1.1 Міжнародне кредитування як одна з форм інвестиційного кредиту
У сучасних умовах розвитку ринкових відносин, в час, коли створення нових і модернізація діючих виробничих потужностей є необхідним, актуальності набувають проблеми і перспективи розширення інвестицій, інвестиційної діяльності та використання інвестиційного кредиту як основного джерела інвестування. Інвестиційний кредит – це кредит, який надається для технічного переоснащення підприємств, придбання устаткування та обладнання, на будівництва, реконструкцію та для реалізації інших видів інвестиційних проектів. [1]
Як інвестиційні проекти, так і позичальники, що отримують кредити, мають відповідати критеріям прийнятності й вимогам фінансових установ, які надають довгострокові ресурси. Умови інвестиційного кредитування зазвичай узгоджуються з установами, що надають цільові ресурси.
Особливістю інвестиційного кредиту є те, що він має саме інвестиційний характер, здебільшого є довгостроковим і має потребу в:
детальній оцінці, при чому насамперед не самого позичальника, а його інвестиційних намірів (тобто інвестиційного проекту), що зобов’язує кредитора проводити ретельний аналіз техніко-економічного обґрунтування інвестиційних заходів, запланованих проектів;
встановлення плати за кредит, яка має бути не вище рівня дохідності за інвестиціями;
розрахунку терміну інвестиційного кредиту, що буде залежати відповідно від строку окупності інвестицій;
опрацюванні можливості надання позики з пільговим терміном відшкодування, який передбачає сплату лише процентів за кредит протягом строку реалізації інвестицій, і відшкодування основного кредиту в подальші періоди часу;
погашенні позики та відсотків лише за рахунок доходів, що одержує інвестор від реалізації інвестиційного проекту.
Інвестиційне кредитування має ряд переваг, які є досить важливими:
кредитор не претендує на майбутні прибутки підприємств, має право тільки на отримання зазначеної суми боргу і відсотків по ньому;
не претендує кредитор і на участь у капіталі підприємства;
відсотки та виплати у погашення основної суми боргу можна передбачити та планувати, тому що вони значною мірою є відомою сумою. [2]
Проте, як правило, з позитивними рисами інвестиційного кредитування існує ряд їх недоліків:
виникає ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності при використанні позичкового капіталу;
як правило, підприємство може взяти на себе обмежений розмір боргу;
існує залежність вартості позичкового капіталу від кон’юнктури фінансового ринку (коли зменшується середня ставка позичкового відсотку на ринку, використання раніше одержаних підприємством кредитів стає невигідним, бо існує ряд більш дешевих альтернативних джерел фінансування).
Через те, що інвестиційний кредит являє собою економічні відносини між кредитором та позичальником, він може функціонувати в різних формах.
Рис. 1.1 – Форми інвестиційного кредиту [3]
Банківський інвестиційний кредит представляє собою одну з форм інвестиційного кредиту, під час якої гроші, що виділені на фінансування інвестиційних проектів, надаються банківськими установами в тимчасове користування з виплатою відсотку. Зазвичай, банківське кредитування інвестиційних проектів є довгостроковим кредитуванням, що передбачає отримання майбутніх доходів, що в свою чергу являє собою як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію даного проекту.
Державний інвестиційний кредит – сукупність кредитних відносин, де кредитором виступає держава, а позичальником – підприємства, що належать до державної форми власності. Даний кредит призначений для капітальних вкладень виробничого характеру шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерствам та відомствам, іншим державним органам виконавчої влади на фінансування підприємствами, організаціями та об’єднаннями через банківські установи об’єктів, будівництво яких тільки розпочинається на конкурсній основі, а також для фінансування розпочатих раніше перспективних будівництв, технічного переоснащення та реконструкції діючих підприємств,що належать до приватної власності країни.
Ще одна форма інвестиційного кредиту у товарній формі – фінансовий лізинг, який представляє собою господарську операцію фізичної або юридичної особи, що передбачає, належно договору оренди, передання орендарю майна, яке було придбане або виготовлене орендодавцем, і також передання всіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Однією з найбільш розвинених форм інвестиційного кредиту є міжнародний. Даний вид кредиту являє собою економічні відносини між декількома державами, іноземними банками і підприємствами з приводу фінансування інвестиційної діяльності на засадах поверненості в строки та з виплатою процента.
Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами даних відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, не фінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути. [4]
Існує чотири основні принципи, на яких базуються міжнародні кредитні відносини:
повернення;
терміновість;
платність;
гарантованість.
На основі такої важливої форми інвестиційних кредитів, як міжнародна сформувались значні та місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Окрім величезних національних, міжнародних за своїм характером, виникли і досягли на сучасному етапі розвитку колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та євро капіталів. Головну роль на даному ринку як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.
Всю сукупність операцій на світовому ринку капіталів за характером поділяють на дві групи: комерційні (пов’язані із зовнішньою торгівлею) та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.).
Зрозуміло, що міжнародний кредит є найвищою формою всіх інвестиційних кредитів, можливо через те, що він виконує ряд досить важливих функцій, як для світової економіки, так і для економіки кожної країни. Завдяки міжнародним інвестиційним кредитам відбувається перерозподіл фінансових та матеріальних ресурсів між країнами, що в свою чергу сприяє ефективнішому використанню даних ресурсів. Також однією з функцій міжнародного кредиту є збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах. Ще одна важлива функція даного виду кредиту – прискорення реалізації товарів у світовому масштабі. [5]
Говорячи про розвиток світового господарства в цілому, міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Проте, не дивлячись на позитивний вплив на світове господарство, дана форма інвестиційних кредитів може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Ще один негативний наслідок може з’явитися через надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання. В даному випадку така необережність може підірвати платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. На сьогоднішній день вже відомі випадки, коли зовнішня заборгованість деяких країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.
Не дивлячись на негативні наслідки від неефективного впровадження та використання міжнародних кредитів, вони все ж таки досить стрімко розвиваються. Факторами поширення кредитних відносин у міжнародній сфері є:
інтернаціоналізація виробництва і капіталу;
зміцнення позицій транснаціональних корпорацій;
активізація міжнародних економічних зв’язків;
науково-технічний розвиток, значні досягнення в сфері комунікаційних технологій. [6]