5. Визначення посівних якостей лісового насіння.
Посівна якість лісового насіння (ДСТУ – 2980 - 95) – сукупність властивостей насіння, що характеризують ступінь їх придатності для висівання.
В практиці насінництва розрізняють такі основні посівні показники:
схожість, енергія проростання, життєздатність, доброякісність, вологість, чистота, маса 1000 шт., повнозернистість, зараженість і пошкодженість насіння шкідниками і хворобами.
За морфологічними ознаками якість насіння визначають по кольору, блиску, важкості, розмірах, чистоті насіннєвої оболонки, наявності отворів, пошкоджень, сміття. Але ці ознаки не задовольняють точність визначення таких показників як схожість, доброякісність, життєздатність. Тому є потреба визначати показники якості в лабораторних умовах, для чого і створюють лісонасіннєві інспекції.
Основними завданнями лісонасіннєвих інспекцій є: дослідження посівних якостей насіння всіх підприємств, які ведуть заготівлю насіння посівного призначення; організація і здійснення контролю за правильністю ведення лісового насінництва і лісонасіннєвого господарства і допомога в організації постійної лісонасіннєвої бази; контроль за дотриманням держстандартів на насіння дерев і кущів, постанов і розпоряджень, положень, правил, настановлень і інших документів в цій сфері; розробка і здійснення методів аналізу насіння і нормування їх посівних якостей; розробка держстандартів на методи і норми посівних якостей дерев і чагарників та інші. Для вирішення цих завдань ЛНІ (лісонасіневі інспекції) обладнані апаратами для пророщування насіння, термостатам, холодильниками, сушильними шафами, автоклавами, мікроскопами, вагами, бактерицидними лампами і інш. (ЛНІ всього в Україні сім).
На лісонасіннєву продукцію, визначення її якості існує багато держстандартів. Це ГОСТ 14161-86, ТУ 56-226-83, ГОСТ 13854-78 та...
1. Чистота насіння – вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи.
2. Вага 1000 шт. насінин шляхом зважування.
3. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки.
4. Доброякісність – це кількість повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражена в відсотках.
5. Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж при визначені схожості.
6. Життєздатність – це кількість живого насіння, виражена у відсотках до загального числа насіння.
7. Вологість – це кількість вологи в насінні, виражена у відсотках до загальної ваги.
Для кожної деревної породи є конкретна вага середнього взірця (наприклад: сосна – 50гр., дуб – 2,5 кг. і т. д.).
Посівні якості насіння встановлюють на основі аналізу одного, відібраного від партії середнього взірця. Середні взірці відбирають не пізніше 10 днів після формування партії насіння, а ільмових не пізніше 3-ох днів.
Спочатку відбирають вихідний взірець (руками, щупами, совками).
Вага вихідного взірця повинна бути не менша десятикратної ваги середнього взірця. Якщо партія насіння дуже мала (1/25 max ваги партії) то вихідний взірець може бути меншим.
Шляхом хрестоподібного поділу відбирають вагу середнього взірця. Насіння середнього взірця беруть в чистий, прокип’ячений мішечок з щільної тканини, вкладають всередину етикетку і зав’язують шпагатом.
Відбір середнього взірця оформляється актом в трьох екземплярах. Один акт залишається в господарстві, де зберігається насіння, другий відсилають на лісонасіннєву інспекцію, 3-ій в бугалтерію для списання насіння. Середній взірець повинен бути відправлений не пізніше як через дві доби після відбору разом з актом і етикеткою, копією паспорта на партію насіння.
Лісонасіневі інспекції після аналізу надсилають назад в лісництво “Результати досліджень”, або “Довідку” – якщо насіння не кондиційне (не відповідає 1, 2, 3-му класам якості); якщо кондиційне – то і “Посвідчення про конденційність”.
