4. Обмін та ефективність розподілу

Р озподіл ресурсів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншій. Можна побудувати діаграму Еджворта для розподілу продуктів. Нехай одна з точок на кривій виробничих можливостей відповідає таким обсягам виробництва продуктів: QX = 400; QY = 300. Ці продукти розподіляються між споживачами А та Б у пропорції, що відповідає точці С (рис. 14.4).

Р исунок 14.4 - Аналіз розподілу за діаграмою Еджворта

Для визначення ступеня задоволення потреб споживачами А і Б проведемо через точку С відповідній криві байдужості UА₁ i UБ₁. Аналізуючи ситуацію, що склалась, можна дійти висновку про неефективність розподілу у точці С. Рухаючись по кривій байдужості UА₁, можна поліпшити становище споживача Б, не погіршуючи становища споживача А. Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів (рис. 14.5).

Оскільки у точках дотику нахили кривих однакові, то однакові також норми заміщення продуктів:

MRS^А XY = MRS^Б XY

Лінія АБ, що з’єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам байдужості цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, називається договірною лінією. Вона показує всі можливі ефективні варіанти розподілу двох благ між двома споживачами.

Р исунок 14.5 - Ефективність розподілу

Коли і ресурси, і продукція розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності не має бути можливості отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Тому умову, необхідну для досягнення оптимального, за Парето, розподілу ресурсів, можна подати у вигляді рівності:

MRS^А XY = MRS^Б XY = MRT XY .

Для економічної системи існує множина точок ефективності, для яких витримується зазначена рівність. Ці точки утворюють криву споживацьких можливостей. Вона показує, як корисність, що отримують споживачі, змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції (рис. 14.6).

Кожна точка на кривій споживацьких можливостей відповідає ефективному варіанту розподілу продукту і ресурсів. Уздовж неї неможливо поліпшити становище однієї особи без заподіяння шкоди іншій.

Методичні вказівки для підготовки і проведення практичних занять

З метою активізації процесу засвоєння навчального курсу студентам і пропонується даний навчально-методичний посібник, що містить конкретні методичні вказівки по вивченню конкретної теми курсу, методологічні прийоми розв’язання типових задач, які розвивають аналітичні здібності майбутніх спеціалістів, вміння оперативно приймати раціональні рішення на мікрорівні, опираючись на знання матеріалу курсу і відповідний математичний апарат.

В ході проведення практичних занять з курсу «Мікроекономіка» у майбутніх спеціалістів формуються наступні уміння і навички:

- визначати предмет і концептуальні основи мікроекономіки, аналізувати проблеми обмеженості ресурсів, будувати криву виробничих можливостей, розраховувати альтернативну вартість вибору, визначати ефективний варіант виробництва;

- обчислювати показники граничної та загальної корисності, будувати криві байдужості, характеризувати показники граничної норми заміщення, графічно і аналітично визначати стан споживчої рівноваги;

- аналізувати зміни у споживчому виборі під впливом ринкових цін та реальних доходів населення, будувати криву ринкового попиту та криву пропозиції, характеризувати зміни кривої попиту та кривої пропозиції під впливом нецінових факторів;

- визначати рівноважну ціну та рівноважну кількість, аналізувати причини порушення ринкової рівноваги, визначати коефіцієнти еластичності попиту та еластичності пропозиції, підраховувати розмір надлишку та дефіциту товарів, надлишку споживача та надлишку виробника;

- здійснювати розрахунок граничного і середнього продукту фактора виробництва, граничної норми технологічного заміщення, граничних факторних витрат і граничного доходу, визначати обсяг виробничих факторів, що мінімізують витрати фірми чи максимізують прибуток; розраховувати та досліджувати динаміку постійних, змінних, загальних, середніх, граничних витрат залежно від обсягу випуску продукції, аналізувати всі графіки витрат, визначати умови припинення фірмою своєї діяльності на ринку, обчислювати бухгалтерський та економічний прибуток фірми;

- аналізувати поведінку досконало конкурентної фірми, монопольної фірми, механізму монополістичної конкуренції, визначати рівновагу Курно, характеризувати олігополію, розраховувати оптимальні розміри фірми;

- аналізувати рівновагу на конкурентних ринках факторів виробництва, розраховувати заробітну плату, ціну землі та ренту, визначати дисконтовану вартість.

Курс «Мікроекономіки» на практичних заняттях поділяється на три модулі:

Номер модуля	Назва модуля	Теми, які відносяться до даного модуля
№ 1	Взаємодія попиту та пропозиції	Вступ до мікроекономіки. Предмет і метод. Корисність економічного блага. Економічний вибір. Аналіз поведінки споживача. Попит та пропозиція. Теорія еластичності.
№ 2	Раціональна поведінка виробника	Теорія граничних продуктів та мікроекономічна модель підприємства. Витрати виробництва.
№ 3	Теорія ринкових структур	Ринок досконалої конкуренції. Монопольний ринок. Ринок монополістичної конкуренції. Олігополістична структура ринку. Ринки факторів виробництва. Утворення похідного попиту. Ринок праці. Ринок капіталу.