
3. Форми та методи профілактичної роботи
Фахівці визначають такі основні форми соціальної профілактики:
соціальна реклама (розкриває суть, форми, наслідки торгівлі людьми, шляхи виходу з кризової ситуації. Цьому сприяють ЗМІ, розповсюдження буклетів, брошур, листівок, іншої друкованої продукції);
соціологічні дослідження (результати яких є основою для застосування конкретних заходів профілактики);
допомога в перевірці надійності потенційних роботодавців;
проведення роз'яснювальної роботи з особами, які виїжджають за кордон;
правова освіта населення (ознайомлення з чинним законодавством щодо запобігання торгівлі людьми, покарання за неї);
інформування батьків та молоді про права дітей, про навчання та працевлаштування за кордоном;
7) допомога у вирішенні життєвих труднощів осіб за місцем проживання з метою запобігання виїзду.
Основними методами запобігання торгівлі людьми є: інформування, вивчення реальних життєвих історій, розкриття перспектив, переконання, аналіз статистичних даних. З-поміж методів профілактичної роботи пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи та творчості. До таких методів належать: «мозковий штурм», тренінги, рольові та моделюючі ігри, аналіз ситуацій, робота в малих групах тощо.
4. Можливості первинної, вторинної та третинної соціальної профілактики
Профілактика торгівлі людьми може бути первинною, вторинною та третинною.
Первинна профілактика має на меті формування активного, адаптивного, високофункціонального життєвого стилю, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Завданнями цієї роботи є вдосконалення тих конструктивних стратегій поведінки, життєвих умінь та навичок, які людина вже має, але не знає, як їх застосувати в разі потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; навчання розпізнаванню таких ситуацій і поведінці в них; збільшення потенціалу особистісних ресурсів людини (розвиток внутрішнього контролю власної поведінки, формування правосвідомості, розвиток активності). Змістом первинної профілактики має бути:
1) надання інформації про явище «торгівлі людьми»;
2) роз'яснення прав;
3) демонстрація зразків застосування життєвих умінь і навичок щодо навчання, знайомства, відпочинку, працевлаштування за кордоном;
4) підтримка творчої, інтелектуальної, громадської, спортивної діяльності.
Методами первинної профілактики є: інформування, навіювання, робота в громаді.
Вторинна соціальна профілактика є переважно груповою. Її метою є зміна малоадаптивної дисфункційної ризикованої поведінки на адаптивну. Іншими словами, передбачає зміну ставлення до себе та оточення і навчання поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до залучення в торгівлю людьми. Вторинна профілактика спрямована на «групи ризику» і передбачає своєчасне виявлення осіб з «групи ризику» і надання їм соціальної підтримки та допомоги.
Основними методами роботи є: вправи, інформування, переконання, роз'яснення, драматизація, приклад, розв'язання ситуацій. Формами реалізації цих методів є тренінги, цикли занять, вулична соціальна робота, соціологічні дослідження.
Третинна соціальна профілактика торгівлі людьми спрямована на інтеграцію в суспільство осіб, які потерпіли від торгівлі людьми, з метою запобігання повторній торгівлі цими особами. Третинна соціальна профілактика є індивідуальною та передбачає виявлення причин і особливостей поведінки і свідомості особи, які призвели до виникнення проблеми, а також усунення причин через перенавчання людини, підвищення її соціального статусу, підтримку у влаштуванні в житті. Такі види роботи здійснюються водночас із соціальною реабілітацією та супроводом, але мають іншу мету.
Основними методами роботи при цьому є: робота з конкретним випадком, рефлексія ситуації та індивідуального розвитку, перенавчання, заохочення, інформування, переконання, включення в різні види діяльності та соціальне середовище.
Види профілактики торгівлі людьми.
|
Первинна профілактика |
Вторинна профілактика |
Третинна профілактика
|
Мета |
Формування активного, адаптивного, високо функціонального життєвого стилю, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості |
Зміна малоадаптивної дисфункційної ризикованої поведінки на адаптивну |
Інтеграція в суспільство осіб, які потерпіли від торгівлі людьми, з метою запобігання повторній торгівлі цими особами |
Зміст |
Надання інформації про явище «торгівлі людьми»
Роз'яснення правових норм стосовно поведінки в реальних життєвих ситуаціях, які можуть призвести до потрапляння в рабство Показ зразків застосування життєвих умінь і навичок щодо навчання, знайомства, відпочинку, працевлаштування за кордоном
Підтримка творчої, інтелектуальної, громадської спортивної діяльності |
Формування знань, життєвих умінь і навичок, необхідних для самозахисту від торгівців людьми
Формування поняття про установи та організації, які допомагають потерпілим від торгівлі людьми, про шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, правила поведінки під час перебування за кордоном, про оформлення документів тощо
Зміна ставлення особи до себе, свого місця в суспільстві, усвідомлення свого життя і свого місця в ньому |
Виявлення причин та особливостей поведінки і свідомості особи, які призвели до виникнення проблеми
Усунення цих причин через перенавчання людини, підвищення її соціального статусу, підтримку у влаштуванні в житті |
Об'єкт |
Усе населення |
Особи з «груп ризику» |
Особи, які потерпіли від торгівлі людьми |
Форма |
Робота в громаді |
Групова робота |
Індивідуальна робота |
Методи роботи |
Інформування, навіювання, робота в громаді |
Вправи, інформування, переконання, роз'яснення, драматизація, приклад, розв'язання ситуацій |
Робота з конкретним випадком, рефлексія ситуації та індивідуального розвитку, перенавчання, заохочення, інформування, переконання, включення в різні види діяльності та соціальне середовище |