- •4.1. Пенінська зона (Мажула с.)………………………………..……..22
- •4.2. Монастирецький покрив (Перелигін с.)…………………………23
- •1. Фізико-географічний нарис
- •2. Історія геологічного вивчення
- •3. Стратиграфія
- •3.1. Пенінська зона
- •3.1.1 Юрська система ( j )
- •3.1.2. Свалявська світа (j3tt - k1nk )
- •3.1.3. Тисельська світа(k1ap- k2sn)
- •3.1.4. Пухівська світа(k2tr-m)
- •3.1.5. Ярмутська світа(k2m)
- •3.1.6. Вульхівчицька світа(p2i-b)
- •3.1.7. Моласові відклади (n1)
- •3.2. Монастирецький покрив
- •3.2.1 Сушманецька світа (p2i-b)
- •3.2.2 Драгівськка світа ( p1-2b-p)
- •3.3. Вежанський покрив
- •3.3.1. Соймульська світа (k1-2 br-sn)
- •3.3.2. Пухівська світа (k2tr-m)
- •3.3.3. Ярмутська світа (k2 m)
- •3.3.4. Метовська світа( р1-2)
- •3.3.5. Дусинська світа(р3)
- •3.4. Четверинні відклади
- •4. Тектоніка
- •4.1. Пенінська зона
- •4.2. Монастирецький покрив
- •4.3. Вежанський покрив
- •5. Геоморфологія
- •6. Історія геологічного розвитку
- •7. Еколого-геологічна ситуація
- •8. Корисні копалини
- •Висновок
3.1.7. Моласові відклади (n1)
Декілька корінних відслонень спостерігали вздовж р. Велика Уголька. Відклади представлені чергуванням пісковиків, аргілітів і алевролітів. Пісковики масивні, потужність прошарків до 30 см, потужність прошарків аргілітів до 15 см. У аргілітах знайдено відбитки флори, а саме листя дерев. Вік неогеновий, потужність десятки метрів.
Фото 3.4 Відклади неогенової моласи.
3.2. Монастирецький покрив
Монастирецький покрив у стратиграфічному розумінні включає в себе дві світи Драгівську і Сушманецьку.
3.2.1 Сушманецька світа (p2i-b)
Вік сушманецької світи –– еоцен – палеоцен. Вихід на денну поверхню ми спостерігали у басейні річки Велика Уголька та Погарський Рункул. Пластоподібна форма виходу. Переважно вся товща світи зім’ята в складки , які конформні до загальної структури . Сушманецька світа складена тонко ритмічним флішем чергування сірих і блакитно-сірих алевролітів , пісковиків і зеленкувато-сірих вапнистих аргілітів , також зустрічали червоні аргіліти. Загальна потужність світи становить до 1000 метрів. Також у долині р. Велика Уголька у лівому борті спостерігали відклади сушманецьої світи, у яких можна було чітко виділити два елемента Боума: В (10 см.) і С (3 см). Доцільно зауважити і про наявність аргілітів зеленого і буруватого кольору. Прошарок червоних аргілітів сягає 5-7 см.., зелених до 18-20 см.. Зустрічали тут і відклади низькогустинних пелагічних потоків, які відображались у наявності пачки аргіліту різного кольору і потужності .
Фото 3.5. Різноколірні аргіліти сушманецької світи.
3.2.2 Драгівськка світа ( p1-2b-p)
Драгівська світа – вік еоцен . Вихід на денну поверхню ми спостерігали у басейні річки Велика Уголька.
Вона складена пісковиками, аргілітами і алевролітами. Пісковики сірі, масивні, потужність сягає до 1 м. Аргіліт і алевроліт утворює менші прошарки, до 50 см. Цикл Боума представлений всіма елементами, А-10 см, B-40 см, C-40 см, DE-5 см. Спостерігали зміну потужності пласту пісковика, це пов’язано з ерудуванням потоку в дно басейну. Ще у пісковиках видно відбитки більших уламків які є, можливо, захопленими із дна осадження каламутних потоків. Притаманна великий вміст дрібнозернистого мусковіту. Потужність світи близько 1000 м.
Фото 3.6. Відбитки уламків як, можливо захоплені з дна осадження каламутних потоків.
3.3. Вежанський покрив
Вежанський покрив, або Мармароська зона скель у стратиграфічному аспекті складається з таких світ: Соймульської, Пухівської, Ярмутської, Метовської і Дусинської.
3.3.1. Соймульська світа (k1-2 br-sn)
Соймульська світа є найдавнішою, її вік барем-сеноман. Світа
розвинута у межах Мармароського масиву, вихід на денну поверхню простежується від Мармароського масива до басейна р. Боржава.
На території практики ми мали можливість вивчати відклади соймульської світи у потічках Камінний, Гребенський, Вежанський і долині річки Велика Уголька. Форма виходу світи –– пластоподібна. Ця світа є олістостромовою, матриксом якої служить глинисті, піщаноно-глинисті породи, відклади грязекам`яних потоків, середньо і грубоуламковими конгломератами барем – сеноманського віку. Олістоліти переважно представлені юрськими вапняками, різного розміру від перших десятків сантиметрів до 30 метрів. Олістоліти ціє олістостроми зустрічаються двох типів: океанічні і континентальні.
Континентальні відклади представлені:
- докембрійськими гнейсами і сланцями;
- пермськими червоними пісковиками;
- кварцовими конгломератами нижнього тріасу
- доломітами нижнього тріасу;
- юрськими вапняками;
- ургонськими вапняками крейдового віку.
Фото 3.7. Матрикс олістостроми, який складений відкладами грязекам`яних потоків та олістоліт представлений юрським вапняком. Р. Велика Уголька
Відклади океанічної кори представлені такими брилами:
- передотитами;
- габро-амфіболітами;
- габро;
- ультрабазити;
- пілоу-лави;
-
масивні базальти.
Фото 3.8. Фрагменти пілоу-лав, р. Велика Уголька
Також у цій світі знайдено екзотичні уламки граніту світло-сірого кольору, можливо, вони пермського віку. Потужність соймульської світи сягає більше 1000 метрів. У верхній частині розрізу світи можна спостерігати аргіліти і пісковики. Вік встановлений за амонітами роду Hypholites fulcatus, іноцерами Inoceramus concericus, морськими їжаками та гастроподами. Соймульська світа згідно перекривається пухівською світою.
