Розвиток офтальмолопї

Лікування очей було відоме ще у Київській Русі-Україні. Вперше очні хвороби почали викладати в Україні у Харківському універ­ситеті в 1811 році. Самостійна кафедра очних хвороб при цьому університеті була заснована у 1870 році. Організатором її був Леонард Леопольдович Гіршман (1839-1921), єврей. Праці Гіршмана були присвячені лікуванню трахоми, емболії судин сітківки, вивихами кришталика, фізіології сприймання кольорів, вивченню найменшого кута зору. Л.Л. Гіршман користувався великою популярністю не лише в Україні, але й поза її межами. Впродовж свого життя він лікував біля мільйона пацієнтів, за його ініціативою в Харкові створено школу для сліпих, його ім'ям названо Український науково-дослідний інститут очних хвороб у Харкові. Учнями Л.Л. Гіршмана були окулісти П.П. Прокопенко, Д.М. Натансон, Е.П. Браунштейн, П.Н. Барабашев та ін. Самостійну кафедру офтальмології в Київському університеті засновано в 1869 р., її очолив Олександр Володимирович Іванов (1836-1880), народився у Таврії. О.В. Іванов був видатним фахівцем окулістом, прекрасним викладачем, науковцем і лікарем практиком. Він написав біля ЗО наукових праць, присвячених нормальній анатомії ока. Видатний німецький окуліст професор Л. Веккер відзначав, що "Іванов єдиний зробив для патологічної анатомії ока більше, ніж усі інші дослідники разом узяті".

Професором очних хвороб Київського університету у 1881 р. був обраний Андрій Васильович Ходін (1847-1905), народився біля м. Новочеркаська. Його праці (понад 20) були присвячені різним очним хворобам. Він був видавцем і редактором першого і єдиного в Росії тоді фахового журналу "ВЬстникъ офтальмоло-гіи"... Великою його заслугою було видання підручників: "Прак­тическая офтальмология", "Курсъ глазнихъ операцій", "Офтальмо­скопия и её примененіе въ медицине".

Кафедру очних хвороб в Одеському університеті засновано в 1903 р. У Львові кафедра офтальмології була заснована в 1898 р. Керував цією кафедрою Е. Мехек, а пізніше А. Беднарський.

Розвиток отолярингології (лор)

Ще в Україні-Русі були лічці, які лікували хвороби горлянки. Довший час хвороби вуха, носа, горла викладали в Україні на кафедрах хірургії та терапії, опрацюванням проблем оториноля-рингології займалися хірурги, терапевти, анатоми та паталоги.

Отолярингологія як окрема клінічна дисципліна у всьому світі почала оформлюватися в середині 19 ст. У 19 ст. самостійних кафедр отолярингології в Україні не було. Перша самостійна кафедра отолярингології в Петербурзькій медико-хірургічній академії була заснована в 1893 році, її очолював Микола Петрович Симановський (1854-1922). Його учнями були відомі українські отолярингологи: А.С. Деленс, О.М. Пучківський та інші.

У Київському унівирситеті хвороби вуха, горла, носа читали В.О. Караваев, В.Т. Покровський, Л.А. Моровський та ін. Ціка­вилися проблемами отолярингології М.М. Жук, М.М. Ламиковсь-кий. У Харкові знайомили з питаннями отолярингології терапевти М.М. Ломиковський та А.М. Шилтов. У Новоросійському універ­ситеті (в Одесі) лекції з отолярингології читали Сингаєвський, Калачов, Самарін, Гешелін.