Модуль № 3 Теорія ринкових структур

Мета: розрізняти типи ринкових структур, характеризувати поведінку фірми в залежності від типу ринкової структури, визначати особливості конкурентної фірми, наслідки монопольної влади, аналізувати ефективність ринку монополістичної конкуренції, з'ясовувати суть і наслідки нецінової конкуренції, пояснювати поняття „надлишкових виробничих потужностей”, розкривати ознаки, види, поведінку фірм-олігополій, оцінювати економічну ефективність олігополії та основні моделі ціноутворення, визначати оптимальний обсяг виробництва, що забезпечує фірмі максимізацію загального прибутку; обґрунтовувати особливості функціонування факторних ринків.

Методичні вказівки для підготовки до практичних занять з блоку «Поведінка фірм в умовах досконалої та недосконалої конкуренції»

Для успішної роботи на семінарських заняттях з даного блоку необхідно перш за все знати, що:

• розрізняють чотири типи ринкових структур: ринок досконалої конкуренції, ринок монополії, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополії;

• ринок досконалої конкуренції характеризується великою кількістю невеликих фірм, кожна з яких пропонує незначну кількість стандартизованої (уніфікованої) або однорідної продукції. Це означає, що дані фірми є прайс-тейкерами, ціноотримувачами, тобто не можуть контролювати або диктувати ціну, а отже, у них не має сенсу використовувати нецінові методи конкурентної боротьби. Фірми мають абсолютно еластичну криву попиту на свою продукцію. Не існує ніяких перепон для входу чи виходу фірм у галузь;

• конкурентна фірма максимізує прибуток за умови виробництва такого обсягу продукції, за якого MR = МС;

• лише на ринку досконалої конкуренції граничний доход фірми дорівнює ціні продукції, а отже правило максимізації прибутку модифікується в MR = МС = Р;

• у довгостроковому періоді всі фірми галузі в результаті конкуренції одержують лише нормальний прибуток. Причому кожна фірма вибирає такий обсяг виробництва, за якого виконується наступна рівність: MR = MC = P = min SATC = min LATC;

• монополія – ринкова структура, яка означає функціонування на ринку однієї фірми, що пропонує унікальний продукт. Дана фірма є прайс-мейкером, тобто фірмою, яка контролює ціну. Але дана фірма має також монопольну владу – можливість повністю контролювати кількість продукції, запропонованої на продаж, і встановлювати ціну, яка перевищує граничні витрати;

• монопсонія означає існування на ринку однієї фірми – покупця;

• одним з показників монопольної влади є індекс Лернера: І_L = ;

• граничний доход монополії завжди менший за ціну, а отже лінія MR знаходиться ліворуч лінії попиту;

• максимум сукупного доходу монополіста досягається за нульового значення граничного доходу і відповідає точці одиничної еластичності на кривій попиту на продукцію фірми;

• максимум прибутку фірма-монополіст отримує за умови виробництва такої кількості продукції, за якої MR = MC;

• точка, яка графічно визначає обсяг випуску монополії та ціну, які забезпечують монополісту максимум прибутку, називається точкою Курно (точка К):

Q_моноп

• монополістична конкуренція – тип ринкової структури за якого на ринку функціонує порівняно велика кількість фірм, які пропонують диференційований продукт, тобто видозмінений, близький недосконалий замінник;

• попит на продукцію монополістичного конкурента є більш еластичним, ніж для монополіста, але менш еластичний, ніж для досконалого конкурента;

• короткострокова рівновага монополістичного конкурента подібна до рівноваги чистого монополіста. Монополістичний конкурент оптимізує свою діяльність за загальним правилом MR = MC;

• у стані довгострокової рівноваги ціна монополістичного конкурента дорівнює середнім витратам і всі фірми галузі отримують лише нормальний прибуток;

• монополістичні конкуренти не виготовляють продукцію з мінімальними середніми витратами. Тому у них існують надлишкові виробничі потужності і більш висока ціна продукції, яка включає «плату за різноманітність» (площа заштрихованого прямокутника):

• провідну роль у конкурентній боротьбі монополістичних конкурентів відіграє нецінова конкуренція, засобами якої є диференціація продукції і реклама;

• олігополія – тип ринкової структури, при якій на ринку існує декілька великих фірм, які можуть пропонувати як стандартизований, так і диференційований продукт. Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Основний бар’єр входження в галузь – ефект масштабу;

• основними моделями олігополістичного ціноутворення є модель «ламаної кривої попиту» (модель Свізі), модель картелю, таємні угоди, модель «лідерства в цінах», модель ціноутворення «витрати плюс».

Завдання 1.

Діяльність конкурентної фірми характеризується наступними показниками:

TR = 18 тис.; VC = 4 тис.; FC = 8 тис.; ATC = 4.; MC = 6,1.

1. Визначте, у якому періоді розглядається діяльність даної фірми. Відповідь обґрунтуйте.

2. Оцініть положення фірми і на основі аналізу даних показників оберіть варіант поведінки фірми (припинити виробництво, скоротити обсяг випуску, збільшити обсяг випуску, залишити без змін) з метою оптимізації її діяльності.

3. За допомогою ліній TR та ТC схематично покажіть стан фірми.

Завдання 2.

Є дані про діяльність конкурентної фірми, середні змінні витрати якої досягли мінімального значення:

Р	MR	Q	TR	ТС	FC	VC	АС	АVC	MC
6					12000	16000	7

Заповніть таблицю та надайте рекомендацій фірмі щодо її подальших дій:

А) збільшити випуск продукції;

Б) зменшити випуск продукції;

В) закритися;