
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Питання 1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз
- •Питання 2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи
- •Питання 3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог в умовах нс
- •Питання 4. Методика оцінювання стійкості роботи ог до дії різних уражаючих факторів
- •Питання 5. Основні напрямки і заходи підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об’єкта в надзвичайних ситуаціях.
Питання 4. Методика оцінювання стійкості роботи ог до дії різних уражаючих факторів
Під час досліджень необхідно керуватися такими положеннями:
а) стійкість елементів об'єкта до дії кожного уражаючого фактора оцінюють окремо;
б) всі елементи об'єкта підлягають дії уражаючих факторів одночасно і однаковою мірою;
в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.
Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГ.
Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:
мінімальної відстані від об'єкта до передбаченого центру виникнення небезпеки;
2) максимального значення очікуваних величин основних показників кожного уражаючого фактора:
∆Рфmах_ надлишковий тиск; ∆Іmах - світловий імпульс; Дmах - доза радіації; Р1mах - рівень радіоактивного забруднення на 1 год. після аварії; КЕMImах— електромагнітний імпульс
КЕMI=20lg
(3)
де Vg- гранично допустима напруга; Ve - наведена напруга;
lim – межі стійкості кожного елемента і об'єкта загалом до кожного уражаючого фактора порівняно з очікуваною величиною.
Якщо значення межі стійкості більше за очікувану величину - об'єкт стійкий до впливу цього фактора і навпаки:
∆PФlim ≥ ∆PФmax; Ilim ≥Imax; Дlim ≥Дmax; P1lim≥ P1max; KEMIlim ≥KEMImax (4)
зробити висновок про стійкість об'єкта до кожного уражаючого чинника, тобто чи може об'єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи із підвищення стійкості.
Питання 5. Основні напрямки і заходи підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об’єкта в надзвичайних ситуаціях.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів НС (стихійних лих, виробничих аварій, сучасної зброї) розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта, де передбачаються основні напрямки і заходи підвищення стійкості роботи с.г. об'єкта у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу. До них відносяться:
1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Досягається проведенням таких заходив:
- створення у господарстві надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне і хімічне забруднення, біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії;
- організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням сільськогосподарських угідь, об'єктів сільгоспвиробництва, продуктів харчування, урожаю, кормів і води;
- створення фонду захисних споруд ЦЗ, запасів засобів індивідуального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню;
- завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу;
- підготовка до евакуації населення господарства, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення;
- завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів господарства;
- навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій.
2. Забезпечення стійкості роботи галузі рослинництва. Досягається проведенням таких заходив:
- планування і проведення заходів захисту сільськогосподарських рослин, урожаю в різних надзвичайних ситуаціях;
- встановлення надійної взаємодії зі станцією захисту рослин, радіологічною і агрохімічною лабораторією для організації спостереження за зараженістю посівів сільськогосподарських культур та ґрунтів;
- впровадження у виробництво високоврожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;
- підготовка техніки і хімічних засобів захисту сільськогосподарських культур від біологічних засобів ураження;
- розробка заходів збирання урожаю в умовах обмеженості забезпечення людьми, технікою, паливом і мастилами, порушення міжгалузевих зв'язків;
- організація зберігання і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівельними й переробними підприємствами;
- розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, підготовка до зміни сівозмін.
3. Забезпечення стійкості роботи тваринництва. Досягається проведенням таких заходив:
- підготовка до проведення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на
зниження втрат тварин від сучасних засобів ураження;
- завчасна підготовка приміщень для утримання тварин;
- створення запасів кормів і організація забезпечення водою;
- створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я худоби;
- розробка заходів евакуації тварин із зон катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготовка місць для евакуації тварин;
- планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм;
- організація забезпечення основних виробничих процесів у тваринництві електроенергією від автономних джерел електропостачання, у разі відключення від центральної енергомережі;
- підготовка до постійної готовності спеціальної техніки для обробки тварин, а також пристосування для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві;
- організація ветеринарної обробки (на майданчику ветеринарної обробки тварин рис.2), утилізації і забою уражених тварин, тимчасового зберігання м'ясопродукції при порушенні господарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами;
- розробка найпростіших технологій переробки і зберігання продукції тваринництва в разі неможливості відправки переробним підприємствам і реалізації;
- створення формувань по захисту тварин (команда захисту тварин рис.1) та підтримання їх в постійної готовності;
- організація забезпечення працюючих у тваринництві колективними та індивідуальними засобами захисту.
4. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу і водопостачання. Досягається проведенням таких заходив:
- створення резерву енергетичних потужностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії;
- підготовка автономних електростанцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпечення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні;
- створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних матеріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання;
- завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних споруд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивними речовинами зараження хімічними і біологічними засобами;
- підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.
5. Забезпечення стійкості роботи автотранспортної та іншої сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання і механізмів. Досягається проведенням таких заходив:
- організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механізаторів про загрозу надзвичайної ситуації;
- підготовка автотранспортної, сільськогосподарської техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування;
- пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих;
- розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, сільськогосподарської техніки для виконання завдань ЦЗ;
- розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору потужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію електрогенераторів, доїльних установок і технологічного обладнання, насосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів;
- підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.
6. Забезпечення стійкого постачання об'єкта. Досягається проведенням таких заходив:
- забезпечення об'єктів виробництва продукції тваринництва, рослинництва необхідною електроенергією, паливом, мастилами, засоби захисту рослин, міндобривами, профілактичними й лікувальними препарати ветеринарної медицини, запасними частинами, сировиною та іншими матеріально-технічними засобами. Забезпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.
- проведення заходів, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і джерел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування галузей сільського господарства в надзвичайних умовах.
7. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Досягається проведенням таких заходив:
- оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного пункту;
- визначення обсягу невідкладних ремонтних робіт, потреби в будівельних матеріалах;
- розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонтних та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території господарства;
- створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті;
- при будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ;
- розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість виникнення масових пожеж.
8. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Досягається проведенням таких заходив:
- організація захищеного пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання;
- розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення стійкої роботи об'єкта в надзвичайних умовах;
- підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані;
- планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів;
- організація використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими населеними пунктами, бригадами, фермами, польовими станами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супроводжують сільськогосподарсь- ких тварин під час евакуації;
- забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку;
- для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підготовку населення, спеціалістів, проводити штабні, об'єктові тренування і командні навчання.
Література:
Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010. - К.: Держспоживстандарт України.
Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. -7: 2010 - К.: Мінрегіонбуд України, 2010 - 26 с.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про єдину державну систему цивільного захисту» від 11.01.2014 р. № 11.
4. Постанова КМУ «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» від 29 березня 2001 року № 308.
5. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра / За ред. В.Є. Гончарука./ Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 208 с.
6. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.
7.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 1. Техногенна та природна небезпека // За заг. ред. В.В. Могильниченка – К, КІМ, 2007.
8.Осипенко С.І., Іванов А.В. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: Навч. посібник. - К., 2007.