3. Види організації самостійної роботи

У залежності від місця і часу проведення самостійної роботи студентів, характеру керівництва нею з боку викладача і способу контролю за її результатами вона підрозділяється на наступні види:

- самостійну роботу під час основних аудиторних занять (лекцій, семінарів,);

- самостійну роботу під контролем викладача у формі планових консультацій, творчих контактів, заліків і іспитів;

- позааудиторну самостійну роботу при виконанні студентом домашніх завдань навчального і творчого характеру.

Самостійна робота студентів під керуванням викладача є педагогічним забезпеченням розвитку цільової готовності до професійної самоосвіти і являє собою дидактичний засіб освітнього процесу, штучну педагогічну конструкцію організації і керування діяльністю студентів, що навчаються.

Тому структурно самостійну роботу студентів можна розділити на дві частини: ту, яка організується викладачем, і самостійну роботу, що студент організує за своїм розсудом, без безпосереднього контролю з боку викладача (підготовка до лекцій, лабораторним і практичним заняттям, залікам, колоквіумам і т.п.). У цьому зв'язку підкреслимо, що керування самостійною роботою – це, насамперед, уміння оптимізувати процес сполучення цих двох частин. Психологічною умовою успішності самостійної роботи студентів є формування стійкого інтересу до обраної професії і методів оволодіння її особливостями, що залежать від наступних параметрів:

- взаємини між викладачами і студентами в

освітньому процесі;

- рівень складності завдань для самостійної роботи;

- включеність студентів у формовану діяльність майбутньої професії.

Таким чином організувати самостійну роботу студентів можна в аудиторії під час очних занять і в позааудиторний час.

3. 1 Види організації самостійної роботи в процесі проведення очних занять

3.1.1 Лекційні заняття

Лекція одна з основних форм викладання у вищій школі. Вона являє собою найбільш ємне й оперативне подання науково-професійної інформації. Лекція покликана формувати і розвивати методологічне, науково-професійне мислення студентів і їхню загальну культуру. При цьому лекція має професійно орієнтований характер, що опосередковано впливає на формування ставлення студентів до майбутньої практичної діяльності, виробляє синтетичний спосіб освоєння системи знань з філософсько-гносеологічними можливостями самостійного пізнання професійних явищ. Рівень проведення лекцій у вищому навчальному закладі є фактором активізації самостійної творчо-пошукової діяльності студента, формування його світоглядних позицій і прагнення до високого професіоналізму.

Лекція одночасно є засобом безперервного управління пізнавальною діяльністю студентів та формою подання навчальної інформації. Її головна мета - формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу.

Необхідність у проведенні лекцій під час кредитно-модульної системи навчання виникає за таких умов:

- якщо відсутні підручники та навчальні посібники за новими курсами, які тільки складаються;

- якщо новий матеріал за конкретною темою ще не висвітлений у підручниках або викладений у застарілому трактуванні;

- якщо деякі розділи курсу викликають великі труднощі під час самостійного вивчення за підручниками та навчальними посібниками і вимагають методичної переробки, яку здійснює лектор;

- якщо вихідні положення курсу в посібниках та наукових статтях викладені суперечливо.

Лекція як одна з форм організації навчання виконує такі функції:

- інформаційна: лекція є джерелом адаптованої для студентів наукової інформації;

- стимулююча: матеріал, викладений у лекції, збуджує інтерес студентів до подальшого вивчення теми;

- орієнтувальна: лекція орієнтує в науковій літературі показом генезису теорій, ідей;

- пояснююча: насамперед це стосується основних наукових понять, які необхідно засвоїти студентам, через формування цих понять у свідомості студентів;

- переконувальна: виконується передусім через доказові твердження; слушність положень, що висуваються на лекції, забезпечується реальними фактами та логікою викладу матеріалу;

- виховна та розвиваюча: ознайомлюючи студентів з навчальним матеріалом, даючи оцінку науковим явищам, вона спонукає аудиторію до роздумів, що сприяє розвитку творчого і логічного мислення;

- підсумкова: лекція, крім повідомлення необхідної наукової інформації, повинна захопити студентів ідеями, викликати бажання поглибити свої наукові знання, почати власну дослідну роботу.

Незамінна лекція і в функції систематизації та структурування усього масиву знань з певної дисципліни.

Ефективність засвоєння знань на лекційних заняттях, зокрема з курсу „Мікроекономіка”, в певній мірі може залежати від:

• Обізнаності студента щодо поточної економічної ситуації;

• Вибіркового конспектування основних положень лекції;

• Активної участі студента в обговоренні проблемних питань, поставлених протягом лекції.

Прослуховування і конспектування лекцій є однією з найважливіших форм самостійної роботи студентів.

На лекції студент знайомиться з новими економічними категоріями. Засвоєння матеріалу теми відбувається завдяки поступовому оволодінню студентом економічним мисленням.

Студент повинен бути уважним на лекції, проявляти певний інтерес до вивчення проблем мікроекономіки. Безумовно, тут багато залежить від викладача. Кожна лекція повинна мати високий науковий зміст, а також тісний взаємозв'язок з практикою, життям, профілем майбутньої спеціальності студента. Для того, щоб студенти працювали на лекції більш активно і краще засвоювали матеріал, вони повинні перед кожною лекцією повторювати матеріал попередньої лекції. Знання вивченого раніш матеріалу з’ясовується викладачем на лекції під час короткочасного опиту перед її початком або у ході діалогу з студентами при викладанні матеріалу чергової лекції. По ходу з’ясування матеріалу викладач пропонує студентам дати відповіді на деякі питання раніш вивченого матеріалу.

Розуміння - головна умова засвоєння і осмислення досліджуваного матеріалу. У ході лекції студенти разом з викладачем вирішують різні проблеми, внаслідок чого вони вчаться по творчому мислити, глибоко засвоювати економічні категорії курсу „Мікроекономіка”.

Запам'ятання і засвоєння лекційного матеріалу буде особливо ефективним, якщо студент не тільки слухає, але і конспектує лекцію. Запис лекції - це теж одна з ефективних форм самостійної роботи студентів на лекції. При цьому студент вчиться коротко, схематично записувати основні положення лекції, формулювання, висновки. Конспект лекцій допомагає студенту при підготовці до практичних занять, атестаційного та модульного контролю, іспиту.

На лекції повинен бути тісний контакт між викладачем і студентами. Викладач повинен одразу притягти увагу студентів до основної ідеї лекції. Не виключена можливість виникнення на лекції творчої дискусії по особливо гострим питанням, у ході якої студенти можуть одержати повну відповідь на їх запитання.

Якщо які-небудь питання, розглянуті в лекції, не повністю засвоєні, незрозумілі студент може одержати додаткову консультацію.

У ході викладання лекції викладач звертає увагу студентів на ті основні положення, які треба обов'язково записати. Таким чином, студенти оволодівають умінням правильно конспектувати лекцію.

Викладач має можливість виявити розуміння студентами прочитаної лекції шляхом видачі опитувальних листів за 5-6 хвилин до закінчення лекції, тобто проведенням бліц-контролю.

Таким чином, усі види робіт на лекції спрямовані на розвиток економічного мислення і глибокого засвоєння матеріалу з курсу „Мікроекономіка”.