4. Вагітна жінка, зо років. При обстеженні встановлено наступні показники: маса тіла — 86 кг, зріст — 169 см. Визначені наступні розміри таза: сіізіапііа зріпагшп— 26, (ІізіапНа сгізіагит —

27. (Іізіапііа (госЬапІегіса — 31, соп)и§а(а ех- Іегпа — 21, індекс Соловйова — 18 см. Ви­значте розмір справжньої кон’югати за даними обстеження.

А || В || С			О |[~ Е
10 см	11 см	11,5 см	12 см	12,5 см

5. Під час обстеження вагітної жінки визначили такі розміри таза: Ліізіапііа зріпагит — 25 см, (Іізіапііа сгіхіагит — 27 см, йізіапііа ІгосЬапІегі- са — 31 см, согуи§а1а ехіегпа — 20 см. Від яких анатомічних орієнтирів було виміряно прямий розмір таза?

1. Від середини верхнього краю симфізу до надкрижової ямки

2. Між найвіддаленішими точками великих вертлюгів стегнових кісток

3. Між найвіддаленішими точками гребенів клубових кісток

Б. Між передньоверхніми остями клубових кісток

Е. Від середини нижнього краю симфізу до верхівки куприка

Правильні відповіді і
		3	4	5
в	1 с	в	в	А

Фізіологія вагітності. Спостереження та догляд

за вагітними

• Гаметогенез

• Розвиток плодового яйця

• Розвиток плодових оболонок

• Будова та розміри голівки

і тулуба плода

• Розвиток плода. Ознаки зрілості плода

•Адаптація організму матері до вагітності

• Гігієна вагітних •Харчування вагітних

• Ведення вагітних

у жіночій консультації

• Вплив шкідливих факторів на плід

• Профілактика вад розвитку

• Принципи фармакотерапії у ранні терміт вагітності

Розділ 7

Запліднення — це складний комплекс біологічних процесів, що забезпечують процес злиття зрілих чоловічої та жіночої статевих клітин, внаслідок чого утворюється одна клітина (зигота), з якої розвивається новий організм.

ГАМЕТОГЕНЕЗ Розвиток яйцеклітини

Фолікул є основною морфофункціональ- ною одиницею в структурі кіркового шару яєчника. Розвиток фолікула є строго детер­мінованим процесом. Генетичний код цьо­го процесу міститься в ооциті, і саме від ступеня зрілості яйцеклітини залежить ста­дія розвитку фолікула.

+ Ооцити виникають з оогоній — клітин- попередників, які в свою чергу походять з примордіальних гермінативних клітин.

■♦На момент народження в яєчнику плода залишається 1—2 млн. оогоній. Протягом перших 6 місяців життя дівчинки відбува­ється процес перетворення оогоній в пер­винні ооцити. В цих клітинах генетичний матеріал знаходиться в стадії першого ме­йотичного поділу.

Ооцити цієї стадії оточені шаром клі­тин, котрі називаються гранульозни­ми. Структурна одиниця з такою будовою називається примордіальним фолікулом (табл. 7.1.).

Овуляція — процес розриву домінантного фолікула і виходу з нього яйцеклітини.

Чинники, що сприяють овуляції:

• формування преовуляторного піку естра- діолу, вплив окситоцину і релаксину;

• утворення в місці розриву фолікула стиг­ми — безсудинної зони на поверхні яєч­ника, стоншення тканини у цьому міс­ці, нарешті її розрив;

• дія простагландинів, колагенази, протео­літичних ферментів, що утворюються в гранульозних клітинах;

На момент овуляції в овоциті відбу­вається процес мейозу, виділяється перше, полярне, тільце, потім друге — направля­юче, тільце. Відбувається викид половини генетичного матеріалу ооцита, в ньому залишається половинний набір хромосом — 22 аутосоми + Х-хромосома.

Зріла яйцеклітина складається з ядра та цитоплазми, оточена блискучою оболон­кою і клітинами променистого вінця, що є залишками гранульозних клітин фолікула.

примордіальний

фолікул

• містить ооцит, оточений грану­льозними клітина­ми, навколо яких утворюється ба­зальна мембрана — гемато-фоліку- лярний бар ’єр. Ця біологічна структу­ра захищає гене­тичний код ста­тевої клітини від зовнішніх впливів.

первинний або пре- антральний фолікул

• гранульозні клі­тини продукують мукополісахарид, який утворює на­вколо ооцита бли­скучу оболонку — гопа реІІисШа. Це другий захисний бар’єр яйцекліти­ни. Відбувається проліферація те- ка-клітин строми і їх розшарування на внутрішній, що продукує гормони, і зовнішній шар.

антральний або вторинний фолікул

• зростає кіль­кість клітин грану­льозного шару, які продукують фолі­кулярну рідину;

• утворюється антрум — порож­нина між яйце­носним горбком і кількома шарами пристінкових гра­нульозних клітин, які продукують естрогени та андро­гени*.

домінантний

(третинний)

фолікул

формується з 8-го дня циклу і до овуляції досягає діаметра 18-23 мм. Збіль­шується об’єм фолікулярної рі­дини. Поряд з розвитком домі­нантного фолікула відбувається про­цес атрезії всіх ін­ших антральних фолікулів.

Розвиток сперматозоїда

♦Сперматозоїди (спермії) утворюються в чоловічих статевих залозах (яєчках), проте одразу після виходу з канальців яєчок вони нерухомі і нездатні до запліднення. Упродовж кількох днів вони знаходяться в канальцях придатка яєчка (епідидимуса), де дозрівають і набувають фертилізуючих властивостей.

♦Чоловіча гамета — сперматозоїд — скла­дається з голівки, шийки та хвостової час­тини.

♦Довжина зрілого сперматозоїда 50- 60 мкм.

♦Голівка має овальну форму і містить ядро, оточене тонким шаром цитоплазми. Шийка містить центросому, яка сприяє процесу дроблення заплідненої яйцеклі­тини. Основна функція хвостика — ру­хова.

♦Внаслідок коливальних рухів хвостика сперматозоїд має здатність до активного пересування у статевому тракті жінки зі швидкістю 2—3 мм за хвилину. Енергію, необхідну для пересування, клітина отримує шляхом метаболізму. Кожне ко­ливання хвоста являє собою складний ен- зимо-іонно-руховий комплекс.

♦Після статевого акту в піхву потрапляє 2—5 мл сперми. Кожен мілілітр містить 20-100 млн. сперматозоонів.

♦Якщо кількість живих сперміїв менша 20 млн/мл, ймовірність запліднення дуже мала.

♦Сперматозоїди потрапляють у церві- кальний слиз, який являє собою гідрогель і складається з глікопротеїнів на зразок муцину. На час овуляції під впливом ест­рогенів цервікальний канал розширюється, мікрофібрили цервікального слизу розмі­щуються паралельно, що полегшує мігра­цію сперміїв, причому мігрують лише нор­мальні сперматозоони, а патологічні за­тримуються.

• Сперматозоїди, перебуваючи у статевих шляхах жінки, зберігають здатність до запліднення упродовж 2-х діб.

Зміна рухової активності сперміїв від­бувається паралельно з набуванням фер- тилізуючих властивостей. Цей процес на­зивається капацитацією. Капацитація відбувається у верхніх відділах статевого тракту жінки завдяки контакту з клітина­ми ендометрія та слизової оболонки мат­кових труб. В результаті капацитації спер­мії набувають високої рухової активності

і здатності до акросомної реакції, завдяки якій сперматозоїд стає спроможним до пе- нетрації оболонки яйцеклітини.

■♦Процес заплідненця відбувається в ам- пулярцій частині маткової труби.

«♦У момент овуляції виникає тимчасовий контакт труби і яєчника.

■♦Яйцеклітина захоплюється фімбріями ампулярної частини і просувається за­вдяки рухам війок ціліального епітелію, фімбрій і дистального відділу труби.

■♦Під впливом ферментів, які виділяє епітелій, починається процес звільнен­ня яйцеклітини від променистого він­ця. Цей процес завершується під дією гіалуронідази та муцинази, які виділяють сперматозоони.

♦Для повного розчинення оболонки не­обхідно близько 100 млн. сперміїв, про­те лише кілька з них проникає всередину яйцеклітини, і лише один з’єднує своє яд­ро з ядром материнської гамети, несучи генетичний код батька.

♦Утворюється нова клітина — зигота.

• У момент запліднення визначається стать майбутньої дитини.

♦Кожен ооцит має 22 аутосоми й одну статеву Х-хромосому (22+Х).

♦Кожен сперматоцит несе 22 аутосоми й одну X (22+Х) або V (22+У) хромосому.

♦Якщо ооцит запліднюється спермато- цитом, який містить Х-хромосому (22+Х), народжується дівчинка (44+ХХ), якщо спермій несе генетичний код У (22+У), народжується хлопчик (44+ХУ).

♦Зріла яйцеклітина після овуляції ото­чена прозорою оболонкою (гопа реііисі- сіа), що містить глікопротеїни, і клітина­ми гранульозного шару. Один з гліко- протеїнів прозорої зони — 2РЗ — є індук­тором акросомної реакції.

+Акросома — це спеціальний органоїд, розміщений на верхівці голівки сперма­тозоїда, який містить близько десяти різ­них ферментів, які необхідні для «роз­чинення» оболонки яйцеклітини.

♦При контакті з клітинами гранульозного шару та глікопротеїнами активується акросомна реакція, яка полягає у злитті плазматичної та акросомної мембран сперматозоїда і вивільненні ферментного вмісту акросоми. Сперматозоїд проникає крізь прозору оболонку. Відбувається злит­тя гамет — власне, процес запліднення.

♦Для запліднення яйцеклітини необ­хідний лише один сперматозоїд. Якщо в яйцеклітину проникають «зайві» спермії, зародок гине, тому одразу після злиття гамет наступає кортикальна реакція яйце­клітини, яка робить оболонку непро­никною для інших чоловічих статевих клітин і є складовою частиною «блоку поліспермії».

♦Внаслідок злиття гамет утворюється зи­гота.

Через добу після запліднення починається перший поділ зиготи — вона ділиться на

2. бластомери, просуваючись при цьому по матковій трубі (рис. 7.1).

Через 12 годин настає другий поділ — 4 блас­томери. На цій стадії бластомери, якщо їх ізолювати, спроможні розвиватися кожен в повноцінний зародок.

Після третього поділу дроблення стає асинхронним.

Через 4 доби після запліднення зародок складається з 16-32 бластомерів і нагадує ягоду малини (шогиіа —з лат. ягода). В порожнину матки зародок потрапляє на стадії морули, яка складається з двох видів клітин (табл. 7.2)

запліднення

зигота

дроблення

морула

бластоциста

фімбрії

імплантація овуляція Рис. 7.1. Міграція плодового яйця.

Рис. 7.2. Схема дроблення яйцеклітини з утворенням морули:

] — блискуча оболонка; 2 — полярні тільця; 3 — шари дроблення;

4. — світлі клітини, які утворюють зовнішній зародковий листок;

5. — темні клітини, які утворюють внутрішній зародковий листок.

скупчуються в центрі клітини, утворюючи ембріобласт (з якого надалі розвивається плід)

утворюють зовнішній шар — трофобласт, який забезпечує імплантацію і живлення зародка

У

Рис. 7.3. Схема розвитку плодового яйця:

1. — порожнина амніона;

— жовтковий мішок;

— мезенхіма;

— трофобласт;

— первинний хоріон;

— зачаток ембріона;

— справжній хоріон;

— ворсини справжнього хоріона (майбутній гіллястий хоріон);

— алантоїс і його судини;