- •1. Предмет психології як науки. Особливості становлення предмета психології.
- •Завдання психологічної науки
- •2. Етапи історичного поступу у психології.
- •3. Напрями психології у 20 ст: біхевіоризм та гештальтпсихологія
- •4. Напрямки психології у 20 ст.: генетична психологія і психоаналіз
- •5. Напрями психології у 20 ст.: когнітивна і гуманістична психологія
- •6. Напрями психології у 20 ст.: психологія діяльності
- •Психологічна структура діяльності
- •7. Рівні прояву психіки: свідомий і несвідомий. Їх коротка характеристика. Функції свідомого і несвідомого
- •8. Поділ психічних явищ на процеси , стани, властивості
- •9. Методи психології, їх класифікація
- •10. Поняття про психічні процеси
- •11. Пізнавальні психічні процеси
- •12. Відчуття, властивості відчуттів
- •13. Сприйняття. Закономірності сприйняття.
- •14. Пам`ять, процеси пам`яті. Методики розвитку пам`яті
- •15. Мислення. Види мислення. Розвиток мислення
- •16. Уява як психічний процес
- •17. Увага як несамостійний психічний процес
- •18. Емоційно-вольові психічні процеси
- •19. Поняття про потяги, природа почуттів
- •20. Емоції. Емоційні якості особистості
- •21. Воля і вольові прцесси
- •22. Психічні стани
- •23. Класифікація психічних станів
- •27. Розвиток здібностей
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •Теорія ієрархії потреб Маслоу
- •Формування «я-концепції».
- •42.Поняття про психологічний захист. Причини, які активізують дію психологічних захистів.
- •43.Види психологічних захистів. Їх характеристика.
- •44.Поняття про діяльність. Взаємозв’язок понять особистість та суб’єкт діяльності.
- •45.Вплив діяльності на розвиток і становлення особистості.
- •Поняття про професію. Класифікація професій.
- •47.Основні вимоги, що ставляться професією до людини.
- •Поняття про індивідуальний стиль діяльності.
- •Професіограма та психограма спеціаліста.
- •Норми і цінності в діяльності людини.
- •Кар’єра особистості, її атрибути та етапи просування.
- •52.Роль спілкування у життєдіяльності людини. Різні підходи до визначення спілкування
- •53.Багатогранність спілкування. Зв’язок спілкування та діяльності
- •Спілкування та комунікація.
- •Роль спілкування у становленні особистості.
- •Міжособистісне спілкування.
- •Обмін інформацією та передача інформації. Специфіка комунікативного акту, його структура.
- •58.Поняття комунікативних бар’єрів.
- •59.Психологічна сумісність та несумісність у спілкуванні.
- •60.Психологічна характеристика конфліктів.
21. Воля і вольові прцесси
Будь психічна активність людини може носити як мимовільний, ненавмисний характер, так і цілеспрямований, довільний. Ненавмисна активність не вимагає зусиль і спланованість. Мимовільні дії мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого усвідомлення. Це може бути, наприклад, поведінка людини в стані афекту, трансу, інших змінених станах свідомості.
Отже, відмінність мимовільних дій, тобто дій, що здійснюються без участі вольової сфери людини, полягає в тому, що вони є результатом виникнення неусвідомлюваних або недостатньо чітко усвідомлюваних мотивів (потягів, установок і т. д.), мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого плану.
Довільні дії, навпаки, припускають усвідомлення мети, попереднє уявлення тих операцій, які можуть забезпечити її досягнення, їх черговість.
Для довільних процесів в цілому характерні такі риси:
1) довільна реакція завжди є відчутною або усвідомлюваної;
2) довільна реакція виникає у відповідь на появу життєво важливої потреби і є засобом її задоволення.
3) довільна реакція, як правило, не є вимушеною і може бути замінена на власний вибір людини на іншу з таким же життєвим значенням;
4) у ситуації, коли довільна реакція все-таки є вимушеною, вона може усвідомлено регулюватися по ходу свого здійснення.
Воля особистості виражається у вольових якостях. Вольові якості — це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.
Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей зараховують такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, можна визначити такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо.
Перелік позитивних і негативних вольових якостей дуже великий, тому розглянемо основні з них. В.К. Калін називає такі базальні (первинні) вольові якості особистості, як: а) енергійність; б) терплячість; в) витримка; г) сміливість.
Функціональні вияви цих якостей є односпрямованими регуляторними діями свідомості, що набирають форми вольового зусилля.
Під енергійністю розуміють здатність вольовим зусиллям швидко піднімати активність до необхідного рівня.Терплячість визначають як уміння підгримувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, якщо є втома, поганий настрій, за незначних хворобливих проявів).
Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров'я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності.
Інші якості мають системний характер, пов'язаний з широким спектром функціональних виявів різних сфер (вольової, емоційної, інтелектуальної). Такі вольові якості є вторинними, системними. Наприклад, хоробрість охоплює такі складові як сміливість, витримку, енергійність; рішучість - витримку та сміливість.