Тема 12:

1. Обслуговування зовнішньоторговельних угод полягає у посередництві банку щодо фінансових розрахунків між експортерами та імпортерами. Посередництво банків у розрахунках здійснюється за допомогою кореспондентських зв’язків, тобто відкриття кореспондентських рахунків між банками двох країн - експортера та імпортера. Комерційні банки надають своїм клієнтам ряд кредитів і послуг кредитного характеру на проведення операцій, пов'язаних з експортом та імпортом продукції. Банківське кредитування здійснюється у таких формах:

· акцепт векселів;

· видача гарантій;

· облік векселів;

· підтвердження акредитивів;

· кредитування по відкритому рахунку;

· видача позички в іноземній валюті під контракт і під заставу. 

2. Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які з'являються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і громадянами на території різних країн. Розрізняють два види міжнародних розрахунків: - Безпосередній (повний) розрахунок - здійснюється повна оплата товару до моменту чи в момент передачі товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. - Розрахунок у кредит (з розстроченням) - здійснюється шляхом надання експортером імпортеру кредиту у комерційній формі. 3. Банківський переказ — просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей на прохання і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) з визначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Банківський переказ - найбільш поширена форма національних та міжнародних розрахунків. Банківський переказ використовується при здійсненні розрахунків по комерційних операціях, включаючи платежі по експорту та імпорту, операціям неторгового характеру, в оплату наданих послуг. Банківські перекази здійснюються в безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використання банківських чеків або інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупроводжувальні документи (рахунки-фактури, транспортні та інші документи спрямовуються при цій формі розрахунків від експортера імпортеру напряму, минаючи банки). 4. Чек — грошовий документ встановленої форми, який містить безумовне розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної у чеку грошової суми чекоутримувачеві готівкою чи перерахування грошей на його рахунок. У міжнародному обороті чек як засіб платежу як правило використовують при остаточному розрахунку за поставлені товари (роботи, надані послуги). Чек має бути виставлено на той банк, в якому чекодавець має кошти, і відповідно до чітко вираженого або негласного погодження, в силу якого чекодавець має право розпоряджатися цими коштами шляхом виставлення чеків. Однак чинність документа як чека не порушується на підставі недотримання цих положень. Чек без зазначення отримувача розглядається як чек на пред'явника.Чекодавець відповідає за платіж. Будь-яка умова, за якою він знімає з себе цю відповідальність, розглядається як ненаписана. Чек, виставлений з оплатою зазначеній особі с прямим застереженням "наказу" або без цього застереження, може бути передано шляхом індосаменту. 5. При розрахунках за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк-емітент вчиняє ряд дій (здійснює банківську операцію з інкасування) з метою одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу (згода на оплату або гарантування оплати документів) на користь свого клієнта.Умови застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. При укладенні договору на виконання розрахунків за інкасовим дорученням сторони можуть передбачити положення, які містяться в Уніфікованих правилах по інкасо, що розроблені Міжнародною торговельною палатою (м. Париж, публікація МТП № 322)'. Таким чином, правила будуть обов'язковими для виконання сторонами, якщо інше не обумовлено імперативними нормами чинного законодавства України. 6. Акредитив — це зобов’язання банку оплатити продукцію, яке він видає за дорученням клієнта-платника своєму контрагенту-постачальнику. Акредитиви можуть бути покриті і непокриті (гарантовані); відзивні та безвідзивні; відкриті в банку платника або постачальника; з акцептом платника та без нього. Покритим називається акредитив, платежі якого попередньо бронюються на окремому рахунку. Недолік — відволікає кошти платника з обігу, але вигідний банку та постачальнику. Непокритий, або гарантований — оплата гарантується банком за рахунок кредиту. Вигідний всім учасникам. Відзивний акредитив може бути анульований або змінений за розпорядженням платника, яке він дає через свій банк, без попереднього узгодження з постачальником. Він недостатньо захищає інтереси постачальника. Безвідзивний акредитив недостатньо забезпечує платнику контроль за поставками.Акредитив з акцептом зменшує ризик порушення постачальником договірних умов, але підвищує витрати постачальника на здійснення розрахунків.Акредитив без акцепту не забезпечує належного контролю за діями постачальника.

7. Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки: - виплата іноземної валюти готівкою та платіжними документами в іноземній валюті на витрати, пов’язані з відрядженнями; - здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті; - виплата іноземної валюти готівкою, за чеками та пластиковими картками фізичним особам (резидентам та нерезидентам); - купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами та нерезидентами); - виплата авторських гонорарів і платежів за користування авторськими правами; - перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів та інших міжнародних зустрічей; - оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами (контрактами) працюють в Україні; - перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків; - платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів; 8. При виконанні операцій купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнта (від імені уповноваженого банку, але за рахунок його клієнта) уповноважений банк виступає в якості посередника між клієнтом і його контрагентом, як правило, валютною біржею (ММВБ). Комісійна винагорода, яка стягується банком з клієнта за виконання таких операцій, обкладається податком на додану вартість (відповідно до інструкції ДПС РФ від 11 жовтня 1995 року № 39 "Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість", п. 12 з). При цьому слід пам'ятати, що комісія, яка справляється біржею з банку при виконанні таких операцій, не може бути віднесена на обліку зменшення суми комісії, що стягується банком з клієнта, так як в цьому випадку сума ПДВ, належна до сплати в бюджет буде занижена. У новому Плані рахунків для розрахунків з валютними біржами при виконанні банками операцій купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів передбачені два парних рахунку 47403-47404 "Розрахунки з валютними та фондовими біржами".