- •1.Поняття,значення та класифікація доходів держави.Принципи формування оходів держави.
- •7.Склад доходів місцевих бюджетів
- •9.Структура і завдання Державної Фіскальної Служби України
- •13. Податок на прибуток підприємств.
- •14. Податок на доходи фізичних осіб
- •15.Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •16. Збір за спеціальне використання води
- •21.Плата за користування надрами.
- •22.Плата за землю.
- •23. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •25. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
- •26. .Фіксований сільськогосподарський податок.
- •27. . Єдиний податок
- •28. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •29. Рентні платежі
- •30. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.Р.17
- •31. Збір за користування радіочастотним ресурсом.Р.15
- •32.Військовий збір
- •33.Збори за послуги пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність?
- •39. Надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння?
- •40. . Поняття трансфертів та їх місце в системі державних доходів.
- •41 .Значення міжбюджетних трансфертів для місцевих бюджетів
- •43. . Дотація вирівнювання, види та характеристика.
- •45. . Відповідальність за порушення податкового законодавства?
- •43. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.
- •44. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •45. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- •46. . Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
- •47. Податковий контроль: Поняття, способи здійснення, повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
- •48. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •50.Зарубіжний досвід формування місцевіх бюджетів
33.Збори за послуги пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність?
Резиденти України сплачують збори у гривнях у розмірах,
установлених згідно з графою 3 додатка до цього Порядку.
Нерезиденти України з держав, в яких валовий внутрішній
продукт на душу населення становить:
менше ніж 3 тис. доларів США на рік, сплачують збори у
гривнях або євро чи доларах США за офіційним курсом Національного
банку на день сплати збору у розмірах, установлених згідно з
графою 3 додатка до цього Порядку;
3 тис. доларів США на рік і більше, сплачують збори у євро
або гривнях чи доларах США за офіційним курсом Національного банку
на день сплати збору у розмірах, установлених згідно з графою 4
додатка до цього Порядку.
Перелік держав з валовим внутрішнім продуктом на душу
населення 3 тис. доларів США на рік і більше в рамках забезпечення
проведення процедури сплати зборів за дії, пов'язані з охороною
прав на об'єкти інтелектуальної власності, оприлюднюється МОН на
підставі даних Світового банку.
У разі сплати збору декількома платниками, серед яких є
резиденти і нерезиденти, кожний сплачує частину розміру,
встановленого відповідно до графи 3 (для резидентів) або 4 (для
нерезидентів) додатка до цього Порядку, пропорційну його частці у
складі платників збору.
До суми збору не включається вартість послуг, пов'язаних з
його сплатою.
3. У разі коли заявником (заявниками) чи власником
(власниками) відповідного патенту або свідоцтва про державну
реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми є винахідник
(винахідники) винаходу чи корисної моделі або автор (автори)
промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми, кожен
збір за дії, пов'язані з охороною прав на ці об'єкти, за винятком
зборів за кодами 13300, 13400, 22200, 22400, 32100 і 32300,
сплачується у розмірі 50 відсотків установленого розміру.
У разі подальшого включення до складу заявників особи, яка не
є винахідником або автором, здійснюється доплата зборів, сплачених
за останні три роки перед таким включенням, до повного розміру,
встановленого згідно з графами 3 і 4 додатка до цього Порядку.
У разі подальшого протягом п'яти років з дати державної
реєстрації патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок
або реєстрації топографії інтегральної мікросхеми включення до
складу власників відповідного патенту чи свідоцтва особи, яка не є
винахідником чи автором, здійснюється доплата зборів, сплачених за
останні три роки перед таким включенням, до повного розміру,
встановленого згідно з графами 3 і 4 додатка до цього Порядку.
4. Збори сплачуються на поточні рахунки уповноваженого МОН
закладу експертизи, що входить до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності (далі - заклад експертизи).
Відомості про реквізити поточних рахунків закладу експертизи
публікуються в офіційному бюлетені МОН та в газеті "Урядовий
кур'єр".
Надходження від зборів мають цільове призначення і в
установленому МОН порядку використовуються виключно для
забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової
охорони інтелектуальної власності.
5. Під час сплати збору у відповідному розрахунковому
документі (на паперовому чи електронному носії) зазначаються:
ім'я (найменування) платника збору;
слово "збір";
призначення збору;
вид збору (скорочено) та його код, визначені згідно
з графою 1 додатка до цього Порядку;
сума збору у розмірі, встановленому згідно з графами 3 і 4
додатка до цього Порядку;
номер заявки на відповідний об'єкт інтелектуальної власності,
наданий закладом експертизи, або, якщо цей номер заявнику
не повідомлено, - порядковий номер заявки, визначений заявником
під час подання заявки. У разі коли сплата збору стосується
виданого патенту чи свідоцтва, замість номера заявки зазначається
номер відповідного патенту чи свідоцтва;
у разі коли збір сплачено від імені нерезидента, - код його
країни.
Документом про сплату збору вважається виписка з особового
банківського рахунка закладу експертизи.
У разі відсутності у виписці з особового банківського рахунка
зазначення номера заявки на відповідний об'єкт інтелектуальної
власності документом про сплату збору є розрахунковий документ на
паперовому носії (платіжне доручення, касовий чек, квитанція
тощо), що міститься в матеріалах заявки та відповідає вимогам,
установленим цим пунктом.
Платник має право сплатити декілька зборів шляхом оформлення
одного розрахункового документа.
6. Датою надходження документа про сплату збору вважається
дата зарахування суми збору на поточний рахунок закладу
експертизи. У разі зарахування суми збору до надходження
відповідної заявки на об'єкт інтелектуальної власності,
клопотання, заперечення тощо (далі - заява) до закладу експертизи
датою надходження документа про сплату збору вважається дата
надходження до закладу експертизи цієї заяви, у разі коли вона
надійшла:
а) протягом трьох місяців від дати зарахування суми збору, за
умови, що у цей період розмір відповідного збору залишався
незмінним;
б) протягом одного місяця від дня введення в дію зміненого
розміру збору.
У разі коли дата зарахування збору на поточний рахунок
закладу експертизи є пізнішою, ніж допустима згідно із законом
кінцева дата його сплати, датою надходження документа про сплату
збору вважається дата, зазначена у розрахунковому документі на
паперовому носії, що відповідає вимогам, зазначеним у пункті 5
цього Порядку.
7. Сплачений збір підлягає поверненню:
1) повністю у разі:
сплати збору без подання заяви у строки, встановлені пунктом
6 цього Порядку;
визнання заяви такою, що вважається неподаною або не підлягає
розглядові;
сплати збору після закінчення встановленого законом строку;
задоволення Апеляційною палатою заперечення повністю або
частково;
2) частково у разі сплати збору у розмірі більшому, ніж
передбачено цим Порядком;
3) в інших випадках, установлених законодавством.
У разі припинення з вини платника збору передбачених законом
дій, пов'язаних з охороною прав на об'єкт інтелектуальної
власності, зокрема у разі визнання заявки на відповідний об'єкт
інтелектуальної власності такою, що вважається відкликаною,
сплачений частково чи повністю збір поверненню не підлягає.
Збір повертається за умови подання до закладу експертизи
відповідної заяви про його повернення протягом трьох років від дня
зарахування збору на поточний рахунок цього закладу, з урахуванням
відшкодування витрат закладу експертизи, пов'язаних з його
поверненням. Повернення збору за подання заперечення до
Апеляційної палати здійснюється без відшкодування витрат закладу
експертизи на його повернення.
Кошти, визнані такими, що підлягають поверненню, за
клопотанням платника збору можуть бути перезараховані закладом
експертизи в рахунок відповідного збору, встановленого згідно з
графами 3 і 4 додатка до цього Порядку, який платник повинен
внести за вчинення іншої дії, пов'язаної з охороною прав на об'єкт
інтелектуальної власності, з урахуванням відшкодування витрат на
перезарахування зазначених коштів.
8. Перевірку документів про сплату зборів на відповідність
вимогам, установленим цим Порядком, а також облік коштів здійснює
заклад експертизи.
9. Пільги із сплати зборів надаються відповідно до
законодавства.
10. Роз'яснення з питань застосування цього Порядку надаються
МОН.
34 Надходження коштів від приватизації державного майна-це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.Державне майно може бути придбане за рахунок приватизаційних паперів, а також власних та запозичених коштів покупців. При придбанні об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, що перевищує 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи - повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи. Іноземні інвестори подають відомості про джерела надходження коштів. Кошти, отримані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного Фонду приватизації і позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим.Обсяг поступлень коштів залежить від переліку об'єктів державної та комунальної форм власності, що передбачається відповідними програмами приватизації у тому чи іншому бюджетному періоді, та вартості об'єктів приватизації. Використання коштів визначається Державною програмою приватизації. Вони спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних із приватизацією, кредитування технічного переоснащення приватизаційних підприємств, розвиток підприємства, створення нових робочих місць та до державного бюджету України.Крім вище згаданих, у склад доходів від власності та підприємницької діяльності можуть бути інші надходження, надходження від розміщення тимчасово вільних коштів бюджету на депозитних рахунках в установах банків тощо.
35. Плата за надання послуг дозвільної системи органів внутрішніх справ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг
Плата за надання платних послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, пов'язаних з придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також щодо предметів, на які поширюється дозвільна система. Обсяг надходжень цієї плати до бюджету, як і у попередньому випадку, залежить від кількості таких послуг та тарифів на них, що встановлюються у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму громадян.Послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах (далі - замовники).
Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування. Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції.Прийняття плати за послуги безпосередньо працівниками підрозділів МВС та ДМС забороняється. У разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або
номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. Обсяг таких витрат визначається МВС. У разі письмового звернення замовника щодо термінового надання послуги та можливості підрозділів МВС або ДМС надати послугу у строк до 10 днів, розмір плати збільшується на 100 відсотків. Замовник має право відмовитися від надання замовленої послуги шляхом подання на ім'я керівника відповідного підрозділу МВС або ДМС заяви в письмовій формі. Повернення коштів за ненадані послуги здійснюється за письмовою заявою замовника на підставі оригіналу платіжного документа та документа, що посвідчує особу.
Плата за надання послуг підрозділам МВС не справляється, крім вартості продукції, яка використовується під час надання послуги.
Відповідальність за дотримання вимог цього Порядку покладається на керівників підрозділів МВС та ДМС. Контроль за повнотою надходжень від надання послуг та веденням бухгалтерського обліку здійснюється МВС.
36. . Надходження від штрафів і фінансових санкції?Третя група неподаткових надходжень об'єднує надходження від штрафів та фінансових санкцій. До цієї групи відносять: суми, стягненні з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, перерахування підприємцями частки вартості нестандартної продукції виготовленої з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів, щодо якості продуктів, виданого Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки. Обсяг таких сум залежить від характеру, виду та розміру завданих збитків, щодо операцій пов'язаних з дорогоцінними металами ті камінням, ювелірними виробами та предметами що їх містять; валютними операціями, а також від величини відшкодувань.Працівники можуть бути винними у розкраданні, знищенні (псуванні), нестачі або наднормативних втратах цінностей, та внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій. Величина відшкодування, залежить від виду цінностей, встановлюється у подвійному або потрійному розмірі вартості завданих збитків. Важливе значення для економіки України має державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил. Він здійснюється з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів при виробництві та випуску продукції належної якості, безпечної для життя, здоров'я, майна людей та навколишнього середовища.Такий нагляд здійснює Комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації.Фінансування робіт щодо здійснення доходів державного нагляду проводиться за рахунок державного бюджету. Водночас за порушення стандартів, норм і правил, суб'єкти підприємницької діяльності сплачують штрафи, частина яких спрямовується до державного бюджету.Адміністративний штраф та інші санкції сплачують юридичні та фізичні особи за порушення стандартів, прав споживачів, санітарних та інших умов. Накладання таких штрафів та застосування санкцій здійснюється контролюючими органами.За порушення стандартів умов і правил сертифікації та метрології на посадових осіб господарюючих суб'єктів усіх форм власності, а також громадян, які займаються підприємницькою діяльністю за результатами перевірок органами Державного комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації можуть накладатися штрафи за: випуск і реалізацію продукції, як не відповідає вимогам стандартів, або без сертифіката відповідності чи за порушення встановленого порядку видачі сертифіката; передачу замовнику у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів; недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні, та використанні продукції; порушення умов та правил проведення перевірки і калібрування засобів вимірювальної техніки та використання вимірювань; порушення правил виробництва, ремонту, продажу та прокату засобів вимірювальної техніки; тощо. Надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки пов'язане з нарахуванням штрафів на юридичних і фізичних осіб, причетних до невиконання або недобросовісного виконання умов та правил пожежноїбезпеки у своїх структурах
37. Надходження коштів від реалізації конфіскованого митними органами майна та інших предметів, конфіскованих правоохоронними та іншими повноважними органами і конфіскована валюта.Відповідно Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених Законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено:1. Майно, що підлягає конфіскації, вилучається;2. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом;
3. Порядок подальшого розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному статтею 62 цього Закону, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.Облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання конфіскованого за рішеннями судів майна до моменту його вилучення державним виконавцем або передачі торговельній організації покладаються на митні органи.Довідка митного органу про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України, є невід'ємною частиною кожного примірника акта опису й арешту майна. Копія довідки передається в процесі опису та арешту майна через державного виконавця суб'єкту оціночної діяльності для врахування ним під час визначення ринкової вартості майна.Отримані від реалізації майна податки та збори перераховуються державним виконавцем на відповідний рахунок митного органу в 3-денний термін з дня надходження коштів на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби для подальшого їх зарахування до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету "Надходження коштів від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів". У разі реалізації, знищення, утилізації, переробки або безоплатного передання конфіскованого майна державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", копію якої додатково направляє до митного органу.У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна орган, у якого воно знаходиться на зберіганні чи у розпорядження якого надійшло, повертає майно власникові в порядку, встановленому законодавством. Якщо описане державним виконавцем майно на момент скасування рішення суду про конфіскацію продовжує зберігатися митним органом, таке повернення здійснюється митним органом за участю державного виконавця. Якщо ж майно надійшло у розпорядження державного виконавця (передано ним на зберігання суб'єкту господарювання чи спеціалізованій торговельній організації), орган державної виконавчої служби забезпечує повернення майна митному органу для подальшого його оформлення у митному відношенні та видачі власнику. Повернення майна митному органу здійснюється на підставі матеріальної довіреності та оформлюється актом приймання-передачі від зберігача майна до митного органу. У разі реалізації майна, щодо якого скасоване попереднє рішення суду про конфіскацію, власнику або уповноваженій ним особі повертаються кошти, одержані від реалізації такого майна, органами Державного казначейства України.
