри іншому сестринського персоналу та координація їх діяльності;

· Співробітництво з іншими професіоналами з метою створення нормальних умов праці, що сприяють ефективній сестринської діяльності;

· Участь у підготовці та наданні необхідної інформації населенню, керівництву, політикам у вигляді доповідей, семінарів, конференцій, засобів масової інформації тощо

4.Развитие сестринської практики через критичне мислення і дослідження. Ця функція сестринської справи включає:

· Впровадження новаторських методів роботи для досягнення кращих результатів в сестринської практиці;

· Визначення областей сестринських досліджень;

· Використання культурних, етичних та професійних стандартів для здійснення керівництва сестринськими дослідженнями

Цілі сестринської справи

При значних позитивних зрушеннях в медицині одночасно збільшуються небезпеки, яким піддається людина, потрапляючи в сферу медичних дій. При швидкому зростанні населення, поширеності бідності серед жителів нашої планети актуальними стають принципи надання медичної допомоги - ефективність - рівність - безпека. Це ще одна з причин високих вимог до професії медичної сестри. Таким чином, місія сестринської справи полягає в задоволенні потреб пацієнтів у висококваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги.

При цьому основними цілями сестринської справи є:

1. Пояснення населенню та адміністрації лікувально-профілактичних установ важливості та пріоритетності сестринської справи в даний час;

2. Залучення, розвиток і ефективне використання сестринського потенціалу шляхом розширення професійних обов'язків та надання сестринських послуг, що максимально задовольняють потребам населення;

3. Забезпечення і проведення навчального процесу для підготовки висококваліфікованих медичних сестер і менеджерів сестринської справи, а також проведення післядипломної підготовки фахівців середньої та вищої сестринської ланки;

4. Вироблення в медичних сестер певного стилю мислення.

Завдання сестринської справи ( задачі ):

Сестринська справа вирішує наступні завдання:

1. Розвиток і розширення організаційних і управлінських резервів по роботі з кадрами;

2. Консолідація професійних і відомчих зусиль з медичного обслуговування населення;

3. Ведення роботи щодо забезпечення підвищення кваліфікації та професійних навичок персоналу;

4. Розробка і впровадження нових технологій у сфері сестринської допомоги;

5. Здійснення консультативної сестринської допомоги;

6. Забезпечення високого рівня медичної інформації;

7. Ведення санітарно-просвітницької та профілактичної роботи;

8. Проведення науково-дослідних робіт в області сестринської справи;

Місія сестринської справи ( у відношенні до суспільства ) – це допомога людям, сім’ям та громадам покращити свій фізичний, психологічний і соціальний потенціал здоров’я, підтримувати його на сприйнятливому рівні в умовах того середовища, в якому вони мешкають і працюють.