1.2 Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту

Міжнародні інвестиційні кредити явище досить неоднозначне та багатогранне, яке має величезну кількість ознак і особливостей. Тому для детального та досконалого аналізу міжнародного кредитування його слід дослідити за всіма можливими ознаками. Різноманітність видів і форм міжнародних кредитів у найбільш загальному вигляді можна класифікувати за головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин.

Щодо форм міжнародного кредиту, то можна виділити головні ознаки для його класифікації: безпосередньо цільове призначення кредиту, його загальні джерела, форма кредитування, форма забезпечення, строки, валюта позики, форма надання, кредитори.

За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на:

1. Зв’язані кредити, які надаються на конкретні цілі, що повинні бути обумовлені в кредитній угоді. Вони в свою чергу можуть бути:

• комерційні (надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг);

• інвестиційні (для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів);

• проміжкові (для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг).

2. Фінансові кредити, які представляють собою кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

Що стосується загальних джерел, міжнародні кредити поділяються на:

• Внутрішні кредити, які надаються національними суб’єктами з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам.

• Зовнішні кредити, які надаються іноземними кредиторами національним позичальникам задля здійснення зовнішньоекономічних операцій.

• Змішані кредити, які поєднують в собі кредити внутрішнього і зовнішнього походження.

За формою кредитування виділяють:

• Валютні міжнародні кредити, що являють собою кредити, надані в грошовій формі в національній або в іноземній валюті.

• Товарні кредити – надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій або іншій товарній формі. [7]

Також, як було зазначено, міжнародні кредити можна класифікувати за формою забезпечення:

1. Забезпечені – кредити, які забезпечені нерухомістю, документами, майном, цінними паперами, товарами, металами та іншими цінностями під заставу. Заставу можна назвати засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор в разі невиконання зазначених зобов’язань боржником має право отримати компенсацію, яка дорівнюватиме вартості застави. Застава для отримання кредиту здійснюється в трьох формах:

- тверда, коли певна визначена товарна маса закладається на користь банку;

- товару в обігу, коли враховується залишок товару відповідного асортименту на визначену суму;

- товару в переробці – це означає, що із заставою товару можна виробляти вироби, при цьому не передаючи їх до застави в банк. [8]

2. Бланкові кредити. Даний вид кредитів надається під зобов’язання боржника у зазначені строки погасити позику. Документом при цьому є соло-вексель з підписом позичальника. Розрізняють бланкові кредити:

- контокорент, що є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, що мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди;

- овердрафт, при якому банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, що є більшими ніж залишки на йог рахунку, відкриваючи таким чином кредит.

Класифікують міжнародні кредити також за строками:

• Надстрокові (добові, тижневі, до трьох місяців).

• Короткострокові (до 1 року).

• Середньострокові (від 1 до 5 років).

• Довгострокові (понад 5-7 років).

За валютою позики розрізняють:

• Валюта країни-позичальника.

• Валюта країни-кредитора.

• Валюта третьої країни.

• Міжнародні грошова одиниця.

Міжнародні кредити відрізняються також формою надання:

• Фінансові, які зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження.

• Акцептні – кредити, що застосовуються у формі акцепту тратти імпортером або банком.

• Депозитні сертифікати, які представляють собою документи, що свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка.

• Облігаційні позики.

• Інші. [7]

За кредиторами виділяють:

• Банківські.

• Фірмові.

• Урядові.

• Приватні.

• Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.

• Вексельні.

• Змішані.

Кредитування зовнішньої торгівлі включає в себе кредитування експорту та імпорту. Щодо кредитування експорту, то воно може бути здійснене в таких формах:

• факторинг, що означає придбання банком або спеціалізованою факторинговою фірмою права вимоги, що стосується виплат за фінансовими зобов’язаннями у більшості випадків у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.

• форфейтинг, тобто кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. Обмінюючи придбанні цінні папери, банк має виплатити експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризики зобов’язань.

• авансові платежі, дані платежі передбачають надання країною-експортером кредитів іноземним виробникам.

• банківське кредитування (надають кредити в дорозі, відкривають кредитні лінії, надають кредити під товари чи товарні документи в країні імпортера, бланкові кредити).

• лізинг, що передбачає кредити на купівлю машин, обладнання, споруди виробничого призначення. Дана форма кредитування експорту передбачає відносини купівлі-продажу і оренди, проте основою відносин є кредитна операція, під час якої компанія, що займається лізингом надає фінансову послугу орендарю.

• компенсаційні угоди, що є формою більш довгострокового кредитування, при виконанні якої в рахунок погашення кредиту відбуваються зустрічні поставки продукції, яка вироблена на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит. [9]

Говорячи про міжнародний кредит, який надається у валюті, можна зробити висновок, що він є формою трансформації комерційного кредиту в банківський. Внаслідок даної трансформації експортер отримує ряд переваг, які включають прискорення одержання експортером коштів за товар, а значить і обіг всього капіталу. Ще однією перевагою є те, що експортер звільняється від ризику неплатежу та валютного ризику, і також ризику, який пов'язаний з коливанням ставок відсотків.

У міжнародному кредитуванні застосовуються в досить широкому спектрі синдиковані кредити, що надають декілька банків одному позичальнику. Створення таких синдикатів банків дає змогу об’єднати ресурси всіх його учасників задля проведення великих кредитних операцій. Щодо обсягів синдикованого кредиту, то зазвичай вони сягають декількох мільярдів доларів, і строки їх є досить тривалими, складають в середньому 7-10 років. Синдиковані кредити є дуже вигідними, тому що їх умови кредитування дають змогу зібрати значну суму кредиту, яка не під сили жодному окремому банку, а також розподілити кредитні ризики між всіма учасниками залежно від їх частки в загальній сумі кредиту.