Основні стилі спілкування

Щоб бачити "деталі" комунікативного процесу, навчитися за цілісним вра­женням від ситуації спілкування, одержувати відсутню інформацію, зв'язати компоненти спілкування в певний стиль спілкування і уявити, як той або інший стиль впливає на відносини між людьми, на їхнє здоров'я, необхідно вміти діагностувати (розпізнавати) стилі спілкування:

• діловий (конвенціальний);

• примітивний;

• маніпулятивний;

• актуалізований.

Діловий (конвенціальний) стиль припускає велику дистанцію між людьми. Вираження емоцій при цьому обмежене. Учасники спілкуються як носії пев­них службових функцій.

Примітивний стиль спілкування припускає наявність між людьми "теа­тральних" або "повсякденних" відносин. Емоції при цьому виражаються за­лежно від ситуації і підпорядкованості. Правилами взаємодії стають примі­тивні відносини: один перебиває іншого, вимовляються репліки, виражають­ся агресивні почуття. Учасники спілкуються "на публіку".

Маніпулятивний стиль — це вид деструктивної поведінки в спілкуванні, який впливає на здоров'я людини. Людина вибирає цей стиль спілкування тоді, коли їй вигідно перебільшувати свою силу або демонструвати свою сла­бість (кволість).

Актуалізований стиль демонструє мотивовані, відчуті доводи поведінки. Людина ухвалює рішення спокійно, без образ, висловлювання реалізуються в доброзичливій формі. Такій людині можна вірити, вона може бути очима "сліпого". Це вид конструктивної поведінки людини.

Майстерність спілкування медичної сестри

Участь. Дійсне значення участі — це увага до почуттів іншої людини, при­йняття, зацікавленість. Участі не можна досягти відразу, для її розвитку по­трібен час.

Уміння слухати означає відкритість для світу, думок і почуттів інших людей. Це активні, свідомі зусилля щодо формування участі, а не пасивне сприйняття.

Для розуміння смислу вимовлених слів потрібні зосередженість, відсут­ність упередженості, зацікавленість. Розуміння Іншої людини включає розу­міння ЇЇ точки зору.

Зосередити увагу означає пригнітити власні забобони, упередження, почут­тя заклопотаності і будь-які інші чинники (внутрішні або зовнішні).

Медична сестра, що вміє слухати, легше розпізнає потреби пацієнта; вона не тільки чує те, що говорить пацієнт, а й звертає увагу на повторювані "теми" у його висловлюваннях.

Прояв занепокоєння про іншу людину означає надання допомоги і сприян­ня самореалізації. Спілкування медичної сестри з пацієнтом, а також тих осіб, що беруть участь у сестринському процесі, має включати розуміння, терпін­ня, чесність, щирість, довіру, надію і мужність.

Відкритість — це розкриття свого внутрішнього "я" іншій людині; при­пускає взаємність. Відкритість, саморозкриття є обов'язковою умовою для спілкування і здійснення різних терапевтичних процедур у процесі лікування.

Відкриті взаємини припускають прийняття, співпереживання, участь у процесі спілкування. Прийняття — те саме що прощення: медична сестра зважує поведінку іншої людини, бере до уваги позитивні й негативні критерії цієї поведінки, свідомо не надає значення негативним критеріям, а на пози­тивних, що сприяють прагненню до здоров'я, загострює увагу, але не нав'язує напрямки, у яких вони мають розвиватися. Натомість вона дає змогу співроз­мовникові самому визначати характер спілкування, реакцію і все, що має зна­чення для такої реакції. Ухвалюючи пацієнта, медична сестра ніби "дозволяє" йому прийняти самого себе.

Відкриті взаємовідносини припускають і співпереживання, тобто здатність точно сприймати внутрішній стан іншої людини, її ціннісну орієнтацію.

Медична сестра, яка співпереживає, є віддзеркаленням пацієнта, демон­струючи почуття присутності.

В атмосфері взаєморозуміння пацієнтові легше віднайти себе, нові ціннос­ті в процесі адаптації, правильніші і позитивні.

Щирість є необхідною умовою для встановлення довірчих відносин. Щи­рість означає, що спілкування гармонійне. Щира або гармонійна людина — це та людина, яка розуміє свої внутрішні почуття і думки і правильно їх ви­ражає як словесно, так і в іншій формі.

Щирість сприяє виникненню і підтримці довіри до самого себе, а також до інших, що переростає у вільне і відкрите спілкування.

Повага — прийняття іншої людини як гідної особистості, незважаючи на її недоліки. Відчуття того, що тебе поважають, необхідне для розвитку і під­тримки здоров'я.

Усі компоненти ефективної комунікації створюють сприятливу атмосферу для розуміння. Вони є підґрунтям для вміння слухати і розуміти.

Знаючи ці компоненти, медична сестра зможе зрозуміти важливі аспекти сестринського спілкування, які необхідно враховувати для створення відпо­відних умов при здійсненні сестринського процесу. Вони допоможуть пацієн­тові довірити медичній сестрі приватну Інформацію.

Загальні принципи вміння ефективно слухати:

1. Не перебивайте запитаннями. Дайте можливість пацієнтові сказати все, що він бажає.

2. Усуньте відволікальні фактори: телефонні дзвінки, присутність інших людей, шум.

3. Поставтеся до пацієнта з повагою, під час розмови не читайте, не пи­шіть, не дивіться у вікно, не стукайте олівцем по столу та ін.; дивіться на па­цієнта, який говорить. Дайте зрозуміти, що вас цікавить те, що він говорить. Будьте максимально уважними і виявляйте співчуття.

4. Постарайтеся зрозуміти суть. Зверніть увагу на манеру пацієнта розмов­ляти. Оцініть його емоційні реакції і почуття. Оцініть рівень сприйняття па­цієнтом ситуації.

5. Намагайтеся вловити основну ідею. Зрозумійте тему бесіди, а не її деталі.

6. Відокремлюйте людину від ідеї. Звичайно позитивно реагують на ви­словлювання людей, яких люблять, порівняно з тими, до яких байдужі. На­магайтеся правильно сприймати те, що говорить пацієнт.

7. Визначте, про що пацієнт уникає говорити. Запитайте себе, чи не прихо­вав пацієнт у своїй розповіді якийсь істотний момент, чи не приховує він свої почуття або людину, яка відіграє важливу роль у його житті?

8. Відокремлюйте емоції від реакцій. Емоції гніву чи смутку заважають уважно слухати співрозмовника і з розумінням реагувати на його слова.

9. Будьте обережними з інтерпретаціями. Не робіть поспішних висновків. Намагайтеся вловити факти.

10. Поважайте пацієнта як людину. Проявляйте щиру повагу, інтерес і турботу.

11. Співпереживайте. Поставте себе на місце пацієнта, щоб зрозуміти його вчинки. Це допоможе вам побачити світ таким, яким його бачить пацієнт.

Успішному спілкуванню сприяє емпатія — здатність розуміти й відчува­ти емоційний стан іншої людини, співпереживати. Емпатія — протилежність байдужості й егоцентричності. Рівень емпатії залежить від спадковості, вихо­вання, умов життя і може значно підвищитися в разі цілеспрямованої роботи над собою.

Надаючи допомогу пацієнтам, медична сестра повинна використовувати арсенал особистих якостей і навичок, способів і методів спілкування для вста­новлення довіри з пацієнтом і членами його сім'ї з метою пошуку ефективно­го вирішення проблем пацієнта.

Ці особисті якості значно полегшують спілкування і виріїпення проблем пацієнта.

До особистих якостей медичної сестри належать: щирість, турботливість, здатність співпереживати, поважати інших.

Володіючи цими якостями, медична сестра повинна встановити довірчі взаємовідносини шляхом цілеспрямованої бесіди, виявлення довіри і контак­ту, створення умов для самовираження.

Цілеспрямована бесіда орієнтована на певну мету. Вона вважається крите­рієм умілого спілкування, допомагає пацієнтові звільнитися від напруження і хвилювання. Умови, створювані медичною сестрою, забезпечують конфіден­ційність і відчуття підтримки.

Довіра і контакт — це дуже важливі елементи. Вони виникають, якщо пацієнт переконаний у щирості намірів медичної сестри, її неупередженому ставленні. З довірою пов'язана конфіденційність.

Створення умов для самовираження: медична сестра за допомогою цілеспря­мованої бесіди надає пацієнтові можливість самовиразитися. Необхідно ство­рити такі умови, за яких у пацієнта виникне можливість мислити і вирішувати свої проблеми ніби самостійно. Слід допомогти пацієнтові самовиразитися і зберегти ініціативу.

До факторів, що сприяють спілкуванню, належать навички і вміння, які мо­жуть допомогти пацієнтові розібратися у своїх проблемах і розповісти про них.

Найвагоміші з них:

• уміння спілкуватися;

• уміння реагувати і ставити запитання;

• уміння планувати мету;

• навички моделювання, демонстрації для навчання пацієнта;

• консультування, проведення практичних занять для оволодіння новими навичками.

Конфронтація. Коли пацієнт думає, що він нікому не потрібний, медична сестра, установивши гарні взаємини з родичами, які проявляли турботу про пацієнта, переконує пацієнта в протилежному.

Підтримка. Серйозні проблеми ускладнюють стан пацієнта; але коли він пе­реконується в невинності лікаря, він збентежений, і тут дуже важливу роль ві­діграє медична сестра, яка проявляє співпереживання, розуміння і підтримку.

Мовчання. Смерть близької людини спричинює в пацієнта сильні емоції, сльози. У цьому випадку краще промовчати І просто "бути поруч" із пацієн­том.

Дотик. Затримати руку на плечі пацієнта, коли йому тяжко, показуючи, що медична сестра розуміє всі труднощі ситуації і виявляє йому підтримку.

Таким чином, ефективне спілкування залежить від професіоналізму й осо­бистих якостей і вмінь, способів і методів спілкування медичної сестри, які в сестринській справі взаємозалежні.