Питання 4. Методика оцінювання стійкості роботи ог до дії різних уражаючих факторів

Під час досліджень необхідно керуватися такими положеннями:

а) стійкість елементів об'єкта до дії кожного уражаючого фактора оцінюють окремо;

б) всі елементи об'єкта підлягають дії уражаючих факторів одночасно і однаковою мірою;

в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГ.

Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:

1. мінімальної відстані від об'єкта до передбаченого центру виникнення небезпеки;

2) максимального значення очікуваних величин основних показників кожного уражаючого фактора:

∆Р_фmах^_ надлишковий тиск; ∆І_mах - світловий імпульс; Д_mах - доза радіації; Р_1mах - рівень радіоактивного забруднення на 1 год. після аварії; К_ЕMImах^— електромагнітний імпульс

К_ЕMI=20lg (3)

де Vg- гранично допустима напруга; Ve - наведена напруга;

3. lim – межі стійкості кожного елемента і об'єкта загалом до кожного уражаючого фактора порівняно з очікуваною величиною.

Якщо значення межі стійкості більше за очікувану величину - об'єкт стійкий до впливу цього фактора і навпаки:

∆P_Фlim ≥ ∆P_Фmax; I_lim ≥I_max; Д_lim ≥Д_max; P_1lim≥ P_1max; K_EMIlim ≥K_EMImax (4)

4. зробити висновок про стійкість об'єкта до кожного уражаючого чинника, тобто чи може об'єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи із підвищення стійкості.

Питання 5. Основні напрямки і заходи підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об’єкта в надзвичайних ситуаціях.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів НС (стихійних лих, виробничих аварій, сучасної зброї) розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта, де передбачаються основні напрямки і заходи підвищен­ня стійкості роботи с.г. об'єкта у надзви­чайних умовах мирного і воєнного часу. До них відносяться:

1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Досягається проведенням таких заходив:

- ство­рення у господарстві надійної системи оповіщення про загрозу на­паду противника, радіоактивне і хімічне забруднення, біологічне за­раження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії;

- організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хіміч­ним і біологічним зараженням сільськогосподарських угідь, об'єктів сільгоспвиробництва, продуктів харчування, урожаю, кормів і води;

- створення фонду захисних споруд ЦЗ, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню;

- завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу;

- підготовка до евакуації населення господарства, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення;

- завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого на­селення на територію населених пунктів господарства;

- навчання населення способам захисту, надання першої допомо­ги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Забезпечення стійкості роботи галузі рослинництва. Досягається проведенням таких заходив:

- планування і про­ведення заходів захисту сільськогосподарських рослин, урожаю в різних надзвичайних ситуаціях;

- встановлення надійної взаємодії зі станцією захисту рослин, ра­діологічною і агрохімічною лабораторією для організації спостере­ження за зараженістю посівів сільськогосподарських культур та ґрунтів;

- впровадження у виробництво високоврожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

- підготовка техніки і хімічних засобів захисту сільськогосподар­ських культур від біологічних засобів ураження;

- розробка заходів збирання урожаю в умовах обмеженості забез­печення людьми, технікою, паливом і мастилами, порушення міжга­лузевих зв'язків;

- організація зберігання і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівельними й переробними підприємствами;

- розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, підготовка до зміни сівозмін.

3. Забезпечення стійкості роботи тваринництва. Досягається проведенням таких заходив:

- підготовка до проведення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на

зниження втрат тва­рин від сучасних засобів ураження;

- завчасна підготовка приміщень для утримання тварин;

- створення запасів кормів і організація забезпечення водою;

- створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я худоби;

- розробка заходів евакуації тварин із зон катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготов­ка місць для евакуації тварин;

- планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм;

- організація забезпечення основних виробничих процесів у тва­ринництві електроенергією від автономних джерел електропостачан­ня, у разі відключення від центральної енергомережі;

- підготовка до постійної готовності спеціальної техніки для об­робки тварин, а також пристосування для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві;

- організація ветеринарної обробки (на майданчику ветеринарної обробки тварин рис.2), утилізації і забою уражених тварин, тимчасового зберігання м'ясопродукції при порушенні госпо­дарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами;

- розробка найпростіших технологій переробки і зберігання про­дукції тваринництва в разі неможливості відправки переробним підприємствам і реалізації;

- створення формувань по захисту тварин (команда захисту тварин рис.1) та підтримання їх в постійної готовності;

- організація забезпечення працюючих у тваринництві колектив­ними та індивідуальними засобами захисту.

4. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного ком­плексу і водопостачання. Досягається проведенням таких заходив:

- створення резерву енергетичних потуж­ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії;

- підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні;

- створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних мате­ріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання;

- завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних спо­руд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивни­ми речовинами зараження хімічними і біологічними засобами;

- підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.

5. Забезпечення стійкості роботи автотранспортної та іншої сільськогос­подарської техніки, технологічного обладнання і механізмів. Досягається проведенням таких заходив:

- організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механізаторів про загрозу надзвичайної ситуації;

- підготовка автотранспортної, сільськогосподарської техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування;

- пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих;

- розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, сільськогосподарської техніки для виконання завдань ЦЗ;

- розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору по­тужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію елект­рогенераторів, доїльних установок і технологічного обладнання, на­сосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів;

- підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

6. Забезпечення стійкого постачання об'єкта. Досягається проведенням таких заходив:

- забез­печення об'єктів виробництва продукції тваринництва, рослинництва необ­хідною електроенергією, паливом, мастилами, засоби захисту рослин, міндобривами, профілактичними й лікувальними препарати ветеринарної медицини, запасними частинами, сировиною та іншими матеріально-технічними засобами. За­безпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

- проведення заходів, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і джерел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування галузей сільського господарства в надзвичайних умовах.

7. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Досягається проведенням таких заходив:

- оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господар­ства, населеного пункту;

- визначення обсягу невідкладних ремонт­них робіт, потреби в будівельних матеріалах;

- розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонт­них та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території господарства;

- створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті;

- при будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ;

- розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість виникнення масових пожеж.

8. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Досягається проведенням таких заходив:

- організація захищеного пункту управління, оснащення його засоба­ми зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання;

- розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення стійкої роботи об'єкта в надзвичайних умовах;

- підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані;

- планування збору даних про обстановку, передачу команд і роз­поряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів;

- органі­зація використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими населеними пунктами, бригадами, фермами, польовими станами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супрово­джують сільськогосподарсь- ких тварин під час евакуації;

- забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку;

- для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підго­товку населення, спеціалістів, проводити штабні, об'єктові тренуван­ня і командні навчання.

Література:

1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010. - К.: Держспоживстандарт України.

2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. -7: 2010 - К.: Мінрегіонбуд України, 2010 - 26 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про єдину державну систему цивільного захисту» від 11.01.2014 р. № 11.

4. Постанова КМУ «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» від 29 березня 2001 року № 308.

5. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра / За ред. В.Є. Гончарука./ Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 208 с.

6. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

7.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 1. Техногенна та природна небезпека // За заг. ред. В.В. Могильниченка – К, КІМ, 2007.

8.Осипенко С.І., Іванов А.В. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: Навч. посібник. - К., 2007.