4. Проблематика лінгвостилістики
Стилістика як наука має свою проблематику. До головних проблем лінгвостилістики можна віднести:
• визначення мовного стилю як основного поняття лінгвостилістики;
• закономірності функціонування мови у різних сферах її суспільного життя та ситуаціях мовного спілкування;
• принципи і критерії класифікації та жанрової диференціації стилів;
• описові стилі мови;
• експресивні стилі мовлення;
• функціональні стилі та підстилі;
• співвідношення функціональних стилів і усної та писемної форм мови;
• мовленнєва системність як формуюча ознака функціонального стилю;
• мовні засоби вираження у функціональному стилі почуттєвих, вольових та інтелектуальних сфер особистості;
• проблема об’єктивного і суб’єктивного (індивідуального) в стилі;
• взаємодія стилів, підстилів і їх цілісність;
• співвідношення стилю (стилів) художньої літератури з іншими функціональними стилями;
• поняття стилістичних значень і конотацій та стилістичні норми;
• історичний характер стилістичних норм;
• стильова і стилістична інтерпретація текстів;
• стильове текстотворення;
• співвідношення інтралінгвістичного й екстралінгвістичного у стилістиці;
• співвідношення національного та інтернаціонального у стилістиці національної мови;
• стилістика як репрезентація сучасного етапу історії української літературної мови.
Стилістика сучасної української мови крім проблем, властивих кожній національній мові, має суто свої, соціолінгвістичні, спричинені трагічною історією українського народу і тяжкими століттями бездержавності. Тому сьогодні до важливих стилістичних проблем української літературної мови можна віднести:
• утвердження державотворчих і суспільних функцій української мови та розширення сфери її використання;
• повноцінний розвиток усіх стилів і жанрів;
• формування і вирівнювання профільних терміносистем;
• усталення мовних засобів офіційно-ділового і наукового стилів;
• унормування і збагачення художньої мови та фольклору живої розмовної мови українців.