- •Система охорони здоровя україни
- •Визначення поняття “медсестринська справа”. Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції, цілі, задачі, місія сестринської справи.
- •Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
- •Історія розвитку медсестринської справи в Україні.
- •Розвиток сестринської справи в Українській Радянській Соціалістичній Республіці в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Узагальнюючі висновки про розвиток сестринської справи в Україні ( за м.Б. Шегедин ):
- •Положення про медичну освіту, медичні школи, училища, медичні коледжі. Система підготовки медсестер в Україні сьогодні.
- •2.2. Освітньо-кваліфікаційний рівень -
- •2.4. Освітньо-кваліфікаційний рівень -
- •Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги).
- •Значення самовиховання і самоосвіти в житті та діяльності медсестри. Система підвищення кваліфікації. Атестація кваліфікаційного рівня. Кваліфікаційні категорії.
- •Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права, обов’язки та відповідальність медичної сестри.
- •Правова і юридична база сестринської справи:
- •8. Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.
- •Принципи сестринської етики і деонтології
- •Рівні спілкування
- •Основні стилі спілкування
- •Майстерність спілкування медичної сестри
- •Фактори, що перешкоджають спілкуванню
- •Неправильна поведінка медичного персоналу:
- •Критерії ефективності спілкування
- •Десять "так" терапевтичного спілкування
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з агресивно налаштованим пацієнтом
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з невпевненим пацієнтом
- •Спілкування в особливих випадках
- •Спілкування з дітьми
- •Оцінювання здатностей пацієнта і (або) членів його родини до навчання
- •Етап II — інтерпретація проблем пацієнта, пов'язаних із дефіцитом знань
- •Визначення змісту навчання
- •Етапи III—V — постановка цілей навчання, планування навчання, реалізація плану навчання, оцінювання його якості й ефективності
- •9. Поняття про потреби, теорію і класифікацію потреб людини. Ієрархія потреб по Маслоу, її значення для медсестринської справи. Характеристика життєво-важливих потреб.
- •Сутність теорії потреб а, Маслоу. Характеристика основних потреб людини
- •10. Охорона праці в галузі. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.
- •Узагальнені правила безпеки медичних працівників.
Основні стилі спілкування
Щоб бачити "деталі" комунікативного процесу, навчитися за цілісним враженням від ситуації спілкування, одержувати відсутню інформацію, зв'язати компоненти спілкування в певний стиль спілкування і уявити, як той або інший стиль впливає на відносини між людьми, на їхнє здоров'я, необхідно вміти діагностувати (розпізнавати) стилі спілкування:
діловий (конвенціальний);
примітивний;
маніпулятивний;
актуалізований.
Діловий (конвенціальний) стиль припускає велику дистанцію між людьми. Вираження емоцій при цьому обмежене. Учасники спілкуються як носії певних службових функцій.
Примітивний стиль спілкування припускає наявність між людьми "театральних" або "повсякденних" відносин. Емоції при цьому виражаються залежно від ситуації і підпорядкованості. Правилами взаємодії стають примітивні відносини: один перебиває іншого, вимовляються репліки, виражаються агресивні почуття. Учасники спілкуються "на публіку".
Маніпулятивний стиль — це вид деструктивної поведінки в спілкуванні, який впливає на здоров'я людини. Людина вибирає цей стиль спілкування тоді, коли їй вигідно перебільшувати свою силу або демонструвати свою слабість (кволість).
Актуалізований стиль демонструє мотивовані, відчуті доводи поведінки. Людина ухвалює рішення спокійно, без образ, висловлювання реалізуються в доброзичливій формі. Такій людині можна вірити, вона може бути очима "сліпого". Це вид конструктивної поведінки людини.
Майстерність спілкування медичної сестри
Участь. Дійсне значення участі — це увага до почуттів іншої людини, прийняття, зацікавленість. Участі не можна досягти відразу, для її розвитку потрібен час.
Уміння слухати означає відкритість для світу, думок і почуттів інших людей. Це активні, свідомі зусилля щодо формування участі, а не пасивне сприйняття.
Для розуміння смислу вимовлених слів потрібні зосередженість, відсутність упередженості, зацікавленість. Розуміння Іншої людини включає розуміння ЇЇ точки зору.
Зосередити увагу означає пригнітити власні забобони, упередження, почуття заклопотаності і будь-які інші чинники (внутрішні або зовнішні).
Медична сестра, що вміє слухати, легше розпізнає потреби пацієнта; вона не тільки чує те, що говорить пацієнт, а й звертає увагу на повторювані "теми" у його висловлюваннях.
Прояв занепокоєння про іншу людину означає надання допомоги і сприяння самореалізації. Спілкування медичної сестри з пацієнтом, а також тих осіб, що беруть участь у сестринському процесі, має включати розуміння, терпіння, чесність, щирість, довіру, надію і мужність.
Відкритість — це розкриття свого внутрішнього "я" іншій людині; припускає взаємність. Відкритість, саморозкриття є обов'язковою умовою для спілкування і здійснення різних терапевтичних процедур у процесі лікування.
Відкриті взаємини припускають прийняття, співпереживання, участь у процесі спілкування. Прийняття — те саме що прощення: медична сестра зважує поведінку іншої людини, бере до уваги позитивні й негативні критерії цієї поведінки, свідомо не надає значення негативним критеріям, а на позитивних, що сприяють прагненню до здоров'я, загострює увагу, але не нав'язує напрямки, у яких вони мають розвиватися. Натомість вона дає змогу співрозмовникові самому визначати характер спілкування, реакцію і все, що має значення для такої реакції. Ухвалюючи пацієнта, медична сестра ніби "дозволяє" йому прийняти самого себе.
Відкриті взаємовідносини припускають і співпереживання, тобто здатність точно сприймати внутрішній стан іншої людини, її ціннісну орієнтацію.
Медична сестра, яка співпереживає, є віддзеркаленням пацієнта, демонструючи почуття присутності.
В атмосфері взаєморозуміння пацієнтові легше віднайти себе, нові цінності в процесі адаптації, правильніші і позитивні.
Щирість є необхідною умовою для встановлення довірчих відносин. Щирість означає, що спілкування гармонійне. Щира або гармонійна людина — це та людина, яка розуміє свої внутрішні почуття і думки і правильно їх виражає як словесно, так і в іншій формі.
Щирість сприяє виникненню і підтримці довіри до самого себе, а також до інших, що переростає у вільне і відкрите спілкування.
Повага — прийняття іншої людини як гідної особистості, незважаючи на її недоліки. Відчуття того, що тебе поважають, необхідне для розвитку і підтримки здоров'я.
Усі компоненти ефективної комунікації створюють сприятливу атмосферу для розуміння. Вони є підґрунтям для вміння слухати і розуміти.
Знаючи ці компоненти, медична сестра зможе зрозуміти важливі аспекти сестринського спілкування, які необхідно враховувати для створення відповідних умов при здійсненні сестринського процесу. Вони допоможуть пацієнтові довірити медичній сестрі приватну Інформацію.
Загальні принципи вміння ефективно слухати:
Не перебивайте запитаннями. Дайте можливість пацієнтові сказати все, що він бажає.
Усуньте відволікальні фактори: телефонні дзвінки, присутність інших людей, шум.
Поставтеся до пацієнта з повагою, під час розмови не читайте, не пишіть, не дивіться у вікно, не стукайте олівцем по столу та ін.; дивіться на пацієнта, який говорить. Дайте зрозуміти, що вас цікавить те, що він говорить. Будьте максимально уважними і виявляйте співчуття.
Постарайтеся зрозуміти суть. Зверніть увагу на манеру пацієнта розмовляти. Оцініть його емоційні реакції і почуття. Оцініть рівень сприйняття пацієнтом ситуації.
Намагайтеся вловити основну ідею. Зрозумійте тему бесіди, а не її деталі.
Відокремлюйте людину від ідеї. Звичайно позитивно реагують на висловлювання людей, яких люблять, порівняно з тими, до яких байдужі. Намагайтеся правильно сприймати те, що говорить пацієнт.
Визначте, про що пацієнт уникає говорити. Запитайте себе, чи не приховав пацієнт у своїй розповіді якийсь істотний момент, чи не приховує він свої почуття або людину, яка відіграє важливу роль у його житті?
Відокремлюйте емоції від реакцій. Емоції гніву чи смутку заважають уважно слухати співрозмовника і з розумінням реагувати на його слова.
Будьте обережними з інтерпретаціями. Не робіть поспішних висновків. Намагайтеся вловити факти.
Поважайте пацієнта як людину. Проявляйте щиру повагу, інтерес і турботу.
Співпереживайте. Поставте себе на місце пацієнта, щоб зрозуміти його вчинки. Це допоможе вам побачити світ таким, яким його бачить пацієнт.
Успішному спілкуванню сприяє емпатія — здатність розуміти й відчувати емоційний стан іншої людини, співпереживати. Емпатія — протилежність байдужості й егоцентричності. Рівень емпатії залежить від спадковості, виховання, умов життя і може значно підвищитися в разі цілеспрямованої роботи над собою.
Надаючи допомогу пацієнтам, медична сестра повинна використовувати арсенал особистих якостей і навичок, способів і методів спілкування для встановлення довіри з пацієнтом і членами його сім'ї з метою пошуку ефективного вирішення проблем пацієнта.
Ці особисті якості значно полегшують спілкування і виріїпення проблем пацієнта.
До особистих якостей медичної сестри належать: щирість, турботливість, здатність співпереживати, поважати інших.
Володіючи цими якостями, медична сестра повинна встановити довірчі взаємовідносини шляхом цілеспрямованої бесіди, виявлення довіри і контакту, створення умов для самовираження.
Цілеспрямована бесіда орієнтована на певну мету. Вона вважається критерієм умілого спілкування, допомагає пацієнтові звільнитися від напруження і хвилювання. Умови, створювані медичною сестрою, забезпечують конфіденційність і відчуття підтримки.
Довіра і контакт — це дуже важливі елементи. Вони виникають, якщо пацієнт переконаний у щирості намірів медичної сестри, її неупередженому ставленні. З довірою пов'язана конфіденційність.
Створення умов для самовираження: медична сестра за допомогою цілеспрямованої бесіди надає пацієнтові можливість самовиразитися. Необхідно створити такі умови, за яких у пацієнта виникне можливість мислити і вирішувати свої проблеми ніби самостійно. Слід допомогти пацієнтові самовиразитися і зберегти ініціативу.
До факторів, що сприяють спілкуванню, належать навички і вміння, які можуть допомогти пацієнтові розібратися у своїх проблемах і розповісти про них.
Найвагоміші з них:
уміння спілкуватися;
уміння реагувати і ставити запитання;
уміння планувати мету;
навички моделювання, демонстрації для навчання пацієнта;
консультування, проведення практичних занять для оволодіння новими навичками.
Конфронтація. Коли пацієнт думає, що він нікому не потрібний, медична сестра, установивши гарні взаємини з родичами, які проявляли турботу про пацієнта, переконує пацієнта в протилежному.
Підтримка. Серйозні проблеми ускладнюють стан пацієнта; але коли він переконується в невинності лікаря, він збентежений, і тут дуже важливу роль відіграє медична сестра, яка проявляє співпереживання, розуміння і підтримку.
Мовчання. Смерть близької людини спричинює в пацієнта сильні емоції, сльози. У цьому випадку краще промовчати І просто "бути поруч" із пацієнтом.
Дотик. Затримати руку на плечі пацієнта, коли йому тяжко, показуючи, що медична сестра розуміє всі труднощі ситуації і виявляє йому підтримку.
Таким чином, ефективне спілкування залежить від професіоналізму й особистих якостей і вмінь, способів і методів спілкування медичної сестри, які в сестринській справі взаємозалежні.
