
- •Система охорони здоровя україни
- •Визначення поняття “медсестринська справа”. Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції, цілі, задачі, місія сестринської справи.
- •Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
- •Історія розвитку медсестринської справи в Україні.
- •Розвиток сестринської справи в Українській Радянській Соціалістичній Республіці в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Узагальнюючі висновки про розвиток сестринської справи в Україні ( за м.Б. Шегедин ):
- •Положення про медичну освіту, медичні школи, училища, медичні коледжі. Система підготовки медсестер в Україні сьогодні.
- •2.2. Освітньо-кваліфікаційний рівень -
- •2.4. Освітньо-кваліфікаційний рівень -
- •Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги).
- •Значення самовиховання і самоосвіти в житті та діяльності медсестри. Система підвищення кваліфікації. Атестація кваліфікаційного рівня. Кваліфікаційні категорії.
- •Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права, обов’язки та відповідальність медичної сестри.
- •Правова і юридична база сестринської справи:
- •8. Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.
- •Принципи сестринської етики і деонтології
- •Рівні спілкування
- •Основні стилі спілкування
- •Майстерність спілкування медичної сестри
- •Фактори, що перешкоджають спілкуванню
- •Неправильна поведінка медичного персоналу:
- •Критерії ефективності спілкування
- •Десять "так" терапевтичного спілкування
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з агресивно налаштованим пацієнтом
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з невпевненим пацієнтом
- •Спілкування в особливих випадках
- •Спілкування з дітьми
- •Оцінювання здатностей пацієнта і (або) членів його родини до навчання
- •Етап II — інтерпретація проблем пацієнта, пов'язаних із дефіцитом знань
- •Визначення змісту навчання
- •Етапи III—V — постановка цілей навчання, планування навчання, реалізація плану навчання, оцінювання його якості й ефективності
- •9. Поняття про потреби, теорію і класифікацію потреб людини. Ієрархія потреб по Маслоу, її значення для медсестринської справи. Характеристика життєво-важливих потреб.
- •Сутність теорії потреб а, Маслоу. Характеристика основних потреб людини
- •10. Охорона праці в галузі. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.
- •Узагальнені правила безпеки медичних працівників.
Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права, обов’язки та відповідальність медичної сестри.
Роль і задачі медичної сестри з’ясовуються в залежності від її положення, від посади.
Перебудова мед сестринської діяльності за кордоном розпочалася давно. Будь яка нова справа має на своєму шляху багато перешкод. Не всі однаково сприймали нові підходи до професійної діяльності медичної сестри.
Але вже в 40-х роках нашого століття мед сестринська спільнота світу зрозуміла, що сестринська справа є єдиною дисципліною в системі охорони здоров’я. М/с володіє ґрунтовними знаннями і вміє застосовувати їх на практиці.
Всі зміни в практичній діяльності медичних сестер торкнулася і нашої країни, і нашої охорони здоров’я. З 1992 р. це називається “Реформою”.
Але необхідно зазначити “що нове, це те що добре забуте старе”.
Дійсно в нашій системі охорони здоров’я медичній сестрі зазначено місце “мовчазного помічника” лікаря. Хоч 70% успіху в лікуванні, в проведенні профілактичної роботи серед населення припадає на плечі медичної сестри.
Наші сестри десятиріччями навчались за “медичною” моделлю. А психологічні аспекти їх діяльності під час догляду за хворими залишались другорядними. У нас не було поєднаної моделі мед сестринської справи. Не було системи навчання і виховання медичних сестер, які б стимулювали медичних сестер скласти особисту модель своєї діяльності на різних напрямках охорони здоров’я.
Сестра – это ноги безногого, глаза слепого, опора ребёнку, источник знаний и уверенности для молодой матери, уста тех, кто слишком слаб или погружён в себя…»
В цьому вислові закладена суть професії медичної сестри.
В основу сестринського догляду завжди покладалось милосердя.
Сестра в сучасних умовах повинна володіти не тільки милосердям, але і знаннями догляду за хворими, складними медичними, природничонауковими, технічними пізнаннями, тому роль медичної сестри в лікувальному процесі постійно розвивається і зростає.
Разом з тим відсутність молодшого медичного персоналу приводить до того, що сестра повинна проводити годування тяжкохворих, купати їх, перестилати ліжко, стежити за гігієною приміщення, нерідко оцінювати якість продуктів, які приносять близькі хворих, ставити клізми, проводити гоління операційного поля і так далі Крім того, сестра оформляє різні документи: температурний лист, листи призначень ліків і ін., роздає лікарські засоби і багато що інше. Все це, звичайно, зменшує час для безпосереднього контакту з хворими. У сучасних лікувальних установах багато що робиться для зменшення об’єму організаційної роботи сестри: вводяться централізована виписка хворих, централізована служба виклику консультантів, пневмопочта, що скорочує час на ходьбу в лабораторії, параклинические підрозділи і так далі Встановлені штатні одиниці спеціальних процедурних, маніпуляційних, перев’язувальних медичних сестер. Все це створює можливості для більшого контакту медичної сестри з хворим.Стосунки між медичною сестрою і хворим є невід’ємною частиною створення сприятливого мікроклімату, який необхідний в будь-якій лікувальній установі і є частиною системи стосунків лікар — сестра і хворий. Якщо між сестрою і хворим хороші стосунки, то лікареві працювати легко, і навпаки. Нерідко контакт лікаря з хворим виникає саме в результаті бесід сестри, її ласкавої уваги. Як важливо іноді виявляється проста дія: витерти піт на обличчі хворого, поправити подушку, вчасно зручно пристосувати поїльник, щоб хворий міг їм скористатися. З цих деталей відходу і складаються правильні стосунки, що викликають довіру хворих, що стає заставою одужання.
Догляд за хворими, гіпургія (hypurgia),—це комплекс заходів, що спрямовані на полегшення стану хворого і забезпечення успіху лікування.
Догляд за хворими –це клінічна дисципліна, яка є розділом медичної науки, що займається розробкою та застосуванням у клінічній практиці сукупності заходів що спрямовані на полегшення страждань хворої людини,сприяють та забезпечують підтримання фізіологічного, фізичного та психологічного комфорту забезпечуючи тим самим успішність лікування та найшвидше одужання пацієнтів
Догляд за хворими передбачає такі заходи: 1) створення гігієнічного оточення довкола хворого; 2) виконання призначень лікаря; 3) проведення різноманітних лікувальних процедур (постановка банок, накладання гірчичників, ін’єкції); 4) надання допомоги під час їжі, при різних фізіологічних відправленнях; 5) профілактика ускладнень, що можуть виникнути при незадовільному догляді за важко-хворими (пролежнів, гіпостатичної пневмонії тощо); 6) проведення діагностичних маніпуляцій (збирання сечі, калу, дуоденального та шлункового вмісту); 7) спостереження за функціонуванням усіх органів та систем організму; 8) надання першої медичної (долікарської) допомоги (промивання шлунка, допомога при блюванні, запамороченні, штучне дихання, непрямий масаж серця тощо); 9) полегшення страждань хворого, заспокоювання, підбадьорювання» навіювання віри в одужання; 10) ведення медичної документації.
Таким чином, поняття «лікування» та «догляд за хворим» розмежовувати не варто, бо вони доповнюють одне одного і спрямовані до однієї мети - успішність лікування та найшвидше одужання пацієнтів.
Рекомендації медичній сестрі при здійсненні догляду:
запитуйте пацієнтів про те, як вони почуваються;
намагайтеся вислуховувати їх уважно і до кінця;
сприймайте їхні почуття серйозно;
спробуйте довідатися, хто міг би полегшити їхнє становище;
будьте терплячі І добрі незалежно від того, як поводяться пацієнти та їхні рідні;
допомагайте пацієнтам якнайбільше дій виконувати самостійно;
залучайте їх до діяльності, що може допомогти їм розслабитися чи від якої вони можуть одержати задоволення;
надайте їм можливість побути на самоті, якщо вони цього потребують;
якщо вони мають потребу в компанії, проведіть з ними якийсь час (приклад — здійснення догляду в домашніх умовах).
Догляд за хворими є невід'ємною і важливою частиною системи надання хворому медичної допомоги. Не менше ніж 50 % успішного лікування залежить від правильного ефективного догляду за хворим, бо його самопочуття і психічний стан мають важливе значення для успішного проведення лікувально-діагностичних і профілактичних заходів.
Виходячи з функцій догляду та заходів, що забезпечують його належне професійне виконання слід зазначити, що догляд за хворими є одним із складових чинників в процесі лікування, видужання та реабілітації будь яких хворих з різноманітною патологією.
Сестринський персонал зобов'язаний дотримувати правил, а також моральних і етичних норм стосовно пацієнтів, не завдаючи шкоди і використовуючи шість принципів догляду (табл.).