Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політологія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
233.98 Кб
Скачать

Політологія як наука і наукова дисципліна.Політика як соціальне явище

  1. Виникнення політології. Об'єкт, предмет та функції.

  2. Основні категорії закономірності та методи політології.

  3. Основні принципи дослідження політичного процесу.

  4. Зміст, структура, суб'єкти та функції політики.

  5. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя.

Поняття “політологія” походить від двох слів: politick і logos.

Політична наука як самостійна сфера знань виникла на зламі середньовіччя і нового часу. До засновників наукової політології належать: Макіавеллі, Гоббс, Локк, Монтеск'є та ін. Як самостійна навчальна дисципліна політологія почала формуватись з 17ст. (почали викладати у Швеції і Америці). У 1880р. утворилась перша школа політики у колумбійському коледжі США. Справжній розквіт припадав на другу половину 20ст., а процес остаточного становлення політології як самостійної науки та академічної дисципліни завершився на міжнародному колоквіумі в Парижі у 1948р.

Політологія – це наука про політику, про закономірності розвитку політичних процесів, про формування політичної системи і влади, про сутність форм і методу діяльності суб'єктів політики.

Предмет політології - це конкретні прояви процесу і відношення політичної діяльності.

Об 'єкт - це сфера політики, політичного життя особи і суспільства.

Принципи політології (вони є інструментом вияву внутрішнього змісту

політичних явищ):

1. Принцип історизму

Сприяє з'ясуванню конкретного соціально історичного стану об'єкта дослідження, вивчає початкові пункти і результат, рушійні сили та умови його розвитку.

2. Принцип детермінізму

Дозволяє виявити причини і умови виникнення тих або інших соціально політичних явищ та процесів.

3. Принцип системності.

Передбачає розглядати об'єкти дослідження з двох позицій ( відносно його зовнішнього оточення і шляхом його внутрішнього розділення на складові елементи)

4. Принцип єдності.

Єдність загально людського та класового підходу. Передбачає розгляд

політичних явищ з позицій приорітету загально людських цінностей над

класовими.

Методи в політології поділяються на 3 групи:

  • Загально теоретичні;

  • Загально логічні;

  • Емпіричні.

Загально теоретичні методи:

  1. Структурно функціональний - розглядає політику як цілісну систему зі складною структурою, кожен елемент якої має певне призначення і виконує певні функції спрямовані на задоволення потреб в системі.

  2. Інституціональний - це вивчення інструментів за допомогою яких здійснюється державна влада.

  3. Історичний - розглядає політичні явища в їх послідовно хронологічному розвитку і виявляє зв'язок минулого , теперішнього і майбутнього.

  4. Біхевіористський - вивчає поведінку окремих осіб та груп, які здійснюють владу.

  5. Нормативно ціннісний - оцінка політичних явищ крізь призму практичних норм та цінностей, становлення значення прийнятих політичних рішень для суспільства.

  6. Антропологічний - виходить з обумовлення політики не соціальними чинниками а природою людини.

  7. Культурологічний - розкривання обумовленості політичної системи сукупністю культурних чинників.

Загально логічні методи: аналіз і синтез; індукція і дедукція; абстрагування і конкретизація; поєднання історичного і логічного аналізу моделювання; прогнозування, уявний експеримент і т.д.

Емпіричні методи - це ті які здійснюються на практиці(статистики, анкетування, спостереження, аналіз документів)

Функції політики:

  • Описова;

  • Пояснювальна;

  • Прогностична;

  • Інструментальна;

  • Ідеологічна;

  • Методологічна;

  • Політичної соціалізації.

Політика - одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємини різних суспільних груп та індивідів щодо утримання і здійснення влади задля реалізації суспільно значущих потреб і інтересів, вироблення обов'язків для всього суспільного життя.

У політиці виявляється відмінність інтересів різних груп, які з одного боку стикаються, а з другого взаємоузгоджуються. Однак в цілому політика виражає інтегрований суспільний інтерес.

Мета політики: забезпечити панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів над іншими або узгодження цих інтересів.

Засоби політики: право,сила, мораль.

Суб'єкти політики - це особи і спільноти, а також створені ними установки і організації, які беруть активну свідому участь у політичному процесі.

Функціонування політики розмежовується за такими критеріями:

  1. За сферами суспільного життя (політичне, економічне, соціальне, молодіжне і т.д.)

  2. За орієнтацією ( внутрішні, зовнішні)

  3. За масштабами (міжнародна, регіональна, локальна)

  4. За носіями і суб'єктами (політичні партії, державні особи...)

5) За терміном дії (короткострокові, середньострокові, довгострокові)

Структура політики:

1) Політичні відносини та політична діяльність.

Відображає стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади.

2) Політична свідомість.

Виражає сутність усвідомленості суб'єктами політики, законів і тенденцій розвитку політичної діяльності.

3) Політичні інститути.

Сукупність організацій та установ, що впорядковує політичні та інші відносини у суспільстві.

Функції політики:

  1. Функція управління - розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства.

  2. Прогностична - це створення різних моделей майбутнього стану економічної, політичної і іншої системи.

  3. Функція інтеграції - об'єднання різних груп суспільства навколо фундаментальних ідей і інтересів.

  4. Мобілізаційно-організаційна - мобілізація матеріальних, трудових і духовних ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань.

  5. Ідеологічна - розробка певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності.

  6. Виховна - політична соціалізація.

  7. Інноваційна - творче осмислення політичної дійсності, способи і методи її зміни.

Категорії політики

Категорії виражають зміст та ознаки політичних явищ і виступають результатом пізнання політичної сфери суспільного життя. Основна категорія - політична влада. Всі політичні явища розглядаються відносно політичної влади.

Категорії поділяються на:

  1. Статичні. До них належать суб'єкти політики, політичні партії, політичні відносини, політичні інститути, політична культура, політична ідеологія.

  2. Динамічні. До них належать: політичне лідерство, політичне рішення, конфлікт, режим, соціалізація.