Монархія

абсолютна

конституційна

парламентська

Республіка – це форма державного правління, яка здійснюється виборним органом влади, що обирається всіма громадянами на певний термін.

Республіка

президентська

парламентська

змішана

За формою державного устрою:

• унітарна

• федеративна

• конфедеративна

Унітарна держава – це єдине державне утворення, територіальні складові якої:

• не мають ознак державності

• не мають власного громадянства

• відособленої системи законодавства

• своїх державних символів

Федерація – об’єднання відносно самостійних державних утворень. Державними утвореннями можуть бути штати, землі, провінції, республіки.

Ознаки федерації:

• територія федерації

• кожне утворення має право приймати свою конституцію

• існує громадянство складових частин федерації

Конфедерація – це союз незалежних держав, які зберігаючи свою незалежність об’єднуються для координації окремих видів діяльності. Суб’єкти конфедерації мають право вільного виходу з такого утворення – право сецесії.

Політичний режим – це сукупність засобів і методів за допомогою яких здійснюється влада:

1. демократичний політичний режим

2. авторитарний

3. тоталітарний

Риси демократичного політичного режиму:

• виборність державних органів влади

• розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову

• визнання рівності всіх громадян, захист їх прав і свобод

• вільна діяльність недержавних громадсько-політичних організацій

• наявність опозиції, економічний і політичний плюралізм

• перемога більшості при врахуванні і повазі прав меншості

Політичні партії на партійні системи

1. Сутність політичних партій, їх розвиток та функції

2. Типологія політичних партій та партійних систем

3. партійна система сучасної України

Партія – добровільне об’єднання громадян, яке оформлено організаційно, виражає інтереси певної частини суспільства і прагне до задоволення своїх інтересів шляхом завоювання влади.

Ознаки партії за італ. Лапаламбарою:

• об’єднання людей в організацію

• наявність власної ідеології

• боротьба за владу

• боротьба за електорат

Способи формування партії:

• із виборчих комітетів груп підтримки кандидатів

• з парламентських фракцій

• через організаційне оформлення масових громадсько-політичних рухів

• шляхом трансформації громадських організацій

• через легалізацію тіньових структур

Генезис політичних партій:

1. партії як аристократичні угрупування (англійські віги і торі)

2. партії як політичні клуби

3. партія як масова організація

Виникненню партій як масових організацій сприяли два фактори:

• введення і поширення загального виборчого права

• зростання політичної свідомості різних верств суспільства (усвідомлення свої соціальних інтересів)

Структура масової партії:

1. політичні лідери

2. політична партійна еліта

3. партійний актив

4. члени партії

5. партійний електорат (прихильники які голосують за цю партію)

Функції політичних партій:

1. політичні функції

• політична партія відображає інтереси певної частини народу або спільності в цілому

• кожна партія бореться за владу

• формування органів державної влади, місцевого та регіонального самоуправління

2. ідеологічні функції

• розробка партійної ідеології

• функція пропаганди формування громадської думки в світлі даної ідеології

• політичне виховання членів партії та широкого народного загалу

3. організаційні функції

• підготовка кадрів для партійної, державної та громадської роботи

• проведення виборчих кампаній та інших політичних акцій

• організація діяльності партійних фракцій у представницьких органах влади

Типологія політичних партій:

1. В залежності від структури організації:

• масові (діють на партійній основі, мають членство)

• кадрові (не мають статуту, членства, внески не платять, діяльність проводять тільки в передвиборчий час)

2. В залежності від соціальної бази:

• класові (буржуазні, робітничі)

• міжкласові (робітничо-селянська партія)

• партії класоподібних груп (жіночі, молодіжні)

3. В залежності від політичних цілей і ставлення до існуючого устрою:

• революційні

• реформістські

• консервативні

• реакційні

4. За політичною орієнтацією:

• ліві (комуністичні, соціалістичні)

• праві (консервативні, реакційні і крайньо праві)

• центристські (ліберальні)

5. За умовами функціонування (правоздатність):

• легальні

• нелегальні

• напівлегальні

6. Стосовно у часті у політичному житті:

• правлячі

• опозиційні

Партійна система – це сукупність діючих в країні політичних партій і взаємовідносини між ними.

Партійні системи поділяються за такими критеріями:

• кількісний

• критерій альтернативності

Типологія партійних систем за Дж. Сарторі:

1. однопартійна – наявність однієї правлячої партії (СРСР, Італія 30-40 рр., Північна Корея, Куба, Лівія)

2. гегемоністична – одна керуюча партія, але можуть існувати декілька їй підвладних партій – авторитарний режим (соціалістичні держави Сх. Європи 40-80 рр., Китай, В’єтнам)

3. з домінуючою партією – на протязі довгого періоду одна партія перемагає у виборах, вона формує стабільний уряд (Швеція, Японія, Індія)

4. двопартійна – дві найбільш впливові партії (США, Великобританія, Австралія, Нова Зеландія)

5. обмеженого плюралізму – впливовими є декілька політичних партій, які формують уряд і де відсутні гострі суперечності (Бельгія, Австрія, Швейцарія, Німеччина)

6. поляризованого плюралізму – багато партій, серед яких потужними є і ліві і праві, уряд формують центристські партії, гостре протистояння між лівою і правою опозиціями (Україна, Італія, Фінлядія)

7. атомізована – існувала в Україні до 1994 р. (Казахстан, Узбекистан, Парагвай, Зімбабве)