
- •Політологія як наука і наукова дисципліна.Політика як соціальне явище
- •Теорія політичних систем
- •2. Особливості державної і політичної влади
- •4. Типологія політичних систем.
- •Держава як основний елемент політичної системи
- •Монархія
- •Республіка
- •Політичні партії на партійні системи
- •Громадсько-політичні організації та рухи
- •Демократія в політичному житті суспільства
- •Типи сучасних виборчих систем
- •Теорія міжнародних відносин
Політологія як наука і наукова дисципліна.Політика як соціальне явище
Виникнення політології. Об'єкт, предмет та функції.
Основні категорії закономірності та методи політології.
Основні принципи дослідження політичного процесу.
Зміст, структура, суб'єкти та функції політики.
Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя.
Поняття “політологія” походить від двох слів: politick і logos.
Політична наука як самостійна сфера знань виникла на зламі середньовіччя і нового часу. До засновників наукової політології належать: Макіавеллі, Гоббс, Локк, Монтеск'є та ін. Як самостійна навчальна дисципліна політологія почала формуватись з 17ст. (почали викладати у Швеції і Америці). У 1880р. утворилась перша школа політики у колумбійському коледжі США. Справжній розквіт припадав на другу половину 20ст., а процес остаточного становлення політології як самостійної науки та академічної дисципліни завершився на міжнародному колоквіумі в Парижі у 1948р.
Політологія – це наука про політику, про закономірності розвитку політичних процесів, про формування політичної системи і влади, про сутність форм і методу діяльності суб'єктів політики.
Предмет політології - це конкретні прояви процесу і відношення політичної діяльності.
Об 'єкт - це сфера політики, політичного життя особи і суспільства.
Принципи політології (вони є інструментом вияву внутрішнього змісту
політичних явищ):
1. Принцип історизму
Сприяє з'ясуванню конкретного соціально історичного стану об'єкта дослідження, вивчає початкові пункти і результат, рушійні сили та умови його розвитку.
2. Принцип детермінізму
Дозволяє виявити причини і умови виникнення тих або інших соціально політичних явищ та процесів.
3. Принцип системності.
Передбачає розглядати об'єкти дослідження з двох позицій ( відносно його зовнішнього оточення і шляхом його внутрішнього розділення на складові елементи)
4. Принцип єдності.
Єдність загально людського та класового підходу. Передбачає розгляд
політичних явищ з позицій приорітету загально людських цінностей над
класовими.
Методи в політології поділяються на 3 групи:
Загально теоретичні;
Загально логічні;
Емпіричні.
Загально теоретичні методи:
Структурно функціональний - розглядає політику як цілісну систему зі складною структурою, кожен елемент якої має певне призначення і виконує певні функції спрямовані на задоволення потреб в системі.
Інституціональний - це вивчення інструментів за допомогою яких здійснюється державна влада.
Історичний - розглядає політичні явища в їх послідовно хронологічному розвитку і виявляє зв'язок минулого , теперішнього і майбутнього.
Біхевіористський - вивчає поведінку окремих осіб та груп, які здійснюють владу.
Нормативно ціннісний - оцінка політичних явищ крізь призму практичних норм та цінностей, становлення значення прийнятих політичних рішень для суспільства.
Антропологічний - виходить з обумовлення політики не соціальними чинниками а природою людини.
Культурологічний - розкривання обумовленості політичної системи сукупністю культурних чинників.
Загально логічні методи: аналіз і синтез; індукція і дедукція; абстрагування і конкретизація; поєднання історичного і логічного аналізу моделювання; прогнозування, уявний експеримент і т.д.
Емпіричні методи - це ті які здійснюються на практиці(статистики, анкетування, спостереження, аналіз документів)
Функції політики:
Описова;
Пояснювальна;
Прогностична;
Інструментальна;
Ідеологічна;
Методологічна;
Політичної соціалізації.
Політика - одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємини різних суспільних груп та індивідів щодо утримання і здійснення влади задля реалізації суспільно значущих потреб і інтересів, вироблення обов'язків для всього суспільного життя.
У політиці виявляється відмінність інтересів різних груп, які з одного боку стикаються, а з другого взаємоузгоджуються. Однак в цілому політика виражає інтегрований суспільний інтерес.
Мета політики: забезпечити панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів над іншими або узгодження цих інтересів.
Засоби політики: право,сила, мораль.
Суб'єкти політики - це особи і спільноти, а також створені ними установки і організації, які беруть активну свідому участь у політичному процесі.
Функціонування політики розмежовується за такими критеріями:
За сферами суспільного життя (політичне, економічне, соціальне, молодіжне і т.д.)
За орієнтацією ( внутрішні, зовнішні)
За масштабами (міжнародна, регіональна, локальна)
За носіями і суб'єктами (політичні партії, державні особи...)
5) За терміном дії (короткострокові, середньострокові, довгострокові)
Структура політики:
1) Політичні відносини та політична діяльність.
Відображає стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади.
2) Політична свідомість.
Виражає сутність усвідомленості суб'єктами політики, законів і тенденцій розвитку політичної діяльності.
3) Політичні інститути.
Сукупність організацій та установ, що впорядковує політичні та інші відносини у суспільстві.
Функції політики:
Функція управління - розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства.
Прогностична - це створення різних моделей майбутнього стану економічної, політичної і іншої системи.
Функція інтеграції - об'єднання різних груп суспільства навколо фундаментальних ідей і інтересів.
Мобілізаційно-організаційна - мобілізація матеріальних, трудових і духовних ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань.
Ідеологічна - розробка певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності.
Виховна - політична соціалізація.
Інноваційна - творче осмислення політичної дійсності, способи і методи її зміни.
Категорії політики
Категорії виражають зміст та ознаки політичних явищ і виступають результатом пізнання політичної сфери суспільного життя. Основна категорія - політична влада. Всі політичні явища розглядаються відносно політичної влади.
Категорії поділяються на:
Статичні. До них належать суб'єкти політики, політичні партії, політичні відносини, політичні інститути, політична культура, політична ідеологія.
Динамічні. До них належать: політичне лідерство, політичне рішення, конфлікт, режим, соціалізація.