2. Уявлення про інформаційне суспільство

В історії розвитку цивілізації відбулося кілька інформаційних революцій – перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни в сфері обробки інформації. Наслідком подібних перетворень було придбання людським суспільством нової якості.

Перша революція (біля трьох тисяч років до нашої ери) пов’язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного й кількісного стрибка. З’явилася можливість передачі знань від покоління до покоління.

Друга (середина XVІ ст.) викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Третя (кінець XІХ ст.) обумовлена винаходом електрики, завдяки якому з’явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати й накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Четверта ( 70-і рр. XX ст.) пов’язана з винаходом мікропроцесорної технології й появою персонального комп’ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп’ютери, комп’ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційні комунікації). Цей період характеризують три фундаментальні інновації:

• перехід від механічних і електричних засобів перетворення інформації до електронних;

• мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;

• створення програмно-керованих пристроїв і процесів (рис. 1.1, 1.2).

В історії обчислювальної техніки існує своєрідна періодизація ЕОМ за поколіннями. В її основу спочатку був покладений фізико-технологічний принцип: машину відносять до того або іншого покоління в залежності від використовуваних у ній фізичних елементів або технології їхнього виготовлення. Межі поколінь у часі розмиті, тому що одночасно випускалися машини різного рівня. Коли наводять дати, що відносяться до поколінь, то швидше за все мають на увазі період промислового виробництва; проектування велося значно раніше, а зустріти в експлуатації досить екзотичні пристрої можна і сьогодні.

За 50 років змінилося п’ять поколінь комп’ютерів. Кожне покоління комп’ютерів характеризується елементною базою й програмним забезпеченням.

Показник	Покоління ЕОМ
	Перше 1951-1954	Друге 1958-1960	Третє 1965-1966	Четверте		П’яте теперішний час
				А 1976-1979	Б 1980-1985
Елементна база процесора	Електронні лампи	Транзистори	Інтегральні схеми (ІС)	Великі інтегральні схеми (ВІС)	Надвеликі інтегральні схеми (НВІС)	НВІС Оптоелектроніка кріоелектроніка
Елементна база ОЗП	Електронно-променеві трубки	Феритові сердечники	Феритові сердечники	ВІС	НВІС	НВІС
Максимальна місткість ОЗУ, байт	102	103	104	105	107	108
Максимальна швидкодія процесора, оп/с	104	106	107	108	109 Богатопроцесорність	1012 Богатопроцесорність
Мови програмування	Машинний код	Асемблер	Процедурні мови високого рівня (МВР)	Нові процедурні (МВР)	Непроцедурні (МВР)	Нові непроцедурні (МВР)
Засоби зв’язку користувача з ЕОМ	Пульт управління і перфокарти	Перфокарти і перфострічки	Алфавітно-цифровий термінал	Монохромний графічний дисплей, клавіатури	Кольоровий графічний дисплей, клавіатура, "миша" та ін.	Пристрої голосового зв’язку з ЕОМ

1-е покоління (початок 50-х років ХХ століття). Елементна база – електронні лампи. ЕОМ характеризуються великими габаритами, великим споживанням енергії, малою швидкодією, низькою надійністю, програмуванням у кодах.

2-е покоління (з кінця 50-х років ХХ століття). Елементна база – напівпровідникові елементи. Покращилися порівняно з ЕОМ попереднього покоління всі технічні характеристики. Для програмування використовуються алгоритмічні мови.

3-е покоління (початок 60-х років ХХ століття). Елементна база – інтегральні схеми, багатошаровий друкований монтаж. Різке зниження габаритів ЕОМ, підвищення їхньої надійності, збільшення продуктивності. Доступ з віддалених терміналів.

4-е покоління (із середини 70-х років ХХ століття). Елементна база – мікропроцесори, великі інтегральні схеми. Покращилися технічні характеристики. Масовий випуск персональних комп’ютерів. Напрямки розвитку: потужні багатопроцесорні обчислювальні системи з високою продуктивністю, створення дешевих мікро-ЕОМ.

5-е покоління (із середини 80-х рр.). Почалася розробка інтелектуальних комп’ютерів. Впровадження в усі сфери комп’ютерних мереж і їхнє об’єднання, використання розподіленої обробки даних, повсюдне застосування комп’ютерних інформаційних технологій.

Остання інформаційна революція висуває на перший план нову галузь – інформаційну індустрію, пов’язану з виробництвом технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань. Найважливішими складовими інформаційної індустрії стають усі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Сучасна інформаційна технологія опирається на досягнення в області комп’ютерної техніки й засобів зв’язку. Ускладнення індустріального виробництва, соціального, економічного й політичного життя, зміна динаміки процесів у всіх сферах діяльності людини привели, з одного боку, до росту потреб у знаннях, а з іншого боку – до створення нових засобів і способів задоволення цих потреб. Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки й інформаційних технологій послужив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різної інформації і яке отримало назву інформаційного суспільства.

Японські вчені вважають, що в інформаційному суспільстві процес комп’ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробничій і соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства повинно стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту.

Інформаційне суспільство – суспільство, у якому більшість працюючих зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою й реалізацією інформації, особливо вищої її форми – знань. У реальній практиці розвитку науки й техніки передових країн наприкінці XX ст.-початку ХХІ ст. поступово здобуває зримі обриси створена теоретиками картина інформаційного суспільства. Прогнозується перетворення всього світового простору в єдине комп’ютеризоване й інформаційне співтовариство людей, які проживають у квартирах і котеджах, оснащених усілякими електронними приладами й комп’ютеризованими пристроями. У подальшому, діяльність людей буде зосереджена головним чином на обробці інформації, а матеріальне виробництво й виробництво енергії буде покладено на машини.