8. Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.

Медична сестра, що розділяє сестринську філософію, покладає на себе:

•етичні обов'язки — це обов'язкові правильні вчинки, дії: говорити правду; чинити добро; не завдавати шкоди; поважати зобов 'язання інших; дотримувати слова; бути відданою; поважати право пацієнта на самостійність;

•етичні цінності — це, згідно з теорією сестринської філософії, цілі, до яких прагне медична сестра, тобто результати її діяльності (ідеали — вищі цілі, до яких прагне людина або група людей): професіоналізм; здоров'я; здорове навколишнє середовище; незалежність; людська гідність; турбота (догляд, увага, піклування);

• чесноти — це особистісні моральні якості медичного працівника, які визначають, що є добро, а що зло: доброта; знання; уміння; жаль; милосердя; терпіння; гуманність. Ідея гуманності виникла в першому тисячоріччі до нашої ери і збереглася як золоте правило моральності: до пацієнта/іншої людини треба ставитися так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе.

Сестринська деонтологія

Деонтологія — (від грец. "деон" — потрібне, необхідне) — учення про професійну етику. Цей термін упроваджено на початку XIX ст. англійським філософом Бентамом. Сестринська деонтологія — наука про обов'язок перед пацієнтом і суспільством, принципи поведінки, професійну поведінку середнього медичного працівника, спрямовану на підвищення якості лікуван­ня і догляду, усунення шкідливих наслідків неправильних дій. Є частиною сестринської етики. Медицина й лікування за всіх часів ґрунтувалися на поєднанні спеціальних знань, умінь і етичних положень. Наш співвітчизник А.П. Чехов писав: "Професія медика — подвиг. Вона вимагає самовідданості, чистоти душі й чистоти помислів. Не всякий здатний на це ".

Медичному працівникові довіряється найдорожче — життя, здоров'я, благополуччя людей. Він несе відповідальність не тільки перед пацієнтом та

його родичами, а й перед державою в цілому. На жаль, і сьогодні трапляються випадки безвідповідального ставлення до пацієнта. Усі ці явища неприпустимі. Слід пам'ятати: інтереси пацієнта — понад усе.

Взаємодія лікаря, медичної сестри, фельдшера, акушера (медичного працівника взагалі) і пацієнта починається з моменту першого їхнього контакту, частіше зорового коли ще не вимовлено ні слова. Пацієнт напруже­но й уважно вдивляється в обличчя медичного працівника, прагнучи зрозу­міти, що і як скаже він Йому. Адже кожний пацієнт хворіє на свою хворобу, хвилюється через страх незацікавленості, байдужість із боку лікаря, медичної сестри, фельдшера. Він чекає ласкавого, співчутливого слова, підтримки. І це слово стане ліками не тільки для його душі й тіла, а й психологічного стану.

При будь-якому спілкуванні з пацієнтом треба завжди пам'ятати, що кожне слово має бути спрямоване на підвищення настрою пацієнта, зміцнення його впевненості у видужанні. Пам'ятайте, що в багатьох випадках слово медич­ного працівника діє не менш цілюще, ніж ліки. Не забувайте і інший бік впливу слова. Народна мудрість говорить: "Слово лікує, але слово і ранить". Тому при будь-якому спілкуванні із хворими чи колегами пам'ятайте про можливість негативних наслідків необережного висловлення.

Медична сестра (фельдшер, акушер) повинна володіти професійною спостережливістю, що дає змогу побачити, запам'ятати й оцінити дрібні зміни у фізичному, психологічному стані пацієнта.

Вона повинна вміти управляти своїми емоціями, виховувати емоційну стійкість.

Культуру поведінки медичного працівника можна розділити на два види:

1. Внутрішня культура. Це ставлення до праці, дотримання дисципліни, дбайливе ставлення до предметів обстановки, дружелюбність, почуття коле­гіальності.

1. Зовнішня культура. Культура мови, зовнішній вигляд.

Основними якостями медичного працівника, причому якостями саме його внутрішньої культури, є:

• скромність — простота, безкорисливість, які свідчать про красу людини, її силу;

• справедливість — найвища чеснота медичного працівника. Вона є підґрунтям його внутрішніх спонукань. Цицерон говорив про два начала справедливості: "Нікому не шкодити і приносити користь суспільству";

• чесність — має супроводжувати всі справи медичного працівника, стати основою його повсякденних помислів і прагнень;

• доброта — невід'ємна складова внутрішньої культури.

Культура мови є складовою зовнішньої культури. Мовлення медичного працівника має бути чітким, неголосним, емоційним. Не можна використовувати зменшувальні епітети при звертанні до пацієнта: "бабулька", "голубонька" тощо. Нерідко доводиться чути, як про пацієнта говорять: "діабетик", "астматик" і т. і.

Іноді мовлення медичних працівників пересипане модними, жаргонними словами, примітивне. Такі недоліки мовної культури медичних працівників у пацієнта зумовлюють негативну реакцію.

Сестринська етика — принципи, що визначають правильну поведінку медичної сестри.

Сестринська етика — це моральні аспекти сестринської справи. Вони є складовою сестринської справи, підґрунтям професійного покликання медичної сестри.

Етичні принципи визначаються етичним кодексом медсестри, який є стандартом поведінки медсестер І засобом самоврядування для професійної медсестри.

Основні терміни сестринської деонтології'

Мораль — принципи, цінності та норми, яких людина дотримується у своєму повсякденному житті та поведінці.

Етика — вивчення цих принципів, цінностей і норм. Принципи — основні та базові точки зору.

Цінності — уявлення про те, що є "добро" і "справедливість", тому підля­гають виконанню.

Норми — правила поведінки, відображення цінностей. Етичні обов'язки медичної сестри:

1. говорити правду;

2. чинити добро;

3. не завдавати шкоди;

4. поважати права пацієнта;

5. поважати обов'язки колег як членів медичної бригади;

6. дотримувати слова;

7. поважати право пацієнта на самостійність.

Етичними здобутками, які визначають мету роботи медичної сестри, є:

а) професіоналізм;

б) здоров'я;

в) незалежність;

г) безпечне навколишнє середовище; г) людська гідність;

д) турбота (догляд).

Доброчесність (професіоналізм) визначається за особистими якостями, якими має володіти кваліфікована медична сестра:

а) знання;

б) уміння;

в) милосердя;

г) співчуття;

ґ) терпіння;

д) цілеспрямованість.