Демократія в політичному житті суспільства

1. Сутність демократії, її ознаки і форми прояву

2. Сучасні концепції демократії

3. Проблеми становлення і розвитку демократії в Україні

Демократія – з грец. влада народу. Солон в 6 ст. до н.е. позбавив привілеїв аристократів, надавши широкі права афінському народу. Є згадки про демократію як народовладдя у творах Геродота, але “золотий період” афінської демократії припадає на правління Перікла.

Демократія – це така форма організації і функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства.

“Демократія – це влада народу створена з народу і для народу”

Авраам Лінкольн

Демократія має декілька значень:

1. це форма держави

2. це форма організації політичних партій, профспілок, громадських організацій та інших політичних інститутів

3. це політичний світогляд людини, суспільства чи певний суспільно-політичний курс

Форми демократії:

• пряма демократія

• представницька демократія

Пряма демократія проявляється через:

• проведення виборів на основі загального виборчого права

• через проведення обговорення законів, право вносити в державні та громадські органи пропозицій для підвищення їх діяльності

• проведення референдуму

Представницька демократія проявляється через:

• представницькі органи влади

• носіями представницької демократії є інші законодавчі органи як в центрі так і на місцях

Ознаки демократії:

• можливість громадян приймати участь в управлінні і вирішенні громадських і державних справ

Форми політичної участі громадян в суспільному житті:

• участь у виборах і виборчих кампаніях

• участь у виборчих органах держави і місцевого самоврядування

• можливість відкрито висловлювати та виражати свій протест через мітинги, маніфестації

• участь в діяльності політичних партій та громадських організацій

• звернення в державні органи через ЗМІ

• наявність у суспільстві фундаментальних прав і свобод громадян

• утвердження в державі обов’язкового розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову

• наявність політичного плюралізму – різноманітності політичних партій, організацій і об’єднань – множинність політичних потреб, інтересів, ідей та переконань і їх відповідне відбиття в управлінні суспільством, в роботі всіх його інститутів

• утвердження гласності – демократичного принципу що передбачає свободу засобів масової інформації, доступність інформації для суспільства, відсутність цензури

Основні принципи демократії:

• принцип більшості – цей принцип передбачає становище, коли рішення в суспільстві приймається більшістю, проте дії більшості не можуть ліквідувати права меншості на свою позицію

• право меншості на опозицію – будь-яка меншість (навіть 49%) повинна мати можливість для створення своєї опозиції в суспільстві, більшість не повинна використовувати свою владу з метою придушення інакодумства

• принцип компромісу і консенсусу

• принцип активної участі громадян в політичному житті суспільства

Сучасні концепції демократії:

1. традиційно-ліберальна концепція (Локк, Монтеск’є, Руссо) – на перше місце в суспільстві ставиться громадянська свобода (незалежність особистого життя від політичної влади)

2. концепція плюралістичної демократії (Дюверже, Даль, Дарендорф) – суспільство складається з різних взаємодіючих страт, для вираження інтересів яких створюється елітна група чи групи (групи тиску)

3. марксистська концепція (Маркс, Ленін) – демократія і свобода це завоювання лише пролетаріату. В класовому суспільстві демократія є виявом диктатури пролетаріату

4. оліархічна (Сартері) – демократичною вважається система, в якій є багато центрів влади

5. концепція партисипітарної демократії (Джон Вольф) – зводиться до того, що в політичному житті суспільства брати участь повинна основна маса громадян. Для цього створюються різні громадські організації, групи тиску, ініціюються ініціативи трудових колективів

6. концепція корпоративної демократії – формується з появою різних асоціацій бізнесменів, професійних і робітничих спілок та ін. груп, які захищають корпоративні інтереси