3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни.

Головний потенціал Литви, перш за все, криється в хорошому рівні освіти, а також висококваліфікованої робочої сили, тому надзвичайно важливо зупинити відтік освіченої робочої сили за кордон.

Добра ситуація в Литві пояснюється наступними причинами:

- успіхами в залученні іноземних інвестицій. Податкова політика держави, що стимулює капіталовкладення , сприяла створенню сприятливого інвестиційного клімату;

- доходами від великого числа туристів, переважно фінських, що залишають в Естонії значні кошти;

- надходженнями від обслуговування російської транзитної торгівлі;

- доброю галузевою структурою народного господарства і менш застарілими фондами, досить потужною енергетичною базою;

- цілеспрямованою була діяльність уряду з регулювання інвестицій і напряму їх у виробництво.

До слабких сторін:

- залежність від енергопостачань і кредитів ЄС;

- негативний торговельний баланс;

- високий рівень індивідуального боргу

- високий рівень державного боргу

- великий відтік працездатного населення;

- ризик дефляції

- високий рівень безробіття.

3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни.

За рахунок вигідного експорту та імпорту, Литва має можливість вдало вкладати та використвовувати кошти в свою користь, що є дуже перспективним на сьогодення в Європі та у світі.

Існуючий в Литві фіскальний режим дозволяє звести до нуля податкові виплати з прибутку місцевих підприємств. Ця обставина перетворює литовські фірми в зручний інструмент для мінімізації оподаткування без ризику бути викритим у контактах з офшорами. Членство в ЄС створює додаткові можливості для взаємодії та інвестицій мультиплікаторів. Стабільне політичне і соціальне середовище забезпечує надійну гарантію для повернення довгострокових інвестицій.

Загрозу безпеки Литви представляє економічна і енергетична залежність, зусилля інших країн вплинути на політичну систему Литви, на військові потужності, соціально - економічне життя, культурну ідентичність, а також дії розвідок інших країн, інформаційні та кібернетичні атаки. До загроз можна віднести ослаблення євроатлантичної спільноти, нестабільність в регіоні та світі, порушення прав людини і фундаментальних свобод, світові фінансово - економічні кризи, міжнародна організована злочинність та інші злочини міждержавного характеру, тероризм.

В якості однієї з можливих небезпек називаються і кліматичні зміни, оскільки вони можуть загострити конкуренцію за природні ресурси, посилити невдоволення владою в нестабільних регіонах, збільшити потоки міграції жителів. Все це може стати джерелом додаткового напруження і навіть конфліктів.

3.3. Складання матриці swot-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:

- використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін соціально-економічної моделі країни;

- використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін соціально-економічного розвитку країни;

- використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз соціально-економічного розвитку;

- недопущення посилення недоліків (слабких сторін) соціально-економічної моделі країни внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.

Факторами, які здатні збільшити зростання економіки є:

- більш низька ціна на нафту - можливо, через зростаюче виробництво сланцевого газу;

- прискорення зростання глобального почуття впевненості;

- єврозона послабить бюджетну політику з метою підтримки зростання економіки;

- зростання експорту в Китаї буде вище очікуваного і матиме позитивний вплив на решту світу.

Ризики, здатні знизити економічне зростання:

- сирійський конфлікт і загальна нестабільність на Близькому Сході і в Північній Африці викличуть різке підвищення нафтових цін;

- різке зниження економічного зростання Китаю;

- США більше не будуть в повному обсязі виконувати боргові зобов'язання;

- у США і в Європі відбудеться більш різке, ніж очікувалося, посилення фінансової політики, що надасть сильний вплив на відновлення ринків нерухомості та фінансових ринків;

- знову загостриться боргова криза в зоні євро у зв'язку з невпевненістю в здатності проводити стійку бюджетну політику або через зрив переговорів у банківському союзі;

- сповільниться динаміка зростання економіки країн, що розвиваються.

Усунення загрози тероризму вимагає швидкого і ефективного міжнародного співробітництва, в якому Литва бере участь у межах своїх зобов'язань і можливостей. Країна також проводить внутрішні контртерористичні заходи.

Економічному зростанню сприяє стабільне споживання, яке підтримується зростанням реальної зарплати та виправленням становища на ринку праці. Зарубіжні підприємства, завдяки нижчим виробничим витратам, зацікавлені в розширенні діяльності в Литві.

Табл.29

Матриця SWOT-аналізу

Сильні сторони	Слабкі сторони
• Макроекономічна стабільність; • Зростання конкурентоспроможності економіки; • Географічне транзитне вигідне розташування між Сходом і Заходом; • Досить добре розвинена транспортна та комунікаційна інфраструктура; • Відносно велика частка експорту на західні ринки; • Добре освічена робоча сила; • Наявність добре розвинених наукових установ і високий потенціал для проведення прикладних досліджень в окремих областях; • Привабливе природне середовище та ландшафт з багатою спадщиною; • Поліпшення показників охорони здоров'я; • Частина Балтійського моря належить Литві з порівняно багатими рибними ресурсами, досвідом і традиціями жителів.	• Низьке промислове і сільськогосподарське виробництва • Відсутність підприємницької культури і відсутність доступу до капіталу для малого та середнього бізнесу • Фізична інфраструктура потребує модернізації та інвестицій • Система охорони здоров'я порівняно неефективна і не структурована на соціальні потреби •Недостатня доступність і якість соціальних послуг та професійної реабілітації • Високий рівень бідності та соціальної ізоляції , особливо серед уразливих груп • Енергетична залежність і відсутність вітчизняних поставок • Низький рівень наукових досліджень, розвиток технологій та інновацій, і слабка залученість приватного сектора; • Низький рівень застосування інформаційних технологій; • Забруднення , особливо водних джерел і потенційне заруднення землі від хімікатів • Неадекватне поводження з відходами; •Дефіцит держбюджету; •Внутрішній державний борг.
Можливості	Загрози
• Вступ до ЄС і можливості спільного ринку ЄС; • Зростання співробітництва держав Балтійського моря; • Можливості експорту товарів та послуг на ринки країн СНД; • Зростання інтернаціоналізації бізнесу у тому числі прямих іноземних інвестицій і співробітництва; • Розвиток малого і середнього бізнесу, формування кластерів (особливо у високотехнологічних галузях), а також технології та інноваційного розвитку, спираючись на мережу ділових інформаційних центрів і бізнес-інкубаторів; • Збільшення транзитних потоків товарів; • Швидке розширення ІТ; • Розширення сфери послуг; • Зростання національного та регіонального туризму (міського, сільського, морського); • здійснення політики сталого рибальства, заохочення вирощування нових видів риб, розвиток екологічного сільського господарства риби; • Раціоналізація системи медико-санітарного обслуговування.	• Залежність від енергоресурсів з одного джерела; • збільшення нерівності між сільськими і міськими районами, а також між різними округами / регіонами; • Зростання конкуренції в промисловості та сфері послуг з іноземцями на внутрішньому і зовнішньому ринках, створення економічних і соціальних проблем; • Витрати і завдання по досягненню стандартів якості ЄС; • Еміграціія робочої сили, особливо висококваліфікованої; • Зниження економічної активності; • Старіння населення і зростаюча потреба в соціальній допомозі і медичних послуг • Скорочення чисельності сільського населення та реструктуризація сільського господарства; • Екологічні наслідки зростаючої економіки (викиди CO2, якість повітря); • Соціально-економічне напруження в прибережних районах, обумовлене скороченням квот на вилов і реструктуризація риболовного флоту;