Міністерство освіти та науки України

Полтавський державний педагогiчний університет

Iменi в.Г.Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра музики

Теорія і практика музичного виховання за кордоном

Дипломна робота з методики музичного

виховання студентки стаціонарного відділення, групи ПК-54

ЛЕТУЧОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ

Науковий керiвник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музики

ЛОБАЧ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРIВНА

Полтава – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП 3 – 6 с.

Розділ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1. Сутність процесу музичного виховання

та його компоненти 7 – 11 с.

1.2. Антична система музичного виховання 11 – 16 с.

1.3. Музичне виховання за доби Середньовіччя 16 – 22 с.

1.4. Музично-педагогічні ідеї XV – XІХ ст. 22 – 38 с.

Висновки до першого розділу 39 – 41 с.

Розділ ІІ. РОЗВИТОК ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ У XX СТОЛІТТІ

2.1. Тенденції музичного виховання у країнах Європи

у першій половині ХХ ст. 42 – 50 с.

2.2. Особливості європейського музичного виховання

у період з 1945 по 1990 роки 50 – 62 с.

2.3. Вплив європейських освітніх реформ 90-х років ХХ століття

на зміст і організацію музичного виховання школярів 63 – 74 с.

Висновки до другого розділу 75 – 76 с.

ВИСНОВКИ 77 – 79 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 80 – 83 с.

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах входження України в європейський освітній простір пріоритетного значення набуває динамізм, гнучкість, постійне оновлення й удосконалення якості і змісту навчання, навчальних планів, програм і підручників, номенклатури предметів, інноваційних педагогічних технологій, тобто активно запроваджується широкомасштабна довгострокова стратегіялш системної модернізації всієї освітньої сфери.

Одним із найважливіших завдань сучасної освіти в Європі стає формування творчої, ініціативної особистості, що мислить і діє в глобальних масштабах. В останні десятиліття в результаті дослідження питань творчості на освітянському обрії з'являється нова проблематика. Турбо­та щодо відбору і структуризації змісту навчальних предметів як сукупності знань і постійне удосконалення методик їх передачі учням поступово замінюються на формування особистості, її життєвої позиції, чутливості, уяви. Особливо гостро сьогодні вимальовуються "прогалини" освіти в таких сферах, як спосіб бачення світу, стосунки між людьми, самопізнання особистості. Мова вже йде не стільки про кіль­кість і навіть якість інформації, що передається учням, скільки про ха­рактер бачення світу – багатогранного і взаємозалежного, про механізми його розвитку. Освітяни замислюються над тим, як розвивати в учнів не лише логічне, дискусійне мислення, але й здатність "читати" позавербальні послання (картини, музичні твори тощо).

Проголошена ООН і ЮНЕСКО в 1988 р. Світова програма розвитку культури свідчить про широке усвідомлення ролі мистецтва, яке становить одночасно і чинник зміцнення самосвідомості націй і знаряддя більш повного пізнання ними одна одної та взаєморозуміння, а також пропонує діяти на користь культури, що розуміється не як результат розвитку, а скоріше як його рушійна сила й охорона вічних цінностей.

Сучасний освітній процес у школах Європи характеризується переорієнтацією на особистість учня, формування в нього суспільно значущих цінностей, створення сприятливих умов для самовизначен­ня та самореалізацїї своїх потенціальних можливостей у різних видах діяльності, удоскона­лення засобів і методів навчально-виховного процесу. Важливе місце в системі шкільної освіти в більшості країн Європи належить есте­тичному вихованню, провідним засобом якого є музика.

Однією з актуальних тенденцій розробки наукових і практичних проблем естетичного виховання є вивчення зарубіжного досвіду в цій галузі з метою впровадження прогресивних надбань у вітчиз­няну практику виховання. Успіху вітчизняної освітньої реформи в галузі мистецтва сприятиме вивчення зарубіжних систем музичного виховання школярів, пошуки новітніх зразків і досягнень з одночасним урахуванням національних особливостей і наукових здобутків у цій царині.

В останні роки фахівцями з філософії освіти (С. Клепко) та порівняльної педагогіки (В. Андреєв, Б. Вульфсон, О. Грисюк, М. Лещенко, З. Малькова, Н. Ничкало, Л. Пуховська та ін.) активно вивчають досвід організації освіти в різних країнах Європи та США, зокрема роль і зміст мистецьких дисциплін у шкільній освіті (О. Апраксіна, А. Вільчковська, І. Гадалова, Л. Дмитрієва, О. Лобач, Л. Масол).

Цікаві філософсько-естетичні (І. Джидарьян, Д. Золтаї, О. Лосєв, Л. Левчук, М. Овсянніков, В. Панченко, Ф. Ходушин, В. Шестаков) та історико-педагогічні розвідки з проблем становлення теорії естетичного виховання, в тому числі й музичного (Б. Год, Л. Зац, В. Кущ, О. Ростовський, В. Фролкін

Проблеми музичного виховання в окремих європейських країнах висвітлюються в роботах Л. Баренбойма (Австрія, Угорщина), Є. Герцман і І. Погоніна (епоха Античності), О. Лентьєва (система К. Орфа), Л. Волинець (Данія), О. Коновалова і В. Полтавець (Франція), Г. Ніколаї (Польща), В. Озеров (Німеччина).

Безумовно, джерелом осмислення визнаних у світовій практиці систем музичного виховання стала педагогічна спадщина відомих педагогів-музикантів Е. Жака-Далькроза, Д. Кабалевського, З. Кодая, К. Орфа.

Як бачимо, накопичено багатий музично-педагогічний матеріал з теорії і практики музичного виховання в країнах Європи з найдавніших часів до сьогодення, але він потребує узагальнення, систематизації та переосмислення відповідно до умов модернізації сучасної світової та вітчизняної освіти, що й зумовило вибір теми дипломного дослідження «ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗА КОРДОНОМ». У процесі роботи над дипломом предмет дослідження необхідно було конкретизувати, тому ми зупинилися лише на теорії та практиці музичного виховання у країнах Європи, але простежили історію його становлення з метою визначення витоків концептуальних музично-педагогічних ідей.

Мета дослідження – узагальнити теорію і практику музичного виховання у середніх навчальних закладах країн Європи, що дасть змогу визначити зарубіжний музично-виховний досвід, доцільний для впровадження у практику роботи вітчизняних шкіл І – ІІІ ступенів.

Для досягнення поставленої мети нам необхідно вирішити такі завдання:

1. Визначити зміст поняття «музичне виховання» на сучасному етапі розвитку системи європейської освіти.

2. Здійснити історіографічний аналіз процесу музичного виховання у країнах Європи.

3. Узагальнити сучасні європейські тенденції розвитку музичного виховання.

4. Запропонувати форми та методи музичного виховання учнів європейських шкіл для впровадження у вітчизняну практику музичного виховання особистості.

Об’єкт дослідження – система музичного виховання особистості у країнах Європи.

Предметом дослідження є теорія і практика європейського музичного виховання учнів середніх навчальних закладів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження застосовувалися такі методи:

• загальнонаукові – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукового матеріалу з проблеми дослідження, застосовані з метою визначення місця й ролі музичного виховання в загальній системі освіти в середніх навчальних закладах європейських країн;

• історико-педагогічні – історико-ретроспективний, періодизація, відбір фактів, які дали можливість визначити тенденції розвитку теорії та практики музичного виховання в Європі, форми й методи музичного виховання, прийнятні для вітчизняної музично-педагогічної практики.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальні положення наукового пізнання з її вимогами об’єктивності та доказовості; положення про значення досвіду минулого в розвитку сучасної теорії та практики; концептуальні ідеї модернізації та реформування освіти в умовах європейської інтеграції; принципи історизму, системності, науковості, зв’язку теорії з практикою, культуровідповідності.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на Міжнародній студентській науково-практичній конференції психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (2008), а також на засіданнях кафедри музики (протокол № 6 від 27.02.2008 р., протокол № 8 від 15.05.2008 р.);

Публікації. За результатами дослідження опублікована стаття «Музичне виховання в Японії» у збірнику наукових праць студентів і магістрантів психолого-педагогічного факультету ПДПУ “Наукові здобутки студентів і магістрантів – школі ХХІ століття” (випуск 8, 2008).

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (53 назви). Повний обсяг роботи становить 83 сторінки, де міститься 1 таблиця.